29 вересня 2009 року з робочою поїздкою в Гайворонському районі перебував голова обласної державної адміністрації Мовчан В

Відділ у Гайворонському районі Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області

 

**********************************

 

Збільшено коефіцієнт при розрахунку орендної плати за земельні ділянки

 

З 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 .

Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0. замість 2.0.

Таким чином платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

 

**********************************

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою

 

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

• Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.

• На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.

• Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.

• Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

• До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.

До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:

–  збільшення лісистості;

–   розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;

–  встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

–  заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.

Відповідно до  Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

 

 

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

 

**********************************

 

Мораторій поза законом

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.

Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.

Про те, які наслідки матиме це рішення для процесу запуску ринку землі в Україні, – в колонці першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Як власнику паю увійти в історію земельної реформи

Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права людини. Які наслідки матиме це рішення?

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

Цим рішенням ми зобов'язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано.

Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна.

Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.

А кінцева мета, як ми пам'ятаємо, - це створення ринку землі.

Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті.

Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.

Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.

Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.

До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.

Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів".

У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у  боротьбі для її досягнення.

Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього.

Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина.

 

Джерело: “Економічна правда”.

 

 

 

 

**********************************

 

25 листопада - День пам'яті жертв Голодомору. Цифри та факти

 

Голодомор – акт геноциду (винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами) українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

До того ж українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.

 Як?

Механізм, який призвів до Голодомору, був приведений у дію із Москви тодішніми лідерами комуністичної партії. У січні 1928 року режим запровадив насильницькі хлібозаготівлі. У фермерів держава примусово забирала більшу частину або й все вирощене зерно за значно заниженими цінами. Одночасно розпочалась “ліквідація” найзаможніших господарств. У 1930 році колективізація викликає масові протести і повстання. Впродовж року в Україні відбулося понад чотири тисячі масових протестних виступів за участю до 1,2 млн селян. Однак, не дивлячись на це, до жовтня 1931 року колективізованими, тобто, фактично державними, стали 68% селянських господарств та 72% орної землі. Загалом в Україні було ліквідовано понад 352 тисячі “розкуркулених” господарств.

 Не зважаючи на це, Україна залишалась центром спротиву тоталітарному режиму. Упродовж перших семи місяців 1932 року на Україну припадає 56% від усіх антивладних виступів у Радянському Союзі.

Улітку 1932 року через наростання спротиву Й.Сталін із оточенням приймає рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини населення не “втратити Україну”.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.

Як писав відомий американський дослідник Голодомору Джеймс Мейс, „Примусова колективізація була трагедією для всього радянського селянства, та для українців то була особлива трагедія. Зважаючи на фактичне знищення міських еліт, вона означала ліквідацію їх як соціального організму й політичного фактору, приречення на становище, яке німці зазвичай називали naturvolk („первісний народ”).

Аналіз змісту опублікованих протягом 1929-33 рр. близько 30-ти постанов ЦК ВКП(б), Раднаркому УРСР та СРСР, ЦК КП(б)У засвідчує факти свідомого створення таких умов життя для сільського населення, дві третини якого становили етнічні українці, які призвели до їх відвертого фізичного винищення. Голодомор 1932-33 років – це свідомо заподіяна акція. Як свідчать документальні джерела, хліб в Україні був, але хліб з України забрали.

У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані „зелені ешелони” для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення і розстріл   будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

Наслідки Голодомору

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬОЙНИ безневинних жертв. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на ґрунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

Проте, критерієм масштабності трагедії є, очевидно, не лише цифри, а й здатність кожної людини сприймати чуже горе, як своє. Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.

Найбільш досконала статистика не спроможна передати глибини та масштабності соціально-економічних, політичних та морально-психологічних наслідків голодомору, жахливого свавілля владних структур і масових випадків ганебного для людини явища - канібалізму. Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населення понад 40 млн.осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне.

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався тоталітарний режим в Україні.

Без належної оцінки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні - цієї найбільш цинічної форми політичного терору в історичному, соціологічному, правовому і політичному аспектах, неможливо сьогодні уявити історію Європи ХХ ст., збагнути саму суть тоталітаризму. Слід з повною підставою говорити про глобальну соціо-гуманітарну катастрофу в історії людства, а не лише українства.

Заборона теми Голодомору в СРСР

Тема Голодомору в Україні 1932–1933 тривалий час не висвітлювалася у науковій літературі не тільки в Україні, але в інших країнах.

В СРСР довгий час не визнавали факту Голодомору. На Заході цією проблемою почали займатися набагато раніше. Особливий інтерес виник в зв'язку з 50-ми роковинами трагедії. Громадські організації діаспори в США та Канади робили все можливе, щоб правда про 1933 рік стала загальновідомою. Саме 50-та річниця Голодомору стала привертати увагу істориків, політиків, журналістів.

Перебудова в СРСР супроводжувалася гласністю. Союзні, а за ними й республіканські ЗМІ почали публікувати і транслювати інформацію, що раніше була недоступною широкому загалу. Це, зокрема, стосувалося «білих плям» української історії, матеріалів про масові репресії 1930-1950-х рр., Голодомор, антинародну політику тоталітарної держави.

У 1986 році поет Іван Драч вперше вжив слово «голодомор» на з'їзді письменників України, а 18 лютого 1988 Олекса Мусієнко оприлюднив його на сторінках «Літературної України». В цій же газеті 16 липня 1987 голод 1933 року згадувався вже як всім добре відомий факт. Саме «Літературна Україна» привернути увагу громадськості до теми Голодомору 1932–1933 років. Демократично налаштовані науковці-історики висвітлювали у газеті цю тему, відкинувши створені у минулому історичні схеми.

**********************************

 

Для мешканців м.Гайворона та району проводитиметься виїзний прийом громадян

 

4 травня 2017 року, з 10.00  до 12.00 год., відбудеться виїзний прийом громадян, який проводитиме начальник Головного управління Держгеокадастру  у Кіровоградській області Ігор Іванович Зінченко.

 

Захід відбудеться за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20.

Попередній запис за тел. (254) 2-18-41 або у Відділі у Гайворонському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20.

 

**********************************

 

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою

 

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та засухами. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

• Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.

• На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.

• Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.

• Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.

• До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.

До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:

–  збільшення лісистості;

–   розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;

–  встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

–  заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.

Згідно Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

 

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

**********************************

 

В Україні запрацювала нова методика оцінки земель сільськогосподарського призначення

 

З 1 березня 2017 року набула чинності нова Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, розроблена Держгеокадастром та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 № 831.

Вона вводить абсолютно новий підхід до оцінювання ділянок (як сільськогосподарських угідь, так і несільськогосподарських угідь на землях сільськогосподарського призначення).

Завдяки новій методиці суттєво спрощується процедура проведення даної грошової оцінки. Зокрема, передбачена можливість розробки технічної документації на адміністративний район. Оцінка конкретної земельної ділянки здійснюватиметься шляхом надання витягу з такої технічної документації. Таким чином, буде отримано більш збалансовану по регіонах нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, що відображатиме сучасні економічні реалії.

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення Кіровоградської області була проведена у 1995 році відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213. В основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель покладено рентний доход, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної у 1988 році.

За результатами її проведення отримані значення нормативної грошової оцінки 1 гектара угідь (ріллі та перелогів, багаторічних насаджень, природних сіножатей та пасовищ).

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення, проведена станом на 01.07.1995, підлягає індексації станом на 01.01.2016 на коефіцієнт, який визначається, виходячи з добутку коефіцієнтів індексації. Так, вона становила: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,2, 2016 рік – 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Кабінетом Міністрів України 31 жовтня 2011 року прийнято постанову № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», згідно з якою з 1 січня 2012 року до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), також застосовується коефіцієнт змін у рентному доході 1,756.

Середня нормативна грошова оцінка 1 га ріллі станом на 1 січня 2017 року по Кіровоградській області становить 32096,51 грн, 1 га багаторічних насаджень – 21265,28 грн., 1 га сіножатей – 5390,66 грн, 1 га пасовищ – 4613,72 грн.

 

Гайворонський відділ Держгеокадастру у Гайворонському районі

 

**********************************

22/09/2016

Спалювання соломи та стерні – злочин проти держави

 

В області завершується кампанія зі збирання зернових та зернобобових культур. Тому необхідно приділити значну увагу недопущенню та завчасному попередженню загорань сухої трави, соломи, стерні й сільськогосподарської техніки під час проведення даних робіт.

Деякі суб’єкти господарювання, незважаючи на заборони, щороку спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. Мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади. При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту.

Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни. Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно - болотною та іншою природною рослинністю, а також опалого листя у парках, інших природних екосистемах приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалку чи сірника.

Подібні дії – це акт безгосподарності й свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

Тож Держгеокадастр області наголошує, що дотримання правил пожежної безпеки при збиранні урожаю сприятиме збереженню, раціональному використанню та охороні земель, їх захисту від знищення.

 

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

**********************************

 

Удосконалюються організаційні умови роботи органів Держгеокадастру

 з метою усунення корупційних ризиків

 

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 31 серпня 2016 року № 580 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».

Так, затверджено Тимчасовий порядок з реалізації пілотного проекту щодо запровадження екстериторіальності при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Визначено, що розробник здаватиме на погодження документацію до одного територіального органу Держгеокадастру, а погоджувати його буде зовсім інший терорган, який буде вибраний автоматично програмою електронного документообігу Держгеокадастру. Прийняття постанови надасть можливість подолання корупційної складової при погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та підвищить рівень висновків, які надаватимуть відповідні фахівці.

 

 

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

 

**********************************

 

Для мешканців м. Гайворон та району проводитиметься

виїзний прийом громадян

 

6 вересня 2016 року, з 10.00 до 12.00 год., відбудеться виїзний прийом громадян, який проводитиме в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Олег Сергійович Кудря.

Захід відбудеться за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20.  

Попередній запис за тел. (254) 2-10-44.

 

Прес-служба Головного управління

Держгеокадастру у Кіровоградській області