29 вересня 2009 року з робочою поїздкою в Гайворонському районі перебував голова обласної державної адміністрації Мовчан В

Шановні жителі міста Гайворон та жителі району!

 

Ветерани спорту, ветерани-залізничники та жителі міста висловили свою пропозицію щодо повернення стадіону «Прибужець» історичної назви «Локомотив».

Просимо всіх небайдужих жителів району та міста висловитись щодо повернення колишньої назви стадіону

Які ваші пропозиції?

повернути назву "Локомотив"

залишити назву "Прибужець"

Смотреть Результаты

Термін голосування – до 15 березня

 

Гайворонщина попрощалася з Героєм, загиблим в зоні АТО

 

Героїчно захищаючи територіальну цілісність і суверенітет української держави, віддав своє життя ще один славний представник громади Гайворонщини. 4 лютого 2016 року о 21 годині під час виконання бойового завдання у зоні проведення антитерористичної операції був  важко поранений наш земляк, житель села Казавчин Ігор Анатолійович Грішин. Незважаючи на відчайдушні зусилля побратимів допомогти товаришу, життя молодшого сержанта 57-ої мотопіхотної бригади Збройних Сил України жорстоко обірвалося.

Уродженець села Казавчин Ігор Анатолійович Грішин народився 29 вересня 1969 року в сім’ї сільських трудівників. Разом із завершенням навчання у місцевій загальноосвітній школі здобув професію водія в Гайворонському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. Згодом оволодів професією механізатора у Гайворонському СПТУ-35. У 1987-1989 роках проходив строкову службу у складі обмеженого контингенту Збройних сил СРСР у Німецькій Демократичній Республіці. Після служби повернувся до Казавчина, працював у колгоспі, у Сальківському цукрокомбінаті. Потім у Гайвороні — водієм на автотранспортному підприємстві та в "Райавтодорі". Згодом повернувся до рідного села. Працював у місцевому господарстві і разом з батьками вів особисте селянське господарство. Був одружений, є донька Владислава. Односельчани знали Ігоря як доброзичливу і скромну людину,  завжди готового допомогти землякам. А коли у серпні 2015 року отримав повістку з райвійськкомату, без вагань погодився стати на захист своєї країни, щоб звуки пострілів не докотилися до рідної домівки, щоб донька, батько і мати жили під мирним небом.

За час служби мобілізований молодший сержант Ігор Грішин користувався повагою товаришів по зброї, довірою командирів. Гідно виконував свій конституційний обов’язок. Та, на жаль, героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Зайцеве Донецької області.

7 лютого, до будинку у Казавчині, де разом з батьками жив Ігор, прийшли сотні людей, щоб попрощатись і провести його в останню путь. Відбулась траурна хода до сільської церкви рідних загиблого, однокласників, учасників АТО і представників райвійськкомату, керівників району і територіальних громад Гайворонщини, воїнів-афганців і громадськості району. Благочинний церков Гайворонського району, настоятель храму Іоанна Предтечі міста протоієрей Роман разом із настоятелем храму у с. Хащувате протоієреєм Олександром і настоятелем храму у смт. Салькове протоієреєм Стефаном здійснив заупокійний молебень. Після молебню траурна колона вирушила до сільського Будинку культури. Вздовж дороги загиблого Героя зустрічали учні місцевої школи з українськими прапорами. А в Будинку культури біля тіла загиблого вишукувався почесний караул бійців Кіровоградського 3-го окремого полку спеціального призначення. Відбулася церемонія прощання з Ігорем Анатолійовичем Грішиним.

На сільському кладовищі відбувся траурний мітинг. Виступили Казавчинський сільський голова Сергій Манзюк, районний військовий комісар Володимир Бєлей, заступник командира ремонтної роти 57-ої окремої мотопіхотної бригади молодший лейтенант Анатолій Данильчук, представник районної громадської організації "Воїни світла Прибужжя" Роман Засядьвовк, вчителька Казавчинської ЗШ Лариса Коваль, однокласник загиблого Олег Долинський. Від імені громад сіл Казавчин і Бугове, всіх населених пунктів Гайворонщини виступаючі висловили шану і повагу воїну, співчуття рідним загиблого. Подякували його батькам — Анатолію Савовичу і Ганні Степанівні за те, що виховали героя-земляка, справжнього патріота і мужнього захисника своєї Батьківщини, який  віддав життя за нас з вами і назавжди залишиться в пам’яті односельців, громади району і всієї України, буде прикладом патріотизму для підростаючих поколінь.

Бійці 3-го полку спецпризначення вшанували пам'ять загиблого молодшого сержанта Ігоря Анатолійовича Грішина військовим салютом.

Вічна пам’ять Героям! Герої не вмирають!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут

 

29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. 98 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.

Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ "Про вшанування пам’яті героїв Крут".

З метою належного відзначення цієї історичної події, сьогодні у Гайворонському районі за участю представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, інститутів громадянського суспільства, учасників антитерористичної операції відбудуться меморіальні  заходи із вшанування пам’ятної дати. У навчальних закладах району для виховання у молоді поваги до історичного минулого українського народу, організують тематичні та студентські військово-історичні читання,  виховні години, уроки мужності, літературно-музичні композиції, вечори-реквієми, присвячені пам’яті про подвиг Героїв Крут. У закладах культури, освіти, архіві району заплановано відкриття тематичних документальних та фотовиставок, експозицій, стендів. Поминальні панахиди за загиблими Героями відслужать в церквах району.

 

 

 

27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Таким чином світова спільнота вшановує багато мільйонів євреїв, ромів і представників інших меншин, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність.

Саме цього дня 70 років назад армія Радянського Союзу звільнила в’язнів найбільшого фашистського концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Польща). За різними оцінками, у таборі смерті загинуло від 1,5 до 2,2 млн невільників. Загальна ж кількість страчених упродовж Голокосту значно більша. Офіційно визнано, що нацисти вбили від 5,5 до 6,1 млн євреїв, ромів, представників інших груп і меншин, інвалідів, політичних супротивників (у т.ч. від 2,2 до 2,5 млн на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні).

Аби вшанувати та зберегти пам’ять про цю страшну трагедію, про всіх невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею, Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в якій йдеться: "Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість". Саме цей документ оголосив 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.

В Україні на державному рівні Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту щорічно відзначають з 2012 року відповідно до постанови Верховної ради України від 5 липня 2011 року № 3560-VI "Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру".

Цього дня в багатьох населених пунктах, у першу чергу в обласних центрах нашої держави проходять меморіальні, інформаційні, культурно-просвітницькі та освітні заходи. У День скорботи і пам’яті, жителі Гайворонщини  приєднуються до загальної печалі і співчуття через біль втрат, ім’я якої Голокост. Нехай живе надія, що подібного більше ніколи НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! Будемо пам’ятати...

 

 

 

У Гайворонському районі відбулися заходи, присвячені Дню Соборності України

 

У зв’язку з відзначенням в Україні Дня Соборності , з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України, 22 січня 2016 року у місті Гайвороні відбулась церемонія покладання квітів до пам'ятника Героям Небесної Сотні на площі Героїв Майдану та до пам’ятника Т.Г.Шевченку. Районним Будинком культури було забезпечено музичне оформлення заходу, прозвучала літературно-музична композиція "Ми разом могутні - ми вільний народ, нас ніхто не здолає ніколи!!!", присвячена  визначним історичним подіям. Учасники церемонії традиційно поклали квіти і  вшанували хвилиною мовчання пам'ять багатьох поколінь українців, хто на досягнення високої мети у віках поклали сили і ціною своїх життів виборювали соборну, незалежну державу. В урочистих заходах взяли  участь керівники району та міста, учасники АТО, представники структурних підрозділів райдержадміністрації, територіальних органів міністерств і відомств України в районі, органів місцевого самоврядування, працівники бюджетних установ, підприємств, організацій та громадськість району.

У бібліотечних закладах організовано книжкові полички, викладки літератури, у музеях району створено та оновлено існуючі тематичні експозиції. Центральна районна бібліотека провела читацьку конференцію "Нам до болю потрібне єднання". У навчальних закладах проведено урочисті лінійки, тематичні уроки та класні години, лекції, спрямовані на виховання патріотизму, поваги до минулого Українського народу, демократичних цінностей.

В цей день у кожному населеному пункті району встановлено Державні Прапори України на адміністративних будівлях

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Президент Петро Порошенко звернувся до українців з нагоди Дня соборності

"Історичний акт возз'єднання, проголошений 22 січня 1919 року, був символічним документом. Він окреслив географічні та ментальні контури єдиної України. З плином десятиліть ідея, закладена в акті, поступово втілювалася в життя. Але торік соборність усіх наших земель, успадкованих від різних імперій, перетворилася на справжню національну ідею. Вона оволоділа нарешті умами практично всіх без винятку громадян України і зробилася головною цінністю у всіх її областях. Перефразовуючи слова, сказані в 1919 році одним з політичних діячів того часу Левом Бачинським, ми стали народом не тільки з однією кров'ю та з одним серцем, а й з однією думкою. Іще Михайло Грушевський, говорячи про відмінності, утворені на нашому національному тілі чужими впливами і зовнішніми обставинами, закликав не роздмухувати різниці, а розвивати почуття єдності, солідарності, близькості. І ми так і робимо.

Протягом останнього року десятки тисяч воїнів, сотні тисяч волонтерів, мільйони і мільйони громадян піднялися на захист єдності і територіальної цілісності України. Ще ніколи День соборності не був таким великим, вистражданим і заслуженим святом, як сьогодні. І наш ворог грубо прорахувався. Хотів нас знищити, а зробив сильними як ніколи. І українська політична нація остаточно ствердилася на всіх теренах: західних, східних, північних, південних і центральних. Вона об'єднала представників різних етносів і носіїв різних мов. А наші російськомовні співвітчизники продемонстрували, що Україну російською мовою вони люблять не менше, ніж україномовні - українською.

Нині майже 100% громадян - за єдину Україну. І разюча більшість українців бачить її саме унітарною, а не федеративною. І для мене як для Президента єдність країни і нації є такою самою цінністю, як і для всіх моїх співвітчизників. Маю свої погляди на питання історії, мови, церкви. Та незважаючи на те, що подібні погляди сьогодні поділяються вже переконливою більшістю співгромадян, я повинен враховувати почуття меншості. Саме тому ми проводимо дуже виважену гуманітарну політику. Звісно, є принципові речі, які не можуть бути предметом для будь-якого компромісу. Перше,

Україна не буде федеративною, а залишиться унітарною державою. Друге, європейський вибір не підлягає дискусії. Третє, єдиною державною мовою є і буде українська, але ніхто і ніколи не зазіхатиме на право людей говорити російською й іншими мовами, вільно використовувати їх вдома, на вулиці, на роботі. Додатковою гарантією такого права стане децентралізація, яка торкнеться і гуманітарної політики.

Ніхто і ніколи вже не зможе підірвати нашу єдність. З соборністю в думках, з єдиною Україною в серці, ми всі разом назавжди будемо єдиною українською політичною нацією, у складі якої рівною мірою комфортно будуть почуватися всі етноси".

 

 

Президент вшанував пам’ять загиблих учасників Революції Гідності

 

Вранці 22 січня 2016 року, у День Соборності України, було покладено квіти від Президента України Петра Порошенка до Хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні у м. Києві на вшанування пам’яті загиблих учасників Революції Гідності.

 

 

Президент України Петро Порошенко привітав українців з святом Хрещення Господнього:

"У велике свято Богоявлення та Хрещення Господнього бажаю міцного здоров’я кожній українській родині!", - написав Петро Олексійович на своїй сторінці у Фейсбук

Фото Петро Порошенко.

 

Начало формы

 

 

 

Минає два роки, як під час революційних подій у Києві пролилася кров

Вранці 22 січня 2014 року від вогнепальних поранень загинули активісти самооборони Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. А Роман Сеник отримав смертельні поранення і помер через три дні. 20-річний український громадянин вірменського походження Сергій Нігоян, 25-річний білорус Михайло Жизневський та 45-річний уродженець Львівщини Роман Сеник стали першими жертвами силового протистояння на столичній вулиці Грушевського. Нігоян був вбитий мисливською картеччю, а Жизневський і Сеник – кулями, призначеними для зупинки транспорту. 

Керівництво МВС не сумнівається, що активісти були вбиті бійцями міліцейського спецпідрозділу «Беркут». Стріляли з помпових рушниць «Форт-500», які були у «беркутівців» на озброєнні.  «Ці рушниці роздали «беркутівцям», аби вони завадили можливому проїзду машин до будівель Верховної Ради і Кабміну.

Того ж таки 22 січня у лісі під Києвом був знайденим мертвим активіст майдану львів’янин 50-річний Юрій Вербицький. Його разом із іншим активістом – теперішнім народним депутатом Ігорем Луценком – викрали напередодні із лікарні. Виконавці цього злочину були встановлені, але більшість з них втекли з України. 

Увечері 22 січня 2016 року у Києві на майдані Незалежності та на вулиці Грушевського відбудуться акції на вшанування пам’яті перших загиблих героїв.

Нігоян Сергій, один з охоронців Майдану, 20 років, родом з Дніпропетровської області. Його родина переїхала до України, рятуючись від війни в Нагорному Карабаху. Займався легкою атлетикою та східними єдиноборствами. Провчився два курси в Дніпродзержинському коледжі спортивного виховання. Загинув 22 січня 2014 року від поранення, спричиненого свинцевою картеччю під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського.

 

 

 

 

 

 

 

Вербицький Юрій, 50 років, активіст Євромайдану зі Львова. Його викрали 21 січня разом з активістом Ігорем Луценком з Олександрівської лікарні в Києві. Наступного дня в лісі біля Києва було виявлено тіло Юрія Вербицького, який помер від катувань на сильному морозі, його руки були зв’язані скотчем. В МВС заявили, що Юрій Вербицький помер «від переохолодження, а тілесні ушкодження, які він отримав, не пов’язані зі смертю». 

 

 

 

 

 

Жизневський Михайло, 25 років, громадянин Білорусі, входив до самооборони Майдану. Загинув 22 січня під час подій на Грушевського від наскрізного вогнепального поранення в серце.

 

 

 

 

 

 

Сеник Роман, 45 років, родом з Яворівщини Львівської області, помер у київській лікарні. Його тяжко поранили 22 січня на Грушевського. У нього було важке поранення в легені, переніс кілька операцій, довелося ампутувати руку, кілька діб лікарі боролися за життя Романа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

 

 

 

Керівник РДА взяв під особистий контроль 

прискорення реалізації програм і проектів

регіонального розвитку в районі

12 січня 2016 року голова райдержадміністрації Ю.О. Клименко зустрівся з колективом районної стоматологічної поліклініки. Він щиро привітав присутніх з новорічними та різдвяними святами, висловив найкращі побажання. У своєму виступі Юрій Олександрович відзначив, що за сприяння голови обласної державної адміністрації Сергія Кузьменка Гайворонський район отримав державну субвенцію на соціально-економічний розвиток території . Один із напрямків освоєння цих коштів – ремонт даху у стоматполіклініці. Як повідомив головний лікар Анатолій Кравець, витрачено 245 тис. грн. на  ремонтні роботи , їх проведено якісно і завершено у заплановані терміни. Голова райдержадміністрації позитивно оцінив стан проведеного ремонту, подякував працівникам за сумлінну працю, пообіцяв пітримку з боку місцевої влади у вирішенні проблемних питань.  На запитання Юрія Клименка щодо перспектив розвитку стоматології у районі,  Анатолій Павлович поділився найближчими планами з удосконалення методик лікування, наголосив на важливості профілактики захворювань ротової порожнини , в першу чергу, у дітей та вагітних. Від імені працівників стоматологічної поліклініки він висловив вдячність керівнику району за увагу та суттєву допомогу у матеріально-технічному забезпеченні лікувального закладу і запевнив, що коллектив і надалі буде плідно працювати для повноцінного забезпечення населення Гайворонщини медичними послугами.

  

 

 

 

 

 

 

Шановні громадяни міста Гайворон!

 

На виконання Доручення Президента України повідомляємо:

З метою недопущення випадків переохолодження громадян на території м.Гайворон створено пункт обігріву, що розташований на території Гайворонської районної лікарні за адресою: М. Гайворон, вул. Київська, 7

При випадках переохолодження звертатись за телефонами «Гарячої лінії»:

 

                     **** 101 ****

                **** 2-10-65 ****

 

 

 

Дорогі  жителі Гайворонщини!

Від імені райдержадміністрації, від себе особисто тепло і сердечно вітаю вас зі світлим і радісним святом, яке об’єднує у собі і наше дитинство, і наше сьогодення, і мрії про майбутнє, – Різдвом Христовим!

Різдво – це завжди народження надії на все краще, на здійснення найбільш заповітних мрій і помислів. Ми живемо в час, коли, подібно до Різдвяної зірки, сама Україна засяяла для світу новими, незвіданими барвами. Подібно до світлого свята Різдва, нова Україна несе світу мир і надію.

Щиро зичу вам, дорогі друзі, здоров"я, добра і злагоди. Нехай мир і  надія  назавжди поселяться під дахом Ваших домівок. Нехай любов і злагода панують між нами, бо нас об’єднує прекрасна Батьківщина, якою ми можемо пишатися.         

Нехай Різдво буде радісним. Веселих свят !

З повагою –

Голова райдержадміністрації

Юрій Клименко

 

 

 

Вшанували пам'ять поета-дисидента Василя Стуса

 6 січня 2016 року виповнилось би 78 років Василю Стусу - людині, що стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою постаттю духовного життя доби, письменника, правозахисника, борця. Один із найяскравіших представників українського культурного руху 60-х помер у концтаборі біля російського села Кучино 25 років тому. Тривалий час творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, тож читач знав її хіба із самвидаву. Роль, яку відігравала постать Василя Стуса у розвитку української літератури ХХ століття, відновленні української державності та національної ідеї важко переоцінити. Гранична чесність, мабуть, найхарактерніша риса Василя Стуса - поета, літературознавця, особистості, правозахисника та громадського діяча, який не лише прожив яскраве, героїчне життя, а й зумів піднести людину до рівня її долі та покликання у слові. Василь Стус навіть у найтяжчі хвилини життя твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що край його почує. Його поезія залунала в Україні, її почули, в неї вслухаються. За часів української незалежності Василеві Стусу повертають ім’я, посмертно виходять його збірки, творчість поета починають вивчати у школі. За коротке життя поет, член Української Гельсінкської Групи, Стус залишив 6 томів творів, більшість з яких перекладено на англійську та надруковано на Заході.

Вшанування пам’яті Василя Стуса стало традиційною подією у житті Гайворонщини. Щороку у день  народження поета-дисидента біля погруддя В. Стусу на вулиці у місті,  названій на його честь, збирається громадськість і представники місцевої влади. Цього року звучали вірші поета, слова вдячності від нащадків, живі квіти до підніжжя пам’ятника поклали заступник голови райдержадміністрації Віталій Орел, голова районної ради Дмитро Грабовий, міський голова Роман Волуйко.

 

 

 

 

Шановні жителі Гайворонщини!

 

Сердечно вітаю Вас з Новим 2016 роком!

Ми живемо у непростий час, час викликів, болю і випробувань.Дорогою ціною Україна здобула шанс на оновлення та краще майбутнє. Наступний рік стане теж  вирішальним. Переконаний, що наполегливою копіткою працею збудуємо нову країну,  відстоїмо волю, утвердимо демократичні цінності. Це залежить від кожного з нас. У Новий рік ми входимо з новими сподіваннями. Пам’ятаймо, що нам під силу поділитися любов’ю, добром і щедрістю душі з ближніми, допомогти їм відчути радість свята.

Бажаю, щоб у кожній оселі було родинне тепло, мир і злагода. Щиро зичу Вам і Вашим родинам  міцного здоров`я, щасливої долі, втілення найзаповітніших мрій у Новому році! Нехай 2016-й рік принесе всім нам успіхи у гарних починаннях, впевненість у завтрашньому дні, порозуміння і єднання. Добра всім, достатку і Божої благодаті!

 

З повагою,

Голова райдержадміністрації

Юрій Клименко