******************************

Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації

Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що наказом Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами. Змінами п. 8.4 розділу VIII «Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням» доповнено новими абзацами. Так, Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування». Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій відтепер можна подавати без подання окремої заяви

Постановою Кабінету від 16.12.2020 р. №1270 внесено зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру в частині інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС, а також стосовно переліку документів, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи. Зокрема, у Порядку уточнюється, що під час державної реєстрації створення юридичної особи у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій без подання окремої заяви. Технічний адміністратор ЄДР в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи в електронній формі. На підставі отриманих відомостей в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою 1-РН згідно з додатком 1. У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою "зміни", до якої додаються копії документів відповідно до пункту 6 цього Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів (раніше 30 к.д.) з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів (раніше 30 к.д.) з моменту виникнення зазначених обставин. Також з метою уніфікації форм документів та прискорення надання адмінпослуг передбачається доповнення Порядку новими додатками: «Витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій» та «Повідомлення про відсутність відомостей про платника  у Реєстрі неприбуткових установ та організацій». Постанова опублікована в "Урядовому кур'єрі" та набрала чинності 19 грудня 2020 року.

Зміни у процедурах реєстрації платників ПДВ

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2020 № 629, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2020, внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення). Змінами до Положення забезпечено реалізацію норм Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), що спрощують існуючі процедури реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ. Що змінилося у процедурах реєстрації платників ПДВ: 1. Переведено у виключно електронний формат взаємодію між суб’єктами господарювання та контролюючими органами під час реєстрації платника ПДВ. Зокрема, із Положення виключено норму щодо можливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ (далі – Заява) особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи до контролюючого органу. Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі. Іншого способу подачі Заяви не передбачено. 2. Змінено формат заявлення новоствореними суб’єктами господарювання під час реєстрації бізнесу про своє бажання бути зареєстрованими платниками ПДВ. Так, новостворені суб’єкти господарювання замість подання державному реєстратору Заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ (як додатка до заяви про державну реєстрацію) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця шляхом заповнення відповідного розділу про обрання системи оподаткування у заяві про державну реєстрацію. Відповідна заява (у сфері державної реєстрації) або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 05 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755). 3. Приведено у відповідність до Закону № 466 строк подачі Заяви у разі добровільної реєстрації платником ПДВ, а також у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (замість 20 календарних днів до початку податкового періоду). 4. Встановлено правила листування контролюючих органів із суб’єктами господарювання за результатами розгляду Заяв залежно від обраного суб’єктами господарювання способу взаємодії з контролюючими органами. Так, якщо особа обрала спосіб взаємодії з контролюючими органами в електронній формі через електронний кабінет, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову Заяву про реєстрацію надсилається контролюючим органом до електронного кабінету. Якщо особа відмовилася від використання електронного кабінету або не визначила спосіб взаємодії з контролюючими органами, відмова в реєстрації або пропозиція надати нову Заяву надсилається на електронну адресу, з якої надійшла Заява. При цьому відмова в реєстрації новоствореної особи платником ПДВ направляється контролюючим органом на електронну адресу, дані про яку містяться у заяві (у сфері державної реєстрації) або відомостях, отриманих контролюючим органом у порядку, встановленому Законом № 755. Якщо такі дані про електронну адресу відсутні, відмова в реєстрації направляється за місцезнаходженням (місцем проживання) новоствореної особи, дані про яке містяться у такій заяві (у сфері державної реєстрації) або відомостях. 5. Скасовано особливості реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної шляхом перетворення, залежно від дати державної реєстрації такої особи. Тобто не залежно від дати державної реєстрації особи, утвореної шляхом перетворення, у разі якщо така особа бажає здійснити перереєстрацію, то вона протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, подає до контролюючого органу Заяву з позначкою «Перереєстрація». 6. Спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, не передбачається перереєстрація у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (ПІБ) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання Заяви на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру. 7. Запроваджено автоматизовану процедуру анулювання реєстрації платника ПДВ за відповідних умов, що виключає вплив людського фактора при прийнятті управлінського рішення щодо такого анулювання. Анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, отриманих згідно із Законом № 755, або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість. Водночас, якщо на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру неможливо автоматично встановити дату анулювання реєстрації платника ПДВ, контролюючий орган самостійно визначає таку дату та приймає самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Водночас Державна податкова служба України інформує про те, що доопрацьовується програмне забезпечення щодо ведення реєстру платників ПДВ у частині автоматичної перереєстрації платників ПДВ та автоматичного анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру та даних реєстру платників єдиного податку. До реалізації технічної можливості програмного забезпечення здійснювати зазначені процедури в автоматичному режимі будуть застосовуватися наявні процедури щодо ведення реєстру платників ПДВ.

Закон № 1072: право на списання суми недомоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску

З 07.12.2020 року набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої корона вірусом SARS – CoV – 2» (далі – Закон №1072), яким надано можливість фізичним особам – підприємцям, які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 року до 01.12.2020 року, скористатися правом щодо списання, несплаченої станом на 01.12.2020 року суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, та за умови подання до 01.03.2021 року: а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше; б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Закон України № 1072: списання податкового боргу без подання заяви платником податків

Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24. Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу. Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання. Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства. Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках. На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно. Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів. На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО/ПРРО не застосовується (17.12.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265. Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим. При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закони України № 1071 та № 1072: одноразова матеріальна допомога, надана суб’єктам господарювання за певних умов, не оподатковується ПДФО

Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області  доводить до відома платників, що 10.12.2020 набрав чинності Закону України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071). Нормами ст. 3 Закону № 1071 встановлено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи (далі – суб’єкти господарювання), які на дату набрання чинності Законом № 1071 вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам. Розмір одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати восьми тисяч гривень на одного працівника. Одноразова матеріальна допомога, передбачена ст. 3 Закону № 1071, не надається: 1) за найманих працівників: ● які на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року; ● які працюють у роботодавця за сумісництвом; 2) суб’єктам господарювання: ● період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності  Законом  № 1071становить менше трьох місяців; ● які на дату набрання чинності Законом № 1071 отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»; ● діяльність яких на дату набрання чинності Законом № 1071, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства. Для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, суб’єкт господарювання надає територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за своїм місцезнаходженням, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань заяву та відомості за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у строки, визначені Кабінетом Міністрів України. Інформація для надання одноразової матеріальної допомоги суб’єкту господарювання передається з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в електронній формі. Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою ст. 3 Закону № 1071, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. Виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою ст. 3 Закону № 1071, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Невикористана сума одноразової матеріальної допомоги повертається суб’єктом господарювання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, та цільове її використання. Сума одноразової виплати матеріальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону № 1071, отримана суб’єктом господарювання на підставі наданих ним недостовірних даних або використана ним не за цільовим призначенням, стягується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з суб’єкта господарювання. На одноразову матеріальну допомогу, передбачену ст. 3 Закону № 1071, не поширюються вимоги Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Порядок та строки надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, форма заяви та перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Звертаємо увагу, що 10.12.2020 також набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072). Законом № 1072 підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 16. Нормами п. 16 підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається дохід, виплачений (наданий) роботодавцем за рахунок коштів одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 3 Закону № 1071. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Закон України № 1071: запроваджено соціальну підтримку на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів

Гайворонська ДПІ ГУ ДПС у Кіровоградській області інформує, що 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071). Соціальна підтримка у 2020 – 2021 роках полягає в соціальному захисті застрахованих осіб та наданні допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам – підприємцям) на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – соціальна підтримка). Законом № 1071 запроваджено такі форми соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: ► одноразова матеріальна допомога застрахованим особам – одноразова виплата держави у зв’язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)), та у зв’язку із втратою частини доходу фізичними особами – підприємцями, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); ► одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць з метою виплати найманим працівникам суб’єкта господарювання одноразової матеріальної допомоги в період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19); ► одноразова компенсація суб’єктам господарювання – одноразова виплата держави суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Надання державою соціальної підтримки застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі самостійного звернення такої фізичної особи у порядку, визначеному ст. 2 Закону № 1071. Порядок звернення та надання соціальної підтримки застрахованим особам та суб’єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, визначається Кабінетом Міністрів України. Довідково: у Законі № 1071 терміни «застрахована особа», «страхувальник» та «роботодавці» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

 

******************************

Прийнято постанову про виплату соціальної допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям (02.12.2020)

          Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 листопада 2020 року № 1171 «Деякі питання виплати соціальної допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям» (далі – Постанова № 1171). Постановою № 1171, зокрема встановлено, що: ► особам, які у травні – серпні 2020 р. отримали допомогу на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – допомога на дітей), виплату такої допомоги буде здійснено у грудні 2020 р. за листопад і грудень  2020 р. без подання нової заяви та необхідних документів; ► допомога на дітей особам, які звертаються за її призначенням вперше із заявою та необхідними документами, що повинні бути подані до 15 грудня 2020 р., призначається і виплачується у листопаді та грудні 2020 р. відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми». Постанова № 1171 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 листопада 2020 року. Постанову № 1171 розміщено на урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням

Закон України № 466: зміни у процедурі реєстрації платником ПДВ

         Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466). Закон № 466 вніс зміни, зокрема до пунктів 183.7 та 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо реєстрації платників ПДВ. Так, скорочено строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року. Згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Разом з тим суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. У цьому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ. Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до контролюючого органу безпосередньо. Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ (п. 183.15 ст. 183 ПКУ). Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.

Нові граничні обсяги доходів для платників єдиного податку І-ІІІ груп у 2020 році

          Нагадуємо, змінилися граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540), який набув чинності з 2 квітня 2020 року, були внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. З урахуванням внесених змін, до платників єдиного податку належать: – перша група платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1 млн грн; – друга група платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфер ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 5 млн. грн.; Виключення складають ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 68.31 КВЕД ДК 009:2010), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - вони належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, за умови, що відповідають вимогам, встановленим для такої групи. – третя група платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, як не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 7 млн. грн. У разі перевищення платником єдиного податку протягом календарного року граничних обсягів доходу, встановленого для відповідної групи, такий платник зобов’язаний до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, він може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, подавши до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. У такому разі у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника ПДВ у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку. Отже, у разі якщо ФОП - платники єдиного податку першої-третьої груп в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку за умови дотримання інших вимог, встановлених ПКУ для платників єдиного податку; У разі якщо в І кварталі 2020 року ФОП - платники єдиного податку першої-третьої груп не перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн. грн. – перша група, 5 млн. грн. – друга група, 7 млн. грн. – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

До уваги платників – власників нерухомості! (26.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Закон України № 466 змінив правила оподаткування ПДФО операцій з продажу рухомого майна

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, внесено зміни до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна. Так, п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що як виняток із положень п. 173.1 т. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 %. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %. Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%.

До уваги платників єдиного внеску!

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством. Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час. У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

******************************

Наявність у «єдинника» боргу понад 1020 грн протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його відмовитись від спрощеної системи оподаткування (09.12.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі – Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб –  платників єдиного податку третьої групи (далі – платники податку) з 5 до 7 млн гривень. Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно). Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку. Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме – 1 020 гривень. Тобто, якщо, наприклад, податковий борг в сумі понад 1 020 грн обліковується у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця). Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв: ► у разі зміни ставки з 5 на 3 відс. – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше – за 15 календарних днів); ► у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності – не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше – разом з податковою декларацією платника податку). Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Оподаткування ПДФО новорічних подарунків

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної (далі – ПДФО) особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Норми визначені п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас, п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. Отже, якщо платником ПДФО отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО. Звертаємо увагу, якщо новорічні подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020, а якщо – у 2021, то – з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 4). Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку № 4 вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на      01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160». Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126». Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Прийнято програми підтримки бізнесу у разі посилення карантинних обмежень

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області  інформує, що 07 грудня 2020 року Президент України підписав закони України № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з  метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071) та № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі –  № 1072). Закон № 1071 передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам – підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину. ФОПи не зможуть отримати допомогу: ● якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності Законом № 1071; ● якщо у 2020 році сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе менше ніж за три місяці; ● якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження. Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину. Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн. Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску. Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму єдиного внеску з розрахунків останніх 10 місяців. Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з єдиного внеску є заборгованість. Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна. Закон № 1072-ІХ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину. Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн. Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року. Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 гривень. Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ. Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати єдиного внеску за найманих працівників.

Прийнято постанову про виплату соціальної допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям (02.12.2020)

          Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 листопада 2020 року № 1171 «Деякі питання виплати соціальної допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям» (далі – Постанова № 1171). Постановою № 1171, зокрема встановлено, що: ► особам, які у травні – серпні 2020 р. отримали допомогу на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – допомога на дітей), виплату такої допомоги буде здійснено у грудні 2020 р. за листопад і грудень  2020 р. без подання нової заяви та необхідних документів; ► допомога на дітей особам, які звертаються за її призначенням вперше із заявою та необхідними документами, що повинні бути подані до 15 грудня 2020 р., призначається і виплачується у листопаді та грудні 2020 р. відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми». Постанова № 1171 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 листопада 2020 року. Постанову № 1171 розміщено на урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням

Закон України № 466: зміни у процедурі реєстрації платником ПДВ

         Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466). Закон № 466 вніс зміни, зокрема до пунктів 183.7 та 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо реєстрації платників ПДВ. Так, скорочено строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року. Згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Разом з тим суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. У цьому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ. Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до контролюючого органу безпосередньо. Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ (п. 183.15 ст. 183 ПКУ). Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ.

Нові граничні обсяги доходів для платників єдиного податку І-ІІІ груп у 2020 році

          Нагадуємо, змінилися граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540), який набув чинності з 2 квітня 2020 року, були внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. З урахуванням внесених змін, до платників єдиного податку належать: – перша група платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1 млн грн; – друга група платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфер ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 5 млн. грн.; Виключення складають ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 68.31 КВЕД ДК 009:2010), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння - вони належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, за умови, що відповідають вимогам, встановленим для такої групи. – третя група платників єдиного податку - фізичні особи - підприємці, як не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми) обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 7 млн. грн. У разі перевищення платником єдиного податку протягом календарного року граничних обсягів доходу, встановленого для відповідної групи, такий платник зобов’язаний до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, він може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, подавши до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. У такому разі у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника ПДВ у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку. Отже, у разі якщо ФОП - платники єдиного податку першої-третьої груп в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 % та перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку за умови дотримання інших вимог, встановлених ПКУ для платників єдиного податку; У разі якщо в І кварталі 2020 року ФОП - платники єдиного податку першої-третьої груп не перевищили граничні обсяги доходу, що надавали їм право перебувати у відповідних групах (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група), вони мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн. грн. – перша група, 5 млн. грн. – друга група, 7 млн. грн. – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

До уваги платників – власників нерухомості! (26.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Закон України № 466 змінив правила оподаткування ПДФО операцій з продажу рухомого майна

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, внесено зміни до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна. Так, п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що як виняток із положень п. 173.1 т. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 %. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %. Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%.

До уваги платників єдиного внеску!

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством. Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час. У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

******************************

У разі укладання договору купівлі-продажу рухомого майна з фізособою, податковий агент, зобов’язаний здійснити сплату ПДФО до бюджету (18.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що  порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого (нерухомого) майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента. Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ. Отже, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що визначення «фіскальний звітний чек» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби. Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається фіскального сервера засобами телекомунікацій. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

При сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за садовий та дачний будинки застосовуються пільги

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Порядок надання пільг встановлено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ. Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску (12.10.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Норми визначені п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України . Враховуючи вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Чи підлягає погашенню за рахунок майна засновників податковий борг юрособи, яка ліквідується, у разі недостатності майна такої особи?

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області доводить до відома, що відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності. а у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу. Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році. Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ. При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн (05.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що детальну інформацію стосовно повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua). Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач       ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU). Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача. Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають: ► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); ► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); ► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

 

******************************

Реєстрація громадської організації зі статусом юридичної особи онлайн

 

В умовах карантину більш актуальнішими стають онлайн сервіси, які надають змогу швидко та зручно отримати послуги без необхідності відвідувати місце отримання таких послуг.

Однією з повноцінних онлайн послуг Міністерства юстиції України є послуга з реєстрації громадської організації. Ми вже в попередніх постах знайомили Вас з тим що необхідно для того щоб отримати таку послугу, а сьогодні ми надано вам чіткий алгоритм дій дотримуючись якого ви без проблем зареєструєте власну громадську організацію онлайн.

 

******************************

ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску (10.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  областіінформує, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Норми визначені п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України . Враховуючи вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році. Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ. При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що детальну інформацію стосовно повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua). Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач       ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU). Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача. Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають: ► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); ► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); ► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Закон України № 466: відшкодування моральної шкоди та ПДФО (05.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема внесено зміни до п.п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020). Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: ► сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Отже, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

Витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів у ФОП – платників єдиного податку, враховуються при визначенні доходу «незалежника»

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку. При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

  Як оподатковується дохід членів виборчих комісій

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області доводить до відома, що в Україні триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними членами виборчих комісій, а також відображення цього доходу у податковій звітності. Сума винагороди, яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Цей дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102». При цьому у таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи «64». Крім того, оплата праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. Він відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127». Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/439251.html

 

 

******************************

Закон України № 466: відшкодування моральної шкоди та ПДФО (05.11.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема внесено зміни до п.п. 164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020). Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: ► сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Отже, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

Витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів у ФОП – платників єдиного податку, враховуються при визначенні доходу «незалежника»

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку. При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

 

Як оподатковується дохід членів виборчих комісій

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області доводить до відома, що в Україні триває виборчий процес і актуальним питанням на сьогодні для членів територіальних та дільничних виборчих комісій, які працюють на підставі цивільно-правових договорів, а також тих, що здійснюють повноваження не на платній основі, є оподаткування доходу у вигляді коштів, отриманих зазначеними членами виборчих комісій, а також відображення цього доходу у податковій звітності. Сума винагороди, яка отримується головою, заступником голови, секретарем або в разі їх відмови іншими членами територіальної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії на підставі укладеного цивільно-правового договору оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Цей дохід відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «102». При цьому у таблиці 6 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування члени виборчої комісії, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, відображаються з кодом застрахованої особи «64». Крім того, оплата праці членів виборчих комісій (зокрема тих, що здійснюють повноваження не на платній основі) в день місцевих виборів, дні встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням. Він відображається податковим агентом у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127». Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/439251.html

 

******************************

Розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску законодавством не передбачено 28.10.2020

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Чи має право спадкоємець повернути надміру або помилково сплачені суми єдиного внеску у разі смерті ФОП?

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області  інформує, що відповідно до       ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є: роботодавці, фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Статтею 6 Закону № 2464 визначено права та обов’язки платників єдиного внеску. Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Повернення коштів єдиного внеску у випадках помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми єдиний внесок, у випадках, встановлених п. 5 Порядку (п. 6 Порядку). Враховуючи вищевикладене, у разі смерті ФОП – платника єдиного внеску його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником єдиного внеску і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

Актуальна інформація для платників про РРО та програмні РРО

У Гайворонській ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області  звертають увагу платників, що для інформування суб’єктів господарювання ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі: - дані про РРО із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати реєстрації РРО, номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації в контролюючому органі, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)); - дані про РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням фіскальних номерів РРО, дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО, коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)). Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації. Також ДПС оприлюднює на своєму офіційному вебпорталі: - дані щодо фіскальних номерів програмних РРО із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) та дати реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, на яку зареєстрований програмний РРО; - дані щодо фіскальних номерів програмних РРО, реєстрацію яких скасовано, із зазначенням коду ЄДРПОУ, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові (за наявності)), дати, причини та підстави для скасування реєстрації ПРРО, адреси господарської одиниці, де застосовувався ПРРО, реєстрацію якого скасовано. На офіційному вебпорталі ДПС у відкритій частині Електронного кабінету в меню «Реєстри» у вкладках: «Інформація про РРО» (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/rro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по всіх зареєстрованих РРО та програмних РРО, шляхом пошуку за їх даними; «Інформація про книги ОРО» (http://cabinet.tax.gov.ua/registers/koro), – суб’єкт господарювання може отримати інформацію по зареєстрованих книгах ОРО шляхом пошуку за їх даними. Щоб дізнатися більше про Програмні РРО, переходьте за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Застосування податкової соціальної пільги 22.10.2020

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Підпунктом 169.2.3 пункту169.2 статті 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована. Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Закон України № 786: щодо штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області  звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних (далі – РК) в ЄРПН, складених за: ► операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ; ► операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; ► операціями, що не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ; ► відповідно до ст. 199 ПКУ; ► відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ. Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів. Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) вніс дві суттєві зміни у цю процедуру. По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 01 січня 2017 року і закінчується 22 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»). По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів знижено вдвічі від попередніх розмірів. Так, штрафи становлять: ◄ у разі відсутності реєстрації ПН/РК– 2,5 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень; ◄ у разі несвоєчасної реєстрації ПН/РК – 1 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень. Зміни, внесені Законом № 786 до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ набрали чинності з 08 серпня 2020 року.

Інтерфейс Електронного кабінету удосконалено

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/437386.html повідомила наступне. Державною податковою службою України з метою забезпечення широкого доступу платників податків до отримання електронних сервісів та поліпшення умов щодо реалізації платниками податків прав та обов’язків удосконалено інтерфейс Електронного кабінету. Оновлений інтерфейс Електронного кабінету відповідає вимогам створення офіційних вебсайтів (вебпорталів) органів виконавчої влади, є доступним користувачам з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також з різними комбінаціями порушень. Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету, яка відповідно до законодавства є відкритою, надається без використання кваліфікованого електронного підпису, до приватної частини – після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Закон України № 466: податкові консультації за новими правилами (15.10.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК). Так, змінами: - визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020); - надано право податковим органам надавати ІПК в електронній формі; Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». - збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.

ФОП – «єдинник» першої групи, яка здійснює перукарські послуги, має право надавати послуги манікюру

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Норми встановлені п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень». При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010     № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457). Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців. Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси». Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо. Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, зокрема, - зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ); - обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ); - встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Як провести перереєстрацію програмного РРО

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що відповідно до пункту 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється при зміні найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація». При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, які не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо). Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО. Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку № 317 при зміні місцезнаходження або місця проживання, включення/не включення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків

Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації) (01.10.2020)

Державна податкова служба України нагадує, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька zvernennya_dps@tax.gov.ua. Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

РРО та/або ПРРО вийшли з ладу – повідомте податкову

Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які використовують РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей: реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265); програмного РРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265). Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

 

******************************

Закон України № 466: деякі зміни для платників єдиного податку (06.10.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено низка змін до розділу XIV. «СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, зокрема, - зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %. може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3 % та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ (п.п. «б» п. 293.8 ст. 293 ПКУ); - обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку першої – третьої груп при наданні нерухомого майна в оренду (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ); - встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Як провести перереєстрацію програмного РРО

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформує, що відповідно до пункту 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється при зміні найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку №317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація». При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, які не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо). Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО. Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку № 317 при зміні місцезнаходження або місця проживання, включення/не включення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації) (01.10.2020)

Державна податкова служба України нагадує, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька zvernennya_dps@tax.gov.ua. Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

До уваги платників! Щодо перегляду розміру штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України

Законом № 466 підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року. Відповідно до цього пункту підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за: операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ; операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. "а" - "г" п. 198.5 Кодексу; відповідно до ст. 199 Кодексу; відповідно до абзацу 11 п. 201.4 Кодексу. В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом № 786-IX внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (датою набрання чинності Законом №466). Зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме: у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень); у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше  510 гривень (було 1 020 гривень). Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов'язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції, яких які є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН.

РРО та/або ПРРО вийшли з ладу – повідомте податкову

Гайворонська ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області нагадує, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які використовують РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей: реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265); програмного РРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265). Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

******************************

Про перехід на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп (15.09.2020)

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу на наступне. Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями; 4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями. Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ. При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Один програмний реєстратор розрахункових операцій можна використовувати одночасно лише на одному пристрої і одним касиром

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром. У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547») з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення. Водночас повідомляємо, що чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено реєстрації та використання книги обліку розрахункових операцій на програмний реєстратор розрахункових операцій.

Договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у господарській діяльності: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик. Норми встановлені п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно з п. 1 ст. 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (п. 1 ст. 937 ЦКУ). При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (п. 1 ст. 944 ЦКУ). Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Відповідно до п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким один суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається за такими правилами: ► суб’єкт господарювання – поклажодавець у повідомленні за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись п. 8.5 розділу VIIІ Порядку № 1588; ► суб’єкт господарювання – зберігач надає у повідомленні за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).

Закон України № 466: зміни у порядку прийняття рішень про встановлення місцевих податків

          Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, змін зазнала ст. 12 ПКУ, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набрали чинності 23.05.2020. Згідно з Законом № 466 змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів. Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення. Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення. Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік). Крім того, контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами. Для визначення бази справляння туристичного збору встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година». Встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Змінами уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

РРО: оновлено порядок проведення розрахунків

У зв’язку з набранням чинності з 01.08.2020 року змін до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265)          Гайворонська ДПІ ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує про оновлений порядок проведення розрахунків. Так, згідно із ст. 3 Закону №265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (п. 1 ст. 3 Закону №265); 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2 ст. 3 Закону №265); 3) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст. 3 Закону №265). Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону №265 програмний реєстратор розрахункових операцій є окремим програмним, програмно-апаратним або програмно-технічним комплексом, який не відноситься до реєстраторів розрахункових операцій.

Закон України № 466: удосконалено порядок оформлення перевірок

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу на нововведення, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», які стосуються підвищення якості оформлення посадовими особами контролюючих органів матеріалів документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021, порядку їх розгляду та прийняття податкових повідомлень-рішень за їх результатами, а також реформування інституту відповідальності платника податків. Так, внесені зміни до ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку оформлення результатів перевірок. Зокрема, надано визначення «акт перевірки», «довідка перевірки», «матеріали перевірки». Передбачено, що акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. ПКУ доповнено нормою щодо розгляду акта перевірки, заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, у разі їх подання платником податку, комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу (п.п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПКУ). Доповнення до ст. 86 ПКУ передбачають також конкретні питання, які досліджуються комісією з питань розгляду заперечень (п.п. 86.7.4. п. 86.7 ст. 86 ПКУ), а саме така комісія: ► встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ► розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини); ► досліджує питання наявності або відсутності обставин що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які наступає незалежно від наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності; ► досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ; ► визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених ПКУ. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмету розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

Фізичні особи (громадяни) податкову декларацію з плати за землю не подають

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області доводить до відома, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на     01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). В аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Про порядок та термін реєстрації ПРРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня   1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер. Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування. Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації. Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій. Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій: ► у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня); ► не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за  ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня). Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317). У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317). За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317). Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО.

Порядок інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі  (27.08.2020)

Наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає чинності 31 січня 2021 року. Наказ № 217 опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html. Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо. Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді. Для забезпечення своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії. Формати (стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/. Також повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі змінами).

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників на наступне. Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Джерела погашення податкового боргу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами. Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ. Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків. У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ). Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

 

******************************

Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок

Державна податкова служба України інформує, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ). Наказом затверджено: Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації; Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби. Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно. Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи: публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України. Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Закон України №466: зміни щодо проведення документальних позапланових перевірок

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно проведення документальних перевірок. Так, з 23.05.2020 відповідно до внесених змін підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема: ► неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ); ► отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Крім того, з 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону. З 01.07.2020 також підставою для проведення документальної позапланової перевірки буде отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Перехід права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого протягом року: обчислення суми податку на нерухоме майно, збільшеної на 25 тисяч гривень

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів. (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Норми встановлені п.п. 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1    п. 266.8 ст. 266 ПКУ). У разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:  (Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1  п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн/12 х Кміс), де: Кміс – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день: коли платити єдиний внесок (13.08.2020)

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Норми встановлені частиною 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449). Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Про процедуру опису майна після виникнення податкового боргу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає: ► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ); ► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ); ► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань (п.п. 89.1.3 п. 89.1 ст. 89 ПКУ). Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих. Норми встановлені п. 89.3 ст. 89 ПКУ.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна між юрсобою та фізособою: хто сплачує до бюджету ПДФО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ). Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.

Закон України № 674: особливості складання податкової накладної з 03.07.2020 (20.08.2020)

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників ПДВ, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня     2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674). Отже, починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей: ► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару; ► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674; ► у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається: ● в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно); ● в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.

Доступ до публічної інформації: затверджено Порядок

Державна податкова служба України інформує, що 11.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 липня 2020 року за № 717/35000 (далі – Наказ). Наказом затверджено: Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації; Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби. Передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України „Про звернення громадян” та Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” відповідно. Визначено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи: публічна інформація надається у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України. Порядком визначено електронну адресу, на яку до ДПС направляються запити на інформацію: publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Закон України №466: зміни щодо проведення документальних позапланових перевірок

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно проведення документальних перевірок. Так, з 23.05.2020 відповідно до внесених змін підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема: ► неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ); ► отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Крім того, з 23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону. З 01.07.2020 також підставою для проведення документальної позапланової перевірки буде отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Перехід права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого протягом року: обчислення суми податку на нерухоме майно, збільшеної на 25 тисяч гривень

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів. (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Норми встановлені п.п. 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1    п. 266.8 ст. 266 ПКУ). У разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:  (Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1  п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн/12 х Кміс), де: Кміс – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

 

 

******************************

Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб - через електронний кабінет (28.07.2020)

Фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету. Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам): скоротити час при заповненні платіжних документів; мінімізувати помилки при заповненні; сплатити податки. Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати  податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію. Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку. Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007.

Зміни в оподаткуванні для платників єдиного податку третьої групи

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ. Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни. У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами. Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557). Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності». Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі  повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201).

Державна податкова служба України надає для тестування фіскальний додаток «пРРОсто» (23.07.2020)

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників на наступне. Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/426571.html проінформувала, що поряд з тестуванням безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)», яке розміщене за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/, і яке розпочато з 15.07.2020, пропонується для тестування безкоштовне програмне рішення «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)», що розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto--testova-versiya-/ Це програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій. Його засобами можливо сформувати розрахунковий документ, фіскальний звітний чек та направити для фіскалізації на фіскальний сервер. Програмне рішення може бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Android, може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн). Зареєструвати ПРРО можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання, подавши заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями: ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1316602.arj ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1316602.arj Тестування програмних рішень «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» триватиме до 31.07.2020. У разі наявності зауважень/пропозицій щодо їх функціоналу просимо надсилати на адресу: prro@tax.gov.ua. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном: 0 800 501 007.

Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що  Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 № 323 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) (далі – Наказ № 323) затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Наказом № 323, зокрема удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП). Уточнено, що у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, які є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування». Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється. Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб: ► не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі; ► не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП. Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету. Наказ № 323 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник» від 17.07.2020 № 55 року і набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

ФОП припинив діяльність: в який термін подається звіт та сплачується єдиний внесок? (17.07.2020)

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є , зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ФОП – платники єдиного податку. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності      (п. 10 розділу ІІІ Порядку № 435). Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розділу ІІІ Порядку № 435). Відповідно до п.п. 1 п. 13 розділу ІV Інструкції № 449 для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1 розділу II Інструкції № 449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку. Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній.

Особливості списання суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску (10.07.2020)

Пресслужба Державної податкової служби України

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 915. Згідно із внесеними змінами підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Списання відбувається за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592: а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 Закону             № 2464, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Змінено графік роботи ГАЙВОРОНСЬКОЇ ДПІ ГОЛОВАНІВСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ГУ ДПС У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ на час карантину

         Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», змінено графік роботи територіальних органів та Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Отож, на період дії карантину:

початок робочого дня – о 8 год. 00 хв.

обідня перерва - з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хвилин.

закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хв.

Варто також мати на увазі, що надання адміністративних послуг у Центрах обслуговування платників (ЦОП) здійснюється за таким графіком:

з 10 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п'ятницю - до 15 год. 45 хвилин),

 

******************************

Програмні РРО працюють (06.08.2020)

Державна податкова служба України повідомляє, що сьогодні 01.08.2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій. У реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій станом на 10 годину зареєстровано 6,5 тис. ПРРО. Фіскальний сервер забезпечує фіскалізацію чеків в он-лайн режимі з програмними РРО. Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети. ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/ https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/ Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/. Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які розпочинають застосовувати програмні РРО, роботу Контакт-центру ДПС подовжено до 20 год. 00 хв. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу: prro@tax.gov.ua. Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в центрах обслуговування платників. Інформуємо також, що незважаючи на те, що тестовий період завершився, розробники програмних РРО та суб’єкти господарювання, можуть здійснювати тестування ПРРО та/або АРІ фіскального сервера, використовуючи тестових платників та їх ключі, перелік яких наданий у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/perelik/.

Обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку, ПКУ не передбачено

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ). Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами. До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому ПКУ не передбачено обмежень для ФОП щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

До уваги платників податків!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427955.html повідомила, що з метою створення сприятливих умов для платників податків з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7. Звертаємо увагу, що дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

 

******************************

 

З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку? 02.07.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників на наступне. Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ. Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ). Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Деякі умови, за яких РРО не застосовують ФОП, що обрали загальну систему оподаткування

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – «загальносистемники» у разі здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл і селищ міського типу та яким згідно із Законом України від 15 лютого 1995 року  № 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» із змінами та доповненнями надано статус гірських, мають право проводити розрахунки без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання. Водночас застосування РРО є обов’язковим для таких ФОП при здійсненні ними роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).Крім того, при реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), розрахункові операції можливо здійснювати без РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, за умови, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності. У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів ФОП зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО. Відповідні норми встановлені постановою Кабінету Міністрів України від    23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій»» із змінами.

 

ФОП – «єдинник», яка має борг понад 1 020 грн, зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені. Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Змінами, внесеними цим Законом до ПКУ, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.
Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Отже, при наявності податкового боргу більш ніж 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані змінити систему оподаткування на загальну.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття контролюючим органом електронного документа  25.06.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів   (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Згідно з абзацом другим п. 12 розділу ІІ Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. Разом з тим, відповідно до п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання. Згідно з п. 49.15 ст. 49 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм підпунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 ПКУ, абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами для податкових декларацій, поданих у такий спосіб. Враховуючи вищевикладене, у разі недотримання платником законодавчих норм щодо подання податкової декларації, у другій квитанції зазначаються реквізити неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа.

Кошти в рахунок погашення податкового боргу зараховуються згідно з черговістю його виникнення

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України. Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті. Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Отримали спадщину у 2019 році від дядька – подайте декларацію про майновий стан і доходи .

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до 01.07.2020 триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році. Зокрема, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року зобов’язані фізичні особи, які отримали спадщину. Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними) не пізніше 30 червня 2020 року. Звертаємо увагу, що оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб. Так, об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5%. Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Фізичні особи, які отримали у спадщину об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, Декларацію можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової Декларації.  Довідково: ► членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення є її батьки, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; ► членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Деклараційна кампанія 2020: задекларуйте отримані доходи до 1 липня. На Гайворонщині  добігає до завершення інформаційно-роз’яснювальна кампанія щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році, яка розпочалась з початку січня і триває до 01 липня 2020 року. Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області  знову звертається до мешканців Гайворонського району  і закликає виконати свій конституційний обов’язок та у встановлений законодавством термін подати декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік.

******************************

 

1. Який перелік документів необхідно подати для припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця?

 

Перелік документів, які необхідно подавати державному реєстратору для реєстрації припинення підприємницької діяльності, визначено частиною четвертою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, згідно вказаної норми закону, для реєстрації припинення достатньо подати лише заяву щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця за Формою №1, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від   18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у редакції від 19.05.2020 № 1716/5.

 

До Форми №1 заносяться відомості про фізичну особу – підприємця, а саме:

 

прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця; (стор. 1)

 реєстраційний номер облікової картки платника податків, а для осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта вносяться паспортні дані;

(стор. 1)

зазначається спосіб отримання виписки з реєстру; (стор. 2)

якщо виписку необхідно отримати поштою на адресу, що не співпадає з місцезнаходженням фізичної особи – підприємця, зазначається інша поштова адреса.

 

Форма підписується заявником з проставлянням дати подання документів.

 

 

Також, акцентую увагу на основних правилах заповнення заяв:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля.

 

 

2. Чи є перелік державних реєстраторів, яким необхідно подавати документи?

 

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності здійснюється державними реєстраторами суб’єктів державної реєстрації.

Стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб,  фізичних осіб – підприємців  та громадських формувань» визначає перелік суб’єктів державної реєстрації, які уповноважені на проведення відповідних реєстраційних дій. До них відносяться:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад;

- районні державні адміністрації;

- нотаріуси.

Згідно абзацу третього частини другої статті 4 зазначеного Закону, державна реєстрація фізичних осіб – підприємців на підставі документів, поданих у паперовій та електронній формі проводиться незалежно від їх місця знаходження.

 

Тобто, проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно фізичних осіб – підприємців може здійснюватись будь-якими реєстраторами по всій території України.

Екстериторіальність в межах України щодо проведення реєстраційних дій стосовно фізичних осіб – підприємців діє з 02 листопада 2019 року. До цього періоду будь-які реєстраційні дії можливо було здійснювати лише в межах однієї області.

 

 

3. У який спосіб можна подати документи?

 

Заява для державної реєстрації припинення фізичної особи – підприємця може бути подана у паперовій формі особисто заявником, направлена поштою, подана представником фізичної особи – підприємця.

Коли заява подається особисто заявником, відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних            осіб – підприємців та громадських формувань», заявник пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У разі подання заяви поштовим відправленням, згідно вимог до оформлення документів, встановлених статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», справжність підпису заявника обов’язково повинна бути нотаріально засвідчена.

Також, для припинення підприємницької діяльності, заява може бути подана представником фізичної особи – підприємця. В цьому разі, одночасно з заявою необхідно подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію документа, що засвідчує повноваження особи (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Та, відповідно до статті  34 Закону «Про нотаріат», нотаріальна довіреність повинна бути складена на спеціальному бланку на якому нотаріусом засвідчується справжність підпису та повноваження особи представника.

 

 

4. Чи можливо сьогодні подати документи в електронній формі?

 

З 24 лютого 2020 року, подачу заяв про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем, державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу – підприємця, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності можливо здійснити в електронному вигляді за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» (далі - Портал Дія) https://diia.gov.ua.

 

Для надання заяви в електронній формі потрібно виконати всього декілька кроків:

 

зареєструватись чи авторизуватись  (якщо особа вже зареєстрована) у кабінеті громадянина на Порталі Дія за допомогою кваліфікованого електронного підпису;

 

 

 

 

заповнити  онлайн-форму на отримання послуги;

 

перевірити інформацію, яка зберігається в системі та підписати заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

 

 

Підписану заяву буде автоматично надіслано до реєстратора. Статус заяви можна перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про результати наданої адміністративної послуги з’явиться у кабінеті та додатково буде відправлено на адресу електронної пошти заявника.

У разі виникнення питань щодо користування Порталом Дія, заявники завжди можуть звернутися за допомогою до чат-боту цього Порталу.

Крім того, з питань розгляду документів, заявники можуть звернутись безпосередньо до державних реєстраторів, які здійснюють розгляд таких заяв, поданих засобами Порталу Дія.

Перелік суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють розгляд заяв в електронній формі, визначено Міністерством юстиції України.

Так, наприклад, подані документи в електронній формі щодо фізичних                   осіб – підприємців, місцезнаходження яких є Дніпропетровська область, розглядаються державними реєстраторами відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58.

Детально з переліком суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють розгляд заяв в електронній формі щодо суб’єктів господарювання, місцезнаходження яких є Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області, можливо ознайомитись на веб- сайті Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)  https://psjust.gov.ua/

 

5. В які строки відбувається розгляд документів, поданих на припинення підприємницької діяльності, та чи сплачується при цьому адміністративний збір?

Статтею 26  Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено строки розгляду документів, поданих для державної реєстрації.

Так, розгляд документів, поданих для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів.

Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця не передбачена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

 

******************************

Закон України № 466: нові норми в оподаткуванні реалізації транспортних засобів (17.06.2020)

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна. Так, п. 173.2 ст. 173 ПКУ доповнено новим абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ. Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується  за ставкою 18 % . Норма набрала чинності з 23.05.2020.

Податкові консультації: нові правила

          23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК). Так, зокрема: - визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020); - надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі; Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». - збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Тобто загальний строк  (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів. Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 Кодексу) діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти.

Програмні РРО: про терміни впровадження

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами перенесено терміни набуття чинності законодавчих норм щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так, відтерміновується: ● з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій; ● з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які проводять ризикові види діяльності; ● з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп. Отже, суб’єкти господарювання мають можливість підготуватися до набрання чинності вимог законів.

  Фізособою – орендодавцем отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: що з ПДФО?  10.06.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ). Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1    ст. 49 ПКУ). Відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості); б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв); в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості). Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Якщо фізична особа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ. При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Платникам податку на нерухомість!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання. З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам: ► будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд  ДК 018-2000; ► будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; ► основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010; ► будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

Інформацію про податковий борг можливо отримати он-лайн

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що на офіційному сайті ДПС України (https://tax.gov.ua/:Головна/Відкриті дані/Інформація) щомісячно оприлюднюється інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України). Також на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/businesspartner. Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків. У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта). У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків. Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня. Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету

 

******************************

Важлива інформація для платників єдиного податку третьої групи  03.06.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ. Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ. відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни. У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка. Вищезазначені норми набрали чинності 23.05.2020.

До уваги платників ПДВ!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників ПДВ, що реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування  (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Норми встановлені п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок ведення ЄРПН). Згідно з п. 19 Порядку ведення ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: ► прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК; ► набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); ► неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК. Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок прийняття рішень). Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 3 Порядку прийняття рішень). Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення згідно з п. 12 Порядку прийняття рішень. Водночас, рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному та судовому порядку. Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок розгляду скарги). Згідно з п. 18 Порядку розгляду скарги задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ. Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку розгляду скарги). Отже, вже подані для реєстрації у ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій: ● прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; ● задоволення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; ● ненадсилання платнику протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, рішення щодо скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК; ● набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); ● неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

  Довідку про статус нерезидента для звільнення від оподаткування його доходів необхідно легалізувати

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області доводить до відома платників, що з метою звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачається подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених підпунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – Довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка повинна бути належним чином легалізована (п. 103.5 ст. 103 ПКУ). Ця вимога означає, що Довідка є доказовою базою офіційних документів на території України за умови: - її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ; або - засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року; або - наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

Затверджено нові форми у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 28.05.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що з 01.06.2020 набере чинності наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за №454/34737 (далі – Наказ № 1716/5). Наказом № 1716/5 з метою спрощення реєстраційної процедури затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації. Так, на зміну двадцяти чотирьох форм заяв запроваджується лише дев’ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії. Перелік нових форм ► Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1); ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2); ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3); ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4); ► Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5); ► Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6); ► Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7); ► Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8); ► Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9). Наказ № 1716/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 40 від 26.05.2020.

Отримані платником доходи в іноземній валюті необхідно задекларувати до 01 липня 2020 року

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що триває кампанія декларування 2020 року. Нормами п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах. Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. Базою оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником ПДФО в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів. Якщо платник ПДФО отримав такі доходи у 2019 році, то податкову декларацію про майновий стан і доходи такий платник подає до 01 липня 2020 року.

За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2020 року. Нормами п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до норм ПКУ. Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1   ст. 120 ПКУ). Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами) за неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій про доходи чи включення до Декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звертаємо увагу, що річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Дію податкових преференцій продовжено до закінчення карантину 22.05.2020

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», яким продовжено дію податкових преференцій до закінчення карантину (законопроєкт № 3329-д). Наразі Закон передано на підпис Президенту України. Відповідно до Закону продовжено: - строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому Уряд оголосить про закінчення дії карантину; - мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину; - строк не нарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину; - термін оприлюднення оновленого плану – графіку перевірок, а саме протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину. Також Законом звільнено фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено строк незастосування штрафних санкцій за порушення сплати ЄСВ та несвоєчасне подання звітності з ЄСВ з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Крім того, передбачено надання компенсації медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19 (за переліком МОЗ) суми ПДФО, утриманої з доходів у вигляді доплат до заробітної плати. Компенсації підлягають суми ПДФО нараховані на доплати до заробітної плати за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року. Звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю, які виплачуються роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Звільнення розповсюджується на період з 02.04.2020 до завершення карантину.

Зміни у застосуванні РРО

Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129). Зазначеними законами, зокрема, запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі  РРО): 1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС. Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. 2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»). Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства. Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки. 3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами. Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб – підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках). 4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється. 5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального). У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129. Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності   Законами  №№ 128 та 129 відтерміновується: з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій; з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності; з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

 Перейменування назви вулиці – підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ. Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

 

******************************

Вартість товарів, придбаних у платників єдиного податку, при коригуванні фінансового результату не враховується 14.05.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ. Норми встановлені п. 137.1 ст. 137 ПКУ. Базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ). Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ). Отже, відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

Доходи, отримані від здачі в оренду гаражів та дачних будинків, необхідно задекларувати

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває. Відповідно до вимог п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, отримані від здачі в оренду гаражів, дачних будинків, а також присадибних та інших земельних ділянок, підлягають декларуванню. Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична  особа – підприємець, то податковим агентом є орендатор. Орендатору необхідно утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО за ставкою 18 % сплачує орендодавець. Нагадуємо, що граничний строк подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 липня 2020 року. Кінцевий строк сплати зобов’язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року.

Про порядок подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4). У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку № 4). У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку № 4). Відповідно до п. 4.4 Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента. Коригування показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»: ► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка; ► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка; ► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 4.4 Порядку № 4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення. Коригування показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір»: ► підрозділ «Оподаткування процентів»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію; ► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію; ► підрозділ «Військовий збір»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ  05.05.2020

Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади. Єдиний рахунок впроваджується з 1 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Кодексу. Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень. Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ. Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості). Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою. Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку. При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року. Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Змінено терміни запровадження нових правил використання РРО у зв’язку з COVID-19

        До 1 серпня 2020 року перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичним РРО. Тож, до 1 серпня 2020 року підприємці можуть застосовувати класичні РРО паралельно з програмними. На 1 серпня 2020 року перенесено впровадження застосування програмних РРО як альтернативи класичним. До 1 січня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення. Звертаємо увагу, що надання платних послуг у сфері охорони здоров'я виключено із зазначеного переліку. Такі послуги можна буде надавати без застосування РРО в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року. На 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК». З 1 жовтня 2020 року перенесено обов’язкове використання РРО на 1 січня 2021 року платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфер охорони здоров’я; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг”; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); - реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На 1 квітня 2021 року перенесено застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), крім платників єдиного податку першої групи.

До уваги платників єдиного податку першої та другої груп! 23.04.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Норми встановлені п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ). Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ. Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ). Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено. Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів, заяву щодо періоду щорічної відпустки слід подавати до контролюючого органу до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності слід подавати одразу після закінчення лікарняного.

Платникам єдиного внеску про застосування штрафних санкцій

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що 02.04.2020 набрав чинності 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Пунктом 911.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону № 2464 встановлено, що тимчасово, штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону № 2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року: ► несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); ► неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); ► несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів. При цьому абзаци другий та третій п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого щодо періодів  з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, не застосовується. Так, згідно з абзацами другим та третім п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 неподання, несвоєчасне подання звітності платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Крім того, протягом періодів з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню(п. 911.2 розділу VIII Закону № 2464).

Умови, за яких не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість житлова / нежитлова нерухомість органів державної влади

Відповідно до п.п. «а» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності). Тобто, застосування установами, організаціями п.п. «а» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, можливе за умови одночасного виконання таких критеріїв: 1) створення їх органами державної влади, органами місцевого самоврядування; 2) фінансування лише за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів; 3) отримання статусу неприбутковості. Нагадуємо, що документом, який підтверджує статус неприбутковості, є Рішення про включення підприємства, установи, організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій, видане контролюючим органом за їх місцезнаходженням з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості згідно з   п. 5 розділу I Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 із змінами.

Збільшено граничні розміри доходу для платників єдиного податку 16.04.2020

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 540), яким зокрема внесено зміни до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, відповідно до внесених Законом № 540 змін, суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: ● перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень; ● друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень. При цьому, другу групу не можуть обрати фізичні особи – підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; ● третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 000 000 гривень.

Яких осіб звільнено від нарахування та сплати єдиного внеску на період карантину?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах 4, 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464. Норми встановлені п. 910 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464. Відповідні зміни до Закону № 2464 внесено Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Законом визначено які документи вважаються розрахунковими

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку 09.04.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України від 27 жовтня 2001 року  № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків. Отже, власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Електронні сервіси для дистанційного спілкування з органами ДПС

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину Державна податкова служба рекомендує використовувати електронні сервіси: спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення "Єдине вікно подання електронної звітності" (далі – Єдине вікно); інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет). Єдине вікно. Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Головна/ Електронна звітність/ Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»/». Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:http:// cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. У приватній частині Електронного кабінету платнику надано можливість: відправити до будь-якого контролюючого органу листа в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»); доступу до особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»); переглянути стан розрахунку з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»); отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання; отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів; створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію. Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість: доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів); доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю; подання декларації про майновий стан і доходи; отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Заздалегідь просимо з розумінням поставитись до ситуації, що склалася, і просимо вибачення за можливі незручності!

 Платні послуги у сфері охорони здоров’я з 01 січня 2021 надаються ФОП – «єдинниками» із застосовуванням РРО 02.04.2020

 Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано дату  набрання чинності Законом України від 20.09.2019 №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №129) до 01.08.2020. Нагадуємо, що Законом №129 передбачено зміни до Податкового Кодексу,  зокрема, у новій редакції викладено п.296.10 ст.296 ПКУ і доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ. Нова редакція пункту 296.10 статті 296 ПКУ встановлює, що  реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Абзацом 4 п.61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ  (у новій редакції) передбачено, що з 01 січня 2021 до 01 квітня 2021  РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн.грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

Здавання нерухомості в оренду фізичною особою - нерезидентом

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що нерухомість, яка належить фізичній особі - нерезиденту, надається ним в оренду  виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), які виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.      Нерезиденти, які порушують вказані норми, вважаються такими, що ухиляються від сплати податку (п.п.170.1.3 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України). У разі, якщо фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в Україні, здавання такою фізичною особою – нерезидентом  в оренду нерухомого майна здійснюється через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

З 01 квітня 2020 зберігання пального без ліцензії загрожує штрафом у розмірі 500,0 тис.грн.

 Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 01 квітня 2020 за зберігання пального  без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі  500,0тис.грн. - відповідну норму передбачає ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Додатково інформуємо, що ліцензії на право зберігання пального видаються терміном на п’ять років, а розмір плати за ліцензію на право зберігання пального становить 780,0 грн. на рік. Суб’єкти господарювання повинні мати ліцензію на кожне місце зберігання пального.  Ліцензія видається за заявою СГ, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
СГ, які здійснюють зберігання пального, що використовується виключно для власного споживання чи промислової переробки і  не реалізовують його іншим особам, отримують ліцензію за спрощеною процедурою. Такі СГ у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Нові правила застосування РРО відтерміновано! 26.03.2020

               Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон     № 533), яким внесено зміни до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Внесеними Законом № 533 змінами для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме: ► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності; ► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій. Нагадуємо, що Закон № 533 набрав чинності 18.03.2020.

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи: ► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; ► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ; ► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ; ► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової Декларації, а саме: а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які: ● є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації; ● перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ. При цьому додатково повідомляємо, що за 2019 рік платниками ПДФО, які зобов’язані подати Декларацію, така Декларація подається до 01 липня 2020 року. Відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня

        З набранням чинності Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», термін подачі декларації про майновий стан і доходи подовжено. Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня.  Сплатити податкові зобов’язання, зазначені у деклараціях, мешканці Київщини мають до 1 жовтня 2020  року.   Про які види статків мають звітувати громадяни та своєчасно сплатити податки: -  Від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна; -  Від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб - підприємців платників єдиного податку); -  Від продажу власної сільськогосподарської продукції; -  Не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року; -  Основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням; -  У вигляді спадщини та подарунків; -  Від продажу цінних паперів та корпоративних прав; -  Отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору; -  Іноземні доходи. 

 

 

******************************

До уваги платників! Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» для платників Гайворонського району на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році»

20 березня 2020 року з 11.00 до 12.00 год. у Гайворонській ДПІ Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році».На запитання платників відповідатиме головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Стус Ніна Михайлівна за телефоном – (05254) 2-16-92.

До уваги платників! 18.03.2020

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19, а також попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертається з проханням до платників податків зменшити кількість відвідувань податкових органів та активніше користуватись електронними сервісами, зокрема Електронним кабінетом – найпопулярнішим зручним сервісом ДПС. Так, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Щодо надання у сфері провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет фізичними особами – підприємцями на спрощеній системі оподаткування 

Пунктом 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції, яка набрала чинності з 20.10.2019. Відповідно до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010. Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим  наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457. Наказом Держспоживстандарту від 23.12.2011 № 396 визначено, які види діяльності включаються до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)», зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет, тощо. Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації», розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій. Провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку. Тобто фізична особа – підприємець у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі  Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі  оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

До уваги платників!

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19, а також попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертається з проханням до платників податків зменшити кількість відвідувань податкових органів та активніше користуватись електронними сервісами, зокрема Електронним кабінетом – найпопулярнішим зручним сервісом ДПС. Так, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Підприємці-спрощенці звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Таке право передбачене п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України. Аби скористатися таким правом, підприємцю необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період щорічної відпустки або терміни тимчасової втрати працездатності з додаванням копії листка непрацездатності. Авансові суми єдиного податку, сплачені за період відпустки або лікарняного підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Звертаємо увагу на те, що законодавством не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період відпустки чи непрацездатності. Тобто, навіть за час відпустки чи тимчасової непрацездатності підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

При виїзді за кордон на постійне місце проживання слід подати декларацію та отримати довідку

Платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Контролюючий орган зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 (далі – Порядок № 1243), згідно якого Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації). Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації орган державної податкової служби визначає податкове зобов’язання платника податку та надсилає йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видає Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі - Довідка).  Платник податку зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності). Звертаємо увагу, що для фізичних осіб - платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу. У разі закінчення строку дії Довідки не передбачено повторне її отримання завітний податковий період (календарний рік), за який вже було подано Декларацію. Платник податку - резидент, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання та у якого закінчився строк дії Довідки, може отримати нову Довідку за умови подання Декларації за період з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації. Довідково: форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.

Отримані доходи від індивідуальної адвокатської діяльності необхідно задекларувати 12.03.2020

Адвокат, у разі отримання протягом 2019 року доходів від індивідуальної адвокатської діяльності, зобов’язаний подати до 1 травня 2020 року до контролюючого органу за місцем проживання Декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 % - до 1 серпня 2020 року. У разі отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (пункт 3 статті 4 Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України адвокати, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юрособою фізособі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Громадянам, які одноосібно обробляли у минулому році земельні ділянки понад 2 га, до 01.05.2020 необхідно задекларувати доходи  04.03.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Крім того, при отриманні у 2019 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. Звертаємо увагу, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Платник екоподатку, що не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені ставки екологічного податку (далі – екоподаток) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Суми екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ. Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екоподатку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ст. 250 ПКУ). Отже, платник екоподатку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку. При цьому слід зазначити, що до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої суб’єктом господарювання ставки екоподатку.

Внесено зміни до положення про реєстрацію платників ПДВ

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що Міністерством фінансів України наказом від 29.01.2020 № 30 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2020 за № 171/34454) (далі – Наказ № 30) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130. Так, змінами, зокрема: ► удосконалюється алгоритм формування ДПС України індивідуального податкового номера (ІПН) платника ПДВ для фізичної особи з метою ідентифікації її першої та повторної реєстрації як платника ПДВ, у тому числі для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), стосовно яких до ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта. ІПН для фізичних осіб – 12-розрядний числовий номер такої структури: • 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків; • 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПС України. Для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта; ► розширюється коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Зокрема, передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку суб’єкта господарювання; ► уточнено, що день отримання контролюючим органом з ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення), або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, або в день внесення до Реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру платників податку на додану вартість (далі – Реєстр) вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню». Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та дата виникнення такої підстави. У разі наявності стосовно особи у Реєстрі інформації про те, що її реєстрація платником ПДВ підлягає анулюванню, разом із даними з Реєстру, до дати здійснення анулювання реєстрації оприлюднюються відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню», підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави Крім того, зміни внесено до Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) та Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Форма № 6-РПДВ). Наказ № 30 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 16 від 28.02.2020 і він набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 09.03.2020.

 

 

 

******************************

Нові правила застосування РРО відтерміновано! 26.03.2020

               Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон     № 533), яким внесено зміни до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Внесеними Законом № 533 змінами для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме: ► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності; ► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій. Нагадуємо, що Закон № 533 набрав чинності 18.03.2020.

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи: ► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; ► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ; ► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ; ► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової Декларації, а саме: а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які: ● є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації; ● перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ. При цьому додатково повідомляємо, що за 2019 рік платниками ПДФО, які зобов’язані подати Декларацію, така Декларація подається до 01 липня 2020 року. Відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня

        З набранням чинності Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», термін подачі декларації про майновий стан і доходи подовжено. Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня.  Сплатити податкові зобов’язання, зазначені у деклараціях, мешканці Київщини мають до 1 жовтня 2020  року.   Про які види статків мають звітувати громадяни та своєчасно сплатити податки: -  Від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна; -  Від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб - підприємців платників єдиного податку); -  Від продажу власної сільськогосподарської продукції; -  Не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року; -  Основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням; -  У вигляді спадщини та подарунків; -  Від продажу цінних паперів та корпоративних прав; -  Отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору; -  Іноземні доходи. 

 

До уваги платників! Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» для платників Гайворонського району на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році»

20 березня 2020 року з 11.00 до 12.00 год. у Гайворонській ДПІ Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році».На запитання платників відповідатиме головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Голованівського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області Стус Ніна Михайлівна за телефоном – (05254) 2-16-92.

До уваги платників! 18.03.2020

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19, а також попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертається з проханням до платників податків зменшити кількість відвідувань податкових органів та активніше користуватись електронними сервісами, зокрема Електронним кабінетом – найпопулярнішим зручним сервісом ДПС. Так, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Щодо надання у сфері провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет фізичними особами – підприємцями на спрощеній системі оподаткування 

Пунктом 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції, яка набрала чинності з 20.10.2019. Відповідно до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010. Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим  наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457. Наказом Держспоживстандарту від 23.12.2011 № 396 визначено, які види діяльності включаються до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)», зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет, тощо. Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації», розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій. Провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку. Тобто фізична особа – підприємець у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі  Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі  оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

До уваги платників!

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19, а також попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертається з проханням до платників податків зменшити кількість відвідувань податкових органів та активніше користуватись електронними сервісами, зокрема Електронним кабінетом – найпопулярнішим зручним сервісом ДПС. Так, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Підприємці-спрощенці звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Таке право передбачене п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України. Аби скористатися таким правом, підприємцю необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період щорічної відпустки або терміни тимчасової втрати працездатності з додаванням копії листка непрацездатності. Авансові суми єдиного податку, сплачені за період відпустки або лікарняного підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Звертаємо увагу на те, що законодавством не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період відпустки чи непрацездатності. Тобто, навіть за час відпустки чи тимчасової непрацездатності підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

При виїзді за кордон на постійне місце проживання слід подати декларацію та отримати довідку

Платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Контролюючий орган зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 (далі – Порядок № 1243), згідно якого Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації). Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації орган державної податкової служби визначає податкове зобов’язання платника податку та надсилає йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видає Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі - Довідка).  Платник податку зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності). Звертаємо увагу, що для фізичних осіб - платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу. У разі закінчення строку дії Довідки не передбачено повторне її отримання завітний податковий період (календарний рік), за який вже було подано Декларацію. Платник податку - резидент, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання та у якого закінчився строк дії Довідки, може отримати нову Довідку за умови подання Декларації за період з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації. Довідково: форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.

Отримані доходи від індивідуальної адвокатської діяльності необхідно задекларувати 12.03.2020

Адвокат, у разі отримання протягом 2019 року доходів від індивідуальної адвокатської діяльності, зобов’язаний подати до 1 травня 2020 року до контролюючого органу за місцем проживання Декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 % - до 1 серпня 2020 року. У разі отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (пункт 3 статті 4 Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України адвокати, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юрособою фізособі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

 

******************************

Збільшено граничні розміри доходу для платників єдиного податку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – Закон № 540), яким зокрема внесено зміни до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, відповідно до внесених Законом № 540 змін, суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: ● перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень; ● друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень. При цьому, другу групу не можуть обрати фізичні особи – підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи; ● третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 000 000 гривень.

Яких осіб звільнено від нарахування та сплати єдиного внеску на період карантину?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах 4, 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (фізичні особи – підприємці (ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464. Норми встановлені п. 910 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464. Відповідні зміни до Закону № 2464 внесено Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Законом визначено які документи вважаються розрахунковими

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку 09.04.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Норми визначені статтями 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Згідно зі ст. 42 Земельного кодексу України від 27 жовтня 2001 року  № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З урахуванням викладеного, платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними жилими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об’єднання власників будинків. Отже, власники квартир (жилих приміщень) у багатоквартирних жилих будинках не є платниками земельного податку до бюджету за земельні ділянки під такими будинками.

Електронні сервіси для дистанційного спілкування з органами ДПС

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину Державна податкова служба рекомендує використовувати електронні сервіси: спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення "Єдине вікно подання електронної звітності" (далі – Єдине вікно); інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет). Єдине вікно. Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Головна/ Електронна звітність/ Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»/». Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:http:// cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. У приватній частині Електронного кабінету платнику надано можливість: відправити до будь-якого контролюючого органу листа в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»); доступу до особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»); переглянути стан розрахунку з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»); отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання; отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів; створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію. Для фізичних осіб в Електронному кабінеті об’єднано сервіси для громадян в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливість: доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів); доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю; подання декларації про майновий стан і доходи; отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Заздалегідь просимо з розумінням поставитись до ситуації, що склалася, і просимо вибачення за можливі незручності!

 Платні послуги у сфері охорони здоров’я з 01 січня 2021 надаються ФОП – «єдинниками» із застосовуванням РРО 02.04.2020

 Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано дату  набрання чинності Законом України від 20.09.2019 №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №129) до 01.08.2020. Нагадуємо, що Законом №129 передбачено зміни до Податкового Кодексу,  зокрема, у новій редакції викладено п.296.10 ст.296 ПКУ і доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ. Нова редакція пункту 296.10 статті 296 ПКУ встановлює, що  реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Абзацом 4 п.61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ  (у новій редакції) передбачено, що з 01 січня 2021 до 01 квітня 2021  РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн.грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

Здавання нерухомості в оренду фізичною особою - нерезидентом

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що нерухомість, яка належить фізичній особі - нерезиденту, надається ним в оренду  виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), які виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.      Нерезиденти, які порушують вказані норми, вважаються такими, що ухиляються від сплати податку (п.п.170.1.3 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України). У разі, якщо фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в Україні, здавання такою фізичною особою – нерезидентом  в оренду нерухомого майна здійснюється через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

З 01 квітня 2020 зберігання пального без ліцензії загрожує штрафом у розмірі 500,0 тис.грн.

 Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 01 квітня 2020 за зберігання пального  без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі  500,0тис.грн. - відповідну норму передбачає ст.17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Додатково інформуємо, що ліцензії на право зберігання пального видаються терміном на п’ять років, а розмір плати за ліцензію на право зберігання пального становить 780,0 грн. на рік. Суб’єкти господарювання повинні мати ліцензію на кожне місце зберігання пального.  Ліцензія видається за заявою СГ, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
СГ, які здійснюють зберігання пального, що використовується виключно для власного споживання чи промислової переробки і  не реалізовують його іншим особам, отримують ліцензію за спрощеною процедурою. Такі СГ у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

 

Нові правила застосування РРО відтерміновано! 26.03.2020

               Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон     № 533), яким внесено зміни до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Внесеними Законом № 533 змінами для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме: ► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності; ► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій. Нагадуємо, що Закон № 533 набрав чинності 18.03.2020.

Звільнення від подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник ПДФО отримував доходи: ► від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; ► лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ; ► від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ; ► у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової Декларації, а саме: а) незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які: ● є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації; ● перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; ● перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ. При цьому додатково повідомляємо, що за 2019 рік платниками ПДФО, які зобов’язані подати Декларацію, така Декларація подається до 01 липня 2020 року. Відповідні зміни внесено до ПКУ Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня

        З набранням чинності Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)», термін подачі декларації про майновий стан і доходи подовжено. Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих попереднього року, триватиме до 1 липня.  Сплатити податкові зобов’язання, зазначені у деклараціях, мешканці Київщини мають до 1 жовтня 2020  року.   Про які види статків мають звітувати громадяни та своєчасно сплатити податки: -  Від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна; -  Від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб - підприємців платників єдиного податку); -  Від продажу власної сільськогосподарської продукції; -  Не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року; -  Основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням; -  У вигляді спадщини та подарунків; -  Від продажу цінних паперів та корпоративних прав; -  Отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору; -  Іноземні доходи. 

До уваги платників! 18.03.2020

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19, а також попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертається з проханням до платників податків зменшити кількість відвідувань податкових органів та активніше користуватись електронними сервісами, зокрема Електронним кабінетом – найпопулярнішим зручним сервісом ДПС. Так, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платникам слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Підприємці-спрощенці звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки

Підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Таке право передбачене п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України. Аби скористатися таким правом, підприємцю необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період щорічної відпустки або терміни тимчасової втрати працездатності з додаванням копії листка непрацездатності. Авансові суми єдиного податку, сплачені за період відпустки або лікарняного підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Звертаємо увагу на те, що законодавством не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період відпустки чи непрацездатності. Тобто, навіть за час відпустки чи тимчасової непрацездатності підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

При виїзді за кордон на постійне місце проживання слід подати декларацію та отримати довідку

Платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Контролюючий орган зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1243 (далі – Порядок № 1243), згідно якого Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації). Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації орган державної податкової служби визначає податкове зобов’язання платника податку та надсилає йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видає Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі - Довідка).  Платник податку зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності). Звертаємо увагу, що для фізичних осіб - платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу. У разі закінчення строку дії Довідки не передбачено повторне її отримання завітний податковий період (календарний рік), за який вже було подано Декларацію. Платник податку - резидент, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання та у якого закінчився строк дії Довідки, може отримати нову Довідку за умови подання Декларації за період з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації. Довідково: форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.

Отримані доходи від індивідуальної адвокатської діяльності необхідно задекларувати 12.03.2020

Адвокат, у разі отримання протягом 2019 року доходів від індивідуальної адвокатської діяльності, зобов’язаний подати до 1 травня 2020 року до контролюючого органу за місцем проживання Декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 % - до 1 серпня 2020 року. У разі отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (пункт 3 статті 4 Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Відповідно до пункту 178.1 статті 178 Податкового кодексу України адвокати, які мають намір здійснювати адвокатську діяльність індивідуально, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юрособою фізособі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

 

******************************

Громадянам, які одноосібно обробляли у минулому році земельні ділянки понад 2 га, до 01.05.2020 необхідно задекларувати доходи  04.03.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Крім того, при отриманні у 2019 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з таких доходів за своєю податковою адресою. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. Звертаємо увагу, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.

Платник екоподатку, що не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені ставки екологічного податку (далі – екоподаток) за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. Суми екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ. Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екоподатку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ст. 250 ПКУ). Отже, платник екоподатку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку. При цьому слід зазначити, що до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті невірно застосованої суб’єктом господарювання ставки екоподатку.

Внесено зміни до положення про реєстрацію платників ПДВ

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що Міністерством фінансів України наказом від 29.01.2020 № 30 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2020 за № 171/34454) (далі – Наказ № 30) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130. Так, змінами, зокрема: ► удосконалюється алгоритм формування ДПС України індивідуального податкового номера (ІПН) платника ПДВ для фізичної особи з метою ідентифікації її першої та повторної реєстрації як платника ПДВ, у тому числі для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), стосовно яких до ЄДР внесено серію (за наявності) та номер паспорта. ІПН для фізичних осіб – 12-розрядний числовий номер такої структури: • 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків; • 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює ДПС України. Для ФОП, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта; ► розширюється коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Зокрема, передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку суб’єкта господарювання; ► уточнено, що день отримання контролюючим органом з ЄДР відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення), або про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, або в день внесення до Реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, до Реєстру платників податку на додану вартість (далі – Реєстр) вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню». Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України та дата виникнення такої підстави. У разі наявності стосовно особи у Реєстрі інформації про те, що її реєстрація платником ПДВ підлягає анулюванню, разом із даними з Реєстру, до дати здійснення анулювання реєстрації оприлюднюються відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню», підстава для анулювання реєстрації платника ПДВ та дата виникнення такої підстави Крім того, зміни внесено до Реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ) та Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Форма № 6-РПДВ). Наказ № 30 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 16 від 28.02.2020 і він набере чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 09.03.2020.

 

******************************

За програмний РРО не доведеться платити  25.02.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області доводить до відома платників, що програмне рішення – програмний реєстратор розрахункових операцій від ДПС буде абсолютно безкоштовним та орієнтованим на малий бізнес. Більшість бізнесу в Україні повністю автоматизовані, а тому надалі у них з’являються у програмах, які вони використовують, додаткові функції тільки по фіскалізації операцій. Забезпечення розробки БЕЗКОШТОВНОГО програмного рішення та можливості його тестування здійснюється податковою на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» та Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». ДПС не тільки надаватиме свій програмний продукт безкоштовно, але й здійснюватиме його безкоштовне обслуговування, розробку нових релізів та підтримку.

Фізична особа – резидент отримав від фізособи – нерезидента спадщину: оподаткування ПДФО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем – резидентом від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ. Ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику ПДФО у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, спадкоємцем зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), крім, зокрема спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також інших спадкоємців – резидентів, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Нагадуємо, що фізичні особи – платники ПДФО за 2019 рік подають Декларацію до 01 травня 2020 року

Про підстави для нарахування земельного податку та орендної плати за землю

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Норми встановлені п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті  20.02.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу платників, що триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Лише за останні три дні ДПС надано понад 32 тис. відповідей на запити про доходи громадян. Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків», користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису. Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу. Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей, тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року. Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік.

За неналежне ведення або неведення Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Норми встановлені п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ. Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591. Відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 продовжується. Нормами п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків). Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації. У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами. Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО: а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; б) поштові податки; в) податки на реалізацію (продаж); г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав. Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів 13.02.2020

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Кодексу). Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Згідно зі статтею 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265. Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон № 2346). Так, статтею 1 Закону № 2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема: документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (пункт 1.5 статті 1 Закону № 2346); електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (пункт 1.14 статті 1 Закону № 2346). платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (пункт 1.321 статті 1 Закону № 2346). Також Національним банком України на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ). Враховуючи положення Закону № 2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала). Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265. Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону № 265. З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні пункту 44.1 Кодексу, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого пунктом 44.3 статті 44 Кодексу. Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.

До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481). Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481). Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом. Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання.

При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст. 1 Закону № 2464. Відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Пунктами 3 та 5 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність: ► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; ► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; ► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом № 2464. У відповідності до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До уваги платників: звіт за земельні ділянки слід подати до 20 лютого

Фахівці Гайворонської ДПІ Голованівського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській  області інформують, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку, станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року, подають до податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Форма податкової декларації плати за землю на поточний рік встановлена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 із змінами, який передбачає розбивку річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати звітну податкову декларацію щомісяця, що звільняє його від обов'язку подання її не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. При цьому за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі, платник подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році 06.02.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року. Декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається в такі граничні строки. 10.02.2020 - для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). У разі якщо фізична особа - підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ). 30.04.2020 - для громадян, які зобов’язані подати декларацію (до  01 травня року, що настає за звітним). 30.04.2020 - для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (до  01 травня року, що настає за звітним). 31.12.2020 - для громадян, які мають право на податкову знижку (по 31 грудня (включно)  наступного за звітним податкового року).     30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності – для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду – для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем  (п. 49.20 ст. 49 ПКУ). При отриманні іноземних доходів: у разі відсутності у платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 01.05.2020 (граничний термін подання декларації).

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53. Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); - реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. ДПС України повідомила, що триває тестування першого релізу безкоштовного додатку «пРРОсто», розробленого Державною податковою службою спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO). Додаток працює тільки в режимі «онлайн». Наступні релізи будуть виходити після затвердження нормативної бази та опрацювання пропозицій і зауважень тестувальників. Програмне рішення для смартфонів та планшетів з операційними системами Android та iOS вже доступне для зареєстрованих тестувальників. Незабаром, додаток буде доступний для завантаження з Google Playmarket та App Store без додаткових запитів. Запис на тестування відбувається на сайті https://prrosto.kmu.gov.ua/ Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток «пРРОсто».

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно норм ПКУ. Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ). Крім того, відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, наведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

******************************

Про особливості сплати ПДФО юридичною особою за відокремлені підрозділи  30.01.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області  звертає увагу, що згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Водночас при створенні підприємством філії, представництва, відділення та інших відокремлених підрозділів питання про розміщення таких підрозділів підприємства необхідно погоджувати з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. «Відокремлені підрозділи» для розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вживаються у значенні, визначеному ГКУ (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) відокремлені підрозділи визначаються з урахуванням норм ст. 64 ГКУ незалежно від того, включені/не включені такі підрозділи юридичною особою до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України    (далі – БКУ). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету також здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 цього пункту (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Відповідно до ст. 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі. Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ. Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів. Отже, якщо юридична особа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській област нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків. Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 01 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір.

Про базу нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п. 178.7 ст. 178 ПКУ). Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», на підставі якої здійснюється заповнення Декларації та звіту з єдиного внеску.

Набрав чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 23.01.2020

Державна податкова служба України інформує, що 19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2019 за № 1278/34249 (далі – Наказ). 1. Наказом уточнюється порядок обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств. Зокрема, визначено, що взяття на облік членів фермерських господарств здійснюється на підставі поданих до контролюючого органу заяви за ф. № 12-ЄСВ та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві. При цьому пунктом 2 Наказу встановлено, що  члени фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дати набрання чинності цим наказом, подають до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердні документи щодо дати набуття членства в фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Наказом. 2. Встановлюються особливості обліку фізичних осіб, які зареєстровані як підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність. Такі фізичні особи обліковуються в контролюючому органі як фізичні особи – підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка встановлюється на підставі: поданої до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності; або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності; або заяви та документів, поданих відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіні від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Мін’юсті 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462, зі змінами). 3. Наказом уточнюються документи, які необхідно подати до контролюючого органу платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності. Зазначені платники єдиного внеску зобов'язані у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів: розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії; відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу; документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від  06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції. Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування. Норми наберуть чинності 19.04.2020.

Доходи громадян від продажу одного легкового автомобіля не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. Про це нагадують в Гайворонській  ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області. Зокрема, платниками податку на доходи фізичних осіб є,  фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу  чи обміну протягом звітного року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Отже, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020! 16.01.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року. Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян. Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: - особи, які зобов’язані подати річну декларацію, та - особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки. Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів: - особисто або уповноваженою на це особою; - надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні: - доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо; - доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи; - іноземного доходу; - доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га; - та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках. Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

Підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники повинні до 20 лютого .

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями. 

Увага! Спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального для власних потреб чи його переробку

        29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують.  Зазначене передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також серед нововведень – суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей).

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ 02.01.2020

        З 1 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. У зв’язку з цим вносяться зміни до: форми податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”. Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року Довідково: З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256.

Державна казначейська служба України: Нові рахунки. До уваги платників податків, банківських установ, юридичних та фізичних осіб 

З 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України  перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями.            ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402669.html проінформувала, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з 03.01.2020.           Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на  вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС (у рубриці «Бюджетні рахунки») та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві. Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).

Нова форма декларації про майновий стан та доходи

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 1 січня 2020 року розпочинається кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річні податкову декларацію про майновий стан та доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки. Наказом Міністерства фінансів України від25 квітня 2019 року №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» з 1 січня 2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової декларації, якою передбачені деякі зміни. Так, новою формою податкової декларації передбачено в окремому додатку ФЗ здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку. Крім того, у новій формі податкової декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Окрім того, введено окремий рядок 10.2 для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи. У рядку 17 декларації відображаються суми податку з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (рядок 18.1 декларації). Слід зазначити, що військовий збір за зазначеними операціями сплачують в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

Запровадження програмних РРО не призведе до додаткових фінансових витрат суб’єктів господарювання

          Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено запровадження програмних РРО. На виконання цього Закону до 31 грудня 2019 року  ДПС має розробити безкоштовне програмне забезпечення «Програмний РРО» і вже  з початку нового року платники податків зможуть протестувати ці розробки, а з 19 квітня 2020 року матимуть можливість використовувати  такі програмні РРО. Будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу  таке безкоштовне програмне забезпечення та встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде без сплати за обслуговування чи «прихованих» платежів. Поряд з цим, суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб. Крім цього, платники податків зможуть розробити свій програмний продукт та використовувати його, або обрати один з наявних на ринку відповідно до власних потреб. 

 

 

 

******************************

Набрав чинності наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» 23.01.2020

Державна податкова служба України інформує, що 19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2019 за № 1278/34249 (далі – Наказ). 1. Наказом уточнюється порядок обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств. Зокрема, визначено, що взяття на облік членів фермерських господарств здійснюється на підставі поданих до контролюючого органу заяви за ф. № 12-ЄСВ та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві. При цьому пунктом 2 Наказу встановлено, що  члени фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дати набрання чинності цим наказом, подають до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердні документи щодо дати набуття членства в фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Наказом. 2. Встановлюються особливості обліку фізичних осіб, які зареєстровані як підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність. Такі фізичні особи обліковуються в контролюючому органі як фізичні особи – підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка встановлюється на підставі: поданої до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності; або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності; або заяви та документів, поданих відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіні від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Мін’юсті 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462, зі змінами). 3. Наказом уточнюються документи, які необхідно подати до контролюючого органу платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності. Зазначені платники єдиного внеску зобов'язані у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів: розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії; відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу; документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від  06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції. Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування. Норми наберуть чинності 19.04.2020.

Доходи громадян від продажу одного легкового автомобіля не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. Про це нагадують в Гайворонській  ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області. Зокрема, платниками податку на доходи фізичних осіб є,  фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу  чи обміну протягом звітного року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Отже, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

До уваги громадян! Розпочалася деклараційна кампанія – 2020! 16.01.2020

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року. Декларувати свої доходи – це конституційний обов’язок громадян. Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: - особи, які зобов’язані подати річну декларацію, та - особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки. Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів: - особисто або уповноваженою на це особою; - надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Граничний термін подання декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну декларацію, – 30 квітня 2020 року. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Звертаємо увагу, що обов’язок подання декларації у платників податків виникає при отриманні: - доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір тощо; - доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи; - іноземного доходу; - доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га; - та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках. Фізичні особи – платники податків мають право відповідно до статті 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

Підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники повинні до 20 лютого .

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями. 

Увага! Спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального для власних потреб чи його переробку

        29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують.  Зазначене передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також серед нововведень – суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей).

З 1 січня скасовується Звіт про суми податкових пільг з ПДВ 02.01.2020

        З 1 січня 2020 року скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. У зв’язку з цим вносяться зміни до: форми податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. Зокрема, розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”. Податкова звітність з податку на додану вартість, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з податку на додану вартість, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року Довідково: З 01.01.2020 набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233”, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 „Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.2019 за № 1285/34256.

Державна казначейська служба України: Нові рахунки. До уваги платників податків, банківських установ, юридичних та фізичних осіб 

З 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України  перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями.            ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402669.html проінформувала, що з 01 січня 2020 року вводяться в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з 03.01.2020.           Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на  вебпорталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС (у рубриці «Бюджетні рахунки») та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві. Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).

 

Нова форма декларації про майновий стан та доходи

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що з 1 січня 2020 року розпочинається кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річні податкову декларацію про майновий стан та доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки. Наказом Міністерства фінансів України від25 квітня 2019 року №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» з 1 січня 2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової декларації, якою передбачені деякі зміни. Так, новою формою податкової декларації передбачено в окремому додатку ФЗ здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку. Крім того, у новій формі податкової декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Окрім того, введено окремий рядок 10.2 для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи. У рядку 17 декларації відображаються суми податку з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (рядок 18.1 декларації). Слід зазначити, що військовий збір за зазначеними операціями сплачують в повному обсязі за податковою адресою платника податків.

Запровадження програмних РРО не призведе до додаткових фінансових витрат суб’єктів господарювання

          Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує, що Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено запровадження програмних РРО. На виконання цього Закону до 31 грудня 2019 року  ДПС має розробити безкоштовне програмне забезпечення «Програмний РРО» і вже  з початку нового року платники податків зможуть протестувати ці розробки, а з 19 квітня 2020 року матимуть можливість використовувати  такі програмні РРО. Будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу  таке безкоштовне програмне забезпечення та встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде без сплати за обслуговування чи «прихованих» платежів. Поряд з цим, суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО в залежності від своїх потреб. Крім цього, платники податків зможуть розробити свій програмний продукт та використовувати його, або обрати один з наявних на ринку відповідно до власних потреб. 

 

 

 

 

******************************

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) в мережі Інтернет 12.12.2019

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265). Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350. Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675). Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу. Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ. Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО). Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах. При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги). Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим. У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності. Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів. При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит. Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.

 

Як оскаржити вимогу зі сплати єдиного соціального внеску?

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Пунктом 1.3 ПКУ визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону про ЄСВ, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п. 56.18 ПКУ, ст. 102 ПКУ не застосовується. Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ (тобто десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів).

   За порушення нових норм застосування РРО законодавством передбачена відповідальність 04.12.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до  ст. 17 Закону про РРО. Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції: ► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період, - 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше; - 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення. з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним: - 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення; - 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення. Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції: ◄ п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки; ◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці; ◄ п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості; ◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; ◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті; ◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника; ◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання. Норми набирають чинності 19.04.2020.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій так і в електронній формі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733). Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): ● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган). ● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, зокрема: - обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та - найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано. Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Податкові агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з ПДФО. Норми встановлені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному році доходи. При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

 Запрошуємо громадян перевірити свої реєстраційні дані

(26.11.2019)

Відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України (п.п.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, - звертають увагу в Гайворонській ДПІ Голованівскього управління  ГУ ДПС у Кіровоградській області. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата. У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків. Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку. Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44  підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Статтею 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями. Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952). Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок. Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок». При цьому додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України. Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих органів не подається.

Застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску (21.11.2019)

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449). Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу: ♦ визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; ♦ визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; ♦ здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску. Норми визначені п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

 

Молодіжний житловий кредит: чи є право на податкову знижку?

 

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Норми встановлені п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році. Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику. Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву 14.11.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня. Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: ● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; ● права на користування пільгою із сплати податку; ● розміру ставки податку; ● нарахованої суми податку. Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Інформація для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку щодо застосування РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує. ДПС України повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. * Крім продажу (наданні послуг): - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів та виробів медичного призначення. (п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)). Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.  * Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами. (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями). Не застосовують РРО платники єдиного податку: (п. 296.10 ст. 296 ПКУ) - першої групи; - другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Застосування РРО є обов’язковим: ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).  З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:  ФОП – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах; - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; - реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках); - реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ. Увага! З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, крім І групи При цьому з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн до 2,5 млн. гривень. ФОП матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат. Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно. Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування. Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону № 128-ІХ в дію. Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання. Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.

Погашення спадкоємцями податкових зобов’язань у разі смерті фізичної особи-підприємця

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, у разі  смерті такої фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану). Це передбачено п.п. 65.10.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).     Виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються (п. 99.1 ст. 99 ПКУ). Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

Як підприємцю оформити працівника на роботу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців - чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (ФОП). Оформлюючи працівника на роботу, підприємцю необхідно: -         укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1  ст. 24 Кодексу законів про працю України . Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 року № 260). -         оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489); -         повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413). Повідомлення подається ФОП до територіальних органів Державної податкової служби за місцем його обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Форма повідомлення заповнюється наступним чином: Підприємець зазначає свій номер облікової картки платника податків; П.І.Б. працівника, якого приймає до себе на постійне та/або тимчасове місце роботи; Дані про номер облікової картки платника податків найманого робітника; Дані документу, на підставі якого укладається з фізичною особою трудовий договір: номер та дата наказу або розпорядження ФОП.

 

 

******************************

Запрошуємо громадян перевірити свої реєстраційні дані

(26.11.2019)

Відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України (п.п.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, - звертають увагу в Гайворонській ДПІ Голованівскього управління  ГУ ДПС у Кіровоградській області. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата. У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків. Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку. Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44  підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Статтею 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями. Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952). Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок. Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок». При цьому додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України. Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих органів не подається.

Застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску (21.11.2019)

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449). Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу: ♦ визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; ♦ визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; ♦ здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску. Норми визначені п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

 

Молодіжний житловий кредит: чи є право на податкову знижку?

 

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Норми встановлені п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році. Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику. Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву 14.11.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня. Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: ● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; ● права на користування пільгою із сплати податку; ● розміру ставки податку; ● нарахованої суми податку. Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Інформація для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку щодо застосування РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує. ДПС України повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. * Крім продажу (наданні послуг): - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів та виробів медичного призначення. (п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)). Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.  * Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами. (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями). Не застосовують РРО платники єдиного податку: (п. 296.10 ст. 296 ПКУ) - першої групи; - другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Застосування РРО є обов’язковим: ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).  З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:  ФОП – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах; - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; - реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках); - реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ. Увага! З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, крім І групи При цьому з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн до 2,5 млн. гривень. ФОП матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат. Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно. Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування. Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону № 128-ІХ в дію. Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання. Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.

Погашення спадкоємцями податкових зобов’язань у разі смерті фізичної особи-підприємця

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, у разі  смерті такої фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану). Це передбачено п.п. 65.10.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).     Виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються (п. 99.1 ст. 99 ПКУ). Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

Як підприємцю оформити працівника на роботу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців - чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (ФОП). Оформлюючи працівника на роботу, підприємцю необхідно: -         укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1  ст. 24 Кодексу законів про працю України . Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 року № 260). -         оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489); -         повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413). Повідомлення подається ФОП до територіальних органів Державної податкової служби за місцем його обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Форма повідомлення заповнюється наступним чином: Підприємець зазначає свій номер облікової картки платника податків; П.І.Б. працівника, якого приймає до себе на постійне та/або тимчасове місце роботи; Дані про номер облікової картки платника податків найманого робітника; Дані документу, на підставі якого укладається з фізичною особою трудовий договір: номер та дата наказу або розпорядження ФОП.

 

 

 

 

   За порушення нових норм застосування РРО законодавством передбачена відповідальність 04.12.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до  ст. 17 Закону про РРО. Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції: ► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період, - 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше; - 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення. з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним: - 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення; - 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення. Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції: ◄ п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки; ◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці; ◄ п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості; ◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; ◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті; ◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника; ◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання. Норми набирають чинності 19.04.2020.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій так і в електронній формі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733). Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): ● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган). ● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, зокрема: - обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та - найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано. Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Податкові агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з ПДФО. Норми встановлені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному році доходи. При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

 Запрошуємо громадян перевірити свої реєстраційні дані

(26.11.2019)

Відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України (п.п.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, - звертають увагу в Гайворонській ДПІ Голованівскього управління  ГУ ДПС у Кіровоградській області. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата. У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків. Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку. Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44  підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Статтею 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями. Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952). Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок. Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок». При цьому додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України. Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих органів не подається.

Застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску (21.11.2019)

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449). Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу: ♦ визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; ♦ визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; ♦ здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску. Норми визначені п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

 

Молодіжний житловий кредит: чи є право на податкову знижку?

 

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Норми встановлені п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році. Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику. Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву 14.11.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня. Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: ● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; ● права на користування пільгою із сплати податку; ● розміру ставки податку; ● нарахованої суми податку. Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

 

******************************

Інформація для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку щодо застосування РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує. ДПС України повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. * Крім продажу (наданні послуг): - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів та виробів медичного призначення. (п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)). Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.  * Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами. (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями). Не застосовують РРО платники єдиного податку: (п. 296.10 ст. 296 ПКУ) - першої групи; - другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Застосування РРО є обов’язковим: ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).  З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:  ФОП – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах; - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; - реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках); - реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ. Увага! З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, крім І групи При цьому з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн до 2,5 млн. гривень. ФОП матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат. Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно. Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування. Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону № 128-ІХ в дію. Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання. Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.

Погашення спадкоємцями податкових зобов’язань у разі смерті фізичної особи-підприємця

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, у разі  смерті такої фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану). Це передбачено п.п. 65.10.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).     Виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються (п. 99.1 ст. 99 ПКУ). Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

Як підприємцю оформити працівника на роботу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців - чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (ФОП). Оформлюючи працівника на роботу, підприємцю необхідно: -         укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1  ст. 24 Кодексу законів про працю України . Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 року № 260). -         оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489); -         повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413). Повідомлення подається ФОП до територіальних органів Державної податкової служби за місцем його обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Форма повідомлення заповнюється наступним чином: Підприємець зазначає свій номер облікової картки платника податків; П.І.Б. працівника, якого приймає до себе на постійне та/або тимчасове місце роботи; Дані про номер облікової картки платника податків найманого робітника; Дані документу, на підставі якого укладається з фізичною особою трудовий договір: номер та дата наказу або розпорядження ФОП.

 

******************************

Орган ДПС не застосовує до платника штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування єдиного внеску з вини банку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст. 25 Закону № 2464, органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум. Норми встановлені п. 1 частини 12 ст. 25 Закону України від 08 липня   2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст. 25 Закону № 2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку. Поряд з цим, відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Згідно з п. 129.7. ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення. Таким чином, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку. Водночас, суб’єкту господарювання необхідно надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

 З 1 січня 2020 року ДПС надаватиме для тестування безкоштовні програмні РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує платників про те, що Законами України від 20.09.2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО.
Зокрема, передбачається запровадження програмного РРО, як програмного, програмно-апаратного або програмно-технічного комплексу у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Також звертаємо увагу, що на вебпорталі ДПС створено банер «Новітні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro), в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО.

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) в мережі Інтернет 12.12.2019

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265). Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, затвердженим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350. Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675). Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу. Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Водночас, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ. Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за товар (послугу) було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) чи платіжних терміналів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО продавцем товару (надавачем послуги) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО). Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах. При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції. Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги). Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим. У випадках повернення товарів (послуг), які було реалізовано через мережу Інтернет, такі операції відображаються у звітності відповідно до встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності. Щодо можливого «касового розриву» повідомляємо, що у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або у кредит необхідно, відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги), видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ/ПІСЛЯПЛАТА/ВІДСТРОЧКА ПЛАТЕЖУ». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів. При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам’яті відповідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару в кредит. Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства і уникнення непорозумінь з контролюючими органами під час проведення перевірок.

Як оскаржити вимогу зі сплати єдиного соціального внеску?

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. Пунктом 1.3 ПКУ визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону про ЄСВ, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п. 56.18 ПКУ, ст. 102 ПКУ не застосовується. Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ (тобто десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів).

   За порушення нових норм застосування РРО законодавством передбачена відповідальність 04.12.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до  ст. 17 Закону про РРО. Так, відповідно до внесених Законом № 128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції: ► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період, - 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше; - 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення. з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним: - 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення; - 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення. Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції: ◄ п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки; ◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці; ◄ п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості; ◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; ◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті; ◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника; ◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання. Норми набирають чинності 19.04.2020.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій так і в електронній формі

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733). Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): ● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган). ● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, зокрема: - обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та - найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано. Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Податкові агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з ПДФО. Норми встановлені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному році доходи. При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

 Запрошуємо громадян перевірити свої реєстраційні дані

(26.11.2019)

Відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України (п.п.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, - звертають увагу в Гайворонській ДПІ Голованівскього управління  ГУ ДПС у Кіровоградській області. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата. У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків. Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, зокрема  прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).

Чи впливають на фінансовий результат нараховані штраф та пеня?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (далі – податок) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. Отже, базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку. Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44  підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДПС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Норми встановлені п. 292¹.1 ст. 292¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами та доповненнями, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Статтею 202 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями. Відповідно до ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1952) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав. Міністерство юстиції України забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 1952). Отже, сільськогосподарські товаровиробники для отримання інформації щодо земельних ділянок, які перебувають у власності таких товаровиробників або надані ним у користування, у тому числі на умовах оренди, мають звернутися до відповідних територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України за місцем знаходження земельних ділянок. Згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема юридичні особи, для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – податкова декларація), подається разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок». При цьому додаток «Відомості про наявність земельних ділянок», який є невід’ємною частиною податкової декларації, заповнюється платником єдиного податку четвертої групи на підставі документів, що підтверджують право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі договорів оренди земельної частки (паю) або на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держгеокадастру та/або Міністерства юстиції України. Відомості (довідка) про наявність земельних ділянок як окремий документ до контролюючих органів не подається.

Застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску (21.11.2019)

       Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області звертає увагу, що за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах першому та другому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449). Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відcотків) штрафу: ♦ визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; ♦ визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; ♦ здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску. Норми визначені п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

 

Молодіжний житловий кредит: чи є право на податкову знижку?

 

Платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема частину суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Норми встановлені п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення ПДФО може здійснюватися лише у межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника ПДФО у звітному році. Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки у частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник ПДФО не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Застосування РРО при наданні ломбардами фінансових послуг

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику. Норми встановлені ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням РРО.

Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву 14.11.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня. Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: ● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; ● права на користування пільгою із сплати податку; ● розміру ставки податку; ● нарахованої суми податку. Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Інформація для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку щодо застосування РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області інформує. ДПС України повідомила, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО. * Крім продажу (наданні послуг): - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів та виробів медичного призначення. (п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265)). Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.  * Крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами. (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями). Не застосовують РРО платники єдиного податку: (п. 296.10 ст. 296 ПКУ) - першої групи; - другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Застосування РРО є обов’язковим: ФОП – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).  З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим в тому числі для:  ФОП – платників єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах; - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст.9 Закону про РРО; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; - реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках); - реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ. Увага! З 01 січня 2021 року застосування РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, крім І групи При цьому з 01 січня 2021 року граничний обсяг доходу для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку ІІ групи збільшується з 1,5 млн. грн до 2,5 млн. гривень. ФОП матимуть можливість використовувати на вибір електронний додаток для реєстрації чеків чи касовий апарат. Програма електронного додатку для реєстрації чеків буде у смартфоні, завантажити її з вебпорталу податкової можна буде абсолютно безкоштовно. Підприємцю не треба буде витрачатися на касові апарати та їх обслуговування. Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу Закону № 128-ІХ в дію. Нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання. Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС створено новий банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, відповіді на питання, які найбільш цікавлять бізнес та громадськість, нормативно-правові акти, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.

Погашення спадкоємцями податкових зобов’язань у разі смерті фізичної особи-підприємця

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, у разі  смерті такої фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану). Це передбачено п.п. 65.10.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).     Виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються (п. 99.1 ст. 99 ПКУ). Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4.4 п. 97.4 ст. 97 ПКУ).

Як підприємцю оформити працівника на роботу

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області нагадує, що чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців - чи то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (ФОП). Оформлюючи працівника на роботу, підприємцю необхідно: -         укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1  ст. 24 Кодексу законів про працю України . Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 року № 260). -         оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489); -         повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення визначена постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413). Повідомлення подається ФОП до територіальних органів Державної податкової служби за місцем його обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Форма повідомлення заповнюється наступним чином: Підприємець зазначає свій номер облікової картки платника податків; П.І.Б. працівника, якого приймає до себе на постійне та/або тимчасове місце роботи; Дані про номер облікової картки платника податків найманого робітника; Дані документу, на підставі якого укладається з фізичною особою трудовий договір: номер та дата наказу або розпорядження ФОП.

 

 

 

******************************

Платникам єдиного податку 1 групи РРО не потрібні. Для решти представників мікробізнесу будуть безкоштовні програмні РРО від ДПС   07.11.2019

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати зміни до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг (закон № 128-IX від 20.09.2019) та зміни до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (закон № 129-IX від 20.09.2019). Закон № 128-IX відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому в п.2 пп.11 Закону прямо записано, що «Контролюючий орган забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання». Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її обслуговування. Також звертаємо увагу платників, що дія згадуваних законів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Також під дію цих законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

Щодо адміністрування акцизного податку та застосування штрафних санкцій

         З 20 жовтня 2019 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), внесені Законом України №129-ІХ, а саме: -  штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (пп. 1202.1 – 1202.3 ст. 1202Кодексу) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року; -  штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу (п. 1281.2ст. 1281Кодексу) застосовуються з 1 жовтня 2019 року; -  штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.1281.3 ст. 1281Кодексу) застосовуються з 1 січня 2020 року; -  підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 1 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з пунктом 229.8 статті 229 цього Кодексу, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу - векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій зазначених у п. 26підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу; Разом з цим наводимо редакцію нового пункту 28, яким доповнено підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу: «28. Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому пунктом 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 23 цього підрозділу. У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до пункту 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне: а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне; б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.» 

 

******************************

Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ  30.10.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області  повідомляє, що 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129). Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі Законом № 129 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно. Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість: ► контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО; ► заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень; ► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством. Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %. Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім: ● норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень. ● збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн. та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року. ● змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року.

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем взяття на облік

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Норми визначені п. 49.1 ст. 49 ПКУ. Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ). Враховуючи зазначене, платник податків зазначає в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється його взяття на облік. З урахуванням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями, функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі. Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями. Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і податкову декларацію така особа подає до цього контролюючого органу. Однак, якщо такі дії не здійснено, то податкова декларація подається платником податку на доходи фізичних осіб за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Про терміни подання платником єдиного податку заяви за формою № 1-ПДВ при переході за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, встановлених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, відповідно до норм п. 183.3 ст. 183 ПКУ. Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ. У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Затверджено нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляють, що наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 року №308 затверджено нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку. Зокрема: - заяву про застосування спрощеної системи оподаткування; - розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування; - запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку; - витяг з реєстру платників єдиного податку. Зазначений наказ опубліковано в «Офіційному Віснику» 22 жовтня 2019 року за №81 і цього ж дня набрав чинності. Одночасно, відповідно до вищевказаного наказу, втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 20 грудня 2011 року N 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік". Отже, з 22 жовтня для обрання або переходу на спрощену систему слід застосовувати нові форми заяви. Також з цієї дати для отримання витягу з Реєстру єдинників слід застосовувати нову форму запиту. Нагадаємо, що заяву про застосування спрощеної системи оподаткування  та запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку можна подавати в паперовій формі або відправляти через Електронний кабінет платника податків.

Платник ПДВ змінив місцезнаходження: як звітувати? (24.10.2019)

 

Платник ПДВ у разі зміни адреси подає форму №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до ДПС за новим місцезнаходженням. Але до 1 січня наступного року слід звітувати до ДПС за старою адресою Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській  області зазначила, що платник ПДВ (юридична особа та підприємець) у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ з: позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата податку здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).Разом з тим, юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України: відокремлені підрозділи юридичної особи; особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують податки та подають звітність за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).Як визначено п. 4.2 р. IV «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 р. №1130, для перереєстрації платник ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. №1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».У разі зміни місцезнаходження, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці: одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або підприємця за основним місцем обліку, здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року (п. 10.13 р. X «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 р. №1588).У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку №1588).Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

 

Терміни та порядок розгляду звернень громадян 

 

Відповідно до ст.20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст.20 Закону терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Якщо у зверненні порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань. Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього. Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації . Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження. Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку). Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону.

         

         Термін для реєстрації книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (17.10.2019)

 

Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки). Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку, зокрема, в паперовому вигляді (п. 2 Порядків). Відповідно до п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді: 1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса; 2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою. З урахуванням типової інформаційної картки адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день. Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) подається до головного управління ДПС за основним місцем обліку через державні податкові інспекції, утворені у складі Головного управління ДПС у м. Києві та у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів головних управлінь ДПС в областях. Інформаційну картку адміністративної послуги розміщено у підрозділі «Адміністративні послуги» розділу «Діяльність» вебсайту суб’єкта надання адміністративної послуги.

 

Реєстр неприбуткових установ та організацій: яким чином можна отримати витяг

Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню. У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі. Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати. Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації. Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків. На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).

 

Протягом кварталу кількість працівників змінювалася: як заповнити ф. №1ДФ?

 

Якщо протягом кварталу кількість працівників змінювалася у зв’язку з прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» ф. №1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників  Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській  області інформує, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників ПДФО, а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Норми встановлені пп. «б» пп. 176.2 ПКУ. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджено наказом Мінфіну № 4.Згідно з п. 3.7 розділу III Порядку №4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою №1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які: приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються .Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи. Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за ф. №1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

 

Декларацію із турзбору за ІІІ квартал подаємо за новою формою 

 

З 1 січня 2019 року змінилася база оподаткування туристичним збором та порядок його обрахунку. Окрім того, за ІІІ квартал 2019 р. декларацію із турзбору потрібно подавати за новою формою.. У зв'язку зі зміною бази оподаткування Мінфін затвердив нову форму податкової декларації з туристичного збору (наказ МФУ від 08.05.2019 р. № 186). Нагадаємо: граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 р. закінчиться 11 листопада (у понеділок). Зверніть увагу! Якщо суб'єкт господарювання є податковим агентом на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але їх обслуговує один контролюючий орган, то подавати потрібно одну Податкову декларацію з кількома додатками.

 

До уваги платників акцизного податку (10.10.2019)

 

У зв’язку із великою кількістю помилок при складанні Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизний склад, розташовані на ньому резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (форма J(F)0210301), Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма J(F)0210401), Довідки про витратоміри-лічильники обсягу виробленого спирту етилового та/або обсягу виробленої продукції (форма J(F)0210601) та Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції (форма J(F)0210701) повідомляємо. Графа «№ рядка» таблиць в усіх довідках містить порядковий номер рядка у таблицях документа, що складається. Якщо це основна довідка (складається вперше), то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, співпадає із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки. Якщо це коригуюча довідка, то значення графи «№ рядка основної довідки, який коригується/додається», що зазначається у другій колонці таблиць довідки, може не співпадати із значенням графи «№ рядка» у першій колонці таблиць довідки.

            ФОП на загальній системі: яка сума ЄСВ необхідна для сплати?

Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню ПДФО. Для підприємців - платників єдиного податку першої - третьої груп базою нарахування ЄСВ є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, при цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць і встановлена у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій). Так, з 1 січня 2019 року встановлено: мінімальна заробітна плата - 4 173,00 грн.; мінімальна ставка ЄСВ для ФОП першої, другої і третьої груп на місяць - 918,06 грн. (4173 х 22 %). Звертаємо увагу! Період, за який нараховують ЄСВ - календарний квартал, мінімальна сума єдиного внеску у розрахунку на квартал у 2019 році становить 2 754,18 грн. (918,06 грн. х 3 місяці). ФОП на загальній системі та спрощенці, звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують соціальну допомогу чи пенсію. Важливо! ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Додатково повідомляємо, що для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 1 жовтня 2019 року функціонують нові небюджетні рахунки 3719 за стандартом IBAN.

               За вересень звітуємо за новою формою звітності з акцизу

Звітність з акцизу за вересень 2019 р. необхідно подавати за новою формою. Усе завдяки наказу № 189 від 08.05.2019 р., який вносить зміни в акцизну звітність та набрав чинності 09.08.2019 р. Тож, ураховуючи положення п.46.6 ПКУ, вперше платники мають подати декларацію акцизного податку із змінами, не пізніше 21 жовтня 2019 року за вересень 2019 року.

        Якщо пальне реалізується у тарі до 5 л: чи сплачувати акцизний податок і отримувати ліцензію? ( 03.10.2019)

 

Ємність для зберігання пального: проблеми, що виникли після Постанови ВСУ, та шляхи їх розв’язання Все про пальне: як отримати ліцензію, уникнути штрафів і правильно оформити акцизні накладні При ввезенні з 01.07.2019 р. на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади. Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону України від 19.12.95 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

           Замовлення товару через інтернет-магазин: чи потрібен РРО?

 

               У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено за допомогою платіжної системи Portmone, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО). Оскільки споживач, використовуючи веб-сайт (інтернет-магазин), лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну. Крім того, у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником), як наявність товару, так і його кількість. А також з’ясовують форму та час оплати. Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що використовують веб-сайт (інтернет-магазин) для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.

 

 

******************************

Якщо пальне реалізується у тарі до 5 л: чи сплачувати акцизний податок і отримувати ліцензію? 01.10.2019

    Ємність для зберігання пального: проблеми, що виникли після Постанови ВСУ, та шляхи їх розв’язання Все про пальне: як отримати ліцензію, уникнути штрафів і правильно оформити акцизні накладні При ввезенні з 01.07.2019 р. на митну територію України пального виключно у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно) виникає зобов’язання сплати акцизного податку, а при подальшій його реалізації у такій тарі суб’єкт господарювання не здійснює операції з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ, відповідно, не є платником акцизного податку з реалізації пального, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні таких операцій. Такий суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу і в нього не виникає зобов’язання реєструвати акцизні склади. Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання можуть здійснювати операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) на митній території України пального у споживчій тарі ємністю до 5 л (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, без отримання ліцензій відповідно до вимог Закону України від 19.12.95 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».



Замовлення товару через інтернет-магазин: чи потрібен РРО?

 

          У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено за допомогою платіжної системи Portmone, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО). Оскільки споживач, використовуючи веб-сайт (інтернет-магазин), лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну. Крім того, у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником), як наявність товару, так і його кількість. А також з’ясовують форму та час оплати. Враховуючи вказане, суб’єкти господарювання, що використовують веб-сайт (інтернет-магазин) для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка, розрахунковий документ при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видається у випадку їх безпосереднього надання споживачеві.

 

Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня  26.09.2019

        Як раніше повідомлялось, рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019. При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 - нові рахунки діють у постійному режимі. Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року розміщена на субсайті територіальних органів ДФС у Кіровоградській області в рубриці «Бюджетні рахунки».

Верховна рада прийняла проект Закону про відтермінування штрафів за нерозмитнені автомобілів на іноземній реєстрації

          Верховна Рада України схвалила за основу та в цілому проект Закону від 29.08.2019 № 1030 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України». Зазначеним законопроектом пропонується продовжити на 90 днів строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів України, якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України. Таким чином, пільговий період  відтермінування штрафів за не розмитнені «євробляхи» збільшиться ще на 90 днів, тобто з 270 до 360 днів. Нагадаємо, 8 листопада 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон №2612-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", яким передбачено посилення відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту (використання в Україні автомобілів на іноземній реєстрації). Прикінцеві положення вказаного Закону передбачали, що посилена відповідальність набирає чинності через 180 днів з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 22 травня 2019 року. 16 травня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2725-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги", яким, серед іншого, продовжено вказаний строк з 180 до 270 днів (до 22 серпня 2019 року).

Платник єдиного податку 2-ї групи перевищив граничний обсяг доходу .

 

          Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, а саме 1,5 млн. грн., в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ). Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. У разі перевищення протягом календарного року граничного обсягу доходу платниками єдиного податку 2-ї групи (1,5 млн. грн.), які використали право на застосування ставки, встановленої для 3-ї групи, необхідно перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ). Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ (зокрема, щодо граничного розміру доходу). До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ (п.п 298.1.4 ст. 298 ПКУ). Отже, у разі перевищення платником єдиного податку 2-ї групи обсягу доходу понад 1,5 млн. грн., він повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку на третю) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування. У подальшому підприємець може повернутись на сплату єдиного податку 2-ї групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому ним виконано вимоги, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.


Торговий зал розділили перегородкою - чи подавати ф. № 20 ОПП  Чи виникає у платника податків, який поділив власне приміщення на два і більше об'єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), обов'язок подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП?

 

            За вказаних обставин такий платник податків має заповнити і подати ф. № 20-ОПП. Інформацію про поділений об'єкт в ф. № 20-ОПП необхідно зазначити кількома рядками, а саме: у 1 рядку зазначити інформацію про закриття об'єкта, призначення якого змінюється, тобто у графу 2 внести код 6 - закриття об'єкта оподаткування; у наступних рядках вказати оновлену інформацію про об'єкти оподаткування, які створені чи відкриті на основі закритого.            При цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування буде змінений. Необхідно у графу 2 внести код 1 - первинне надання інформації про об'єкти оподаткування. Кожному новоствореному об'єкту має бути присвоєний ідентифікатор  об'єкта  оподаткування за правилами, визначеними п.4 Додатка до повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Можливість «докупити» страховий стаж набуває популярності . 18.09.2019

Останнім часом тема добровільної сплати ЄСВ набуває популярності. «Купити» страховий стаж, якого бракує, можна на підставі договору про добровільну сплату. Якщо майбутній пенсіонер не працював певний час, не отримував доходи, з яких сплачувався єдиний внесок, то такий період у страховий стаж не зараховується.        Зауважимо, несплата єдиного внеску, не дає працездатним громадянам права на отримання житлової субсидії. Допомогти у вирішенні таких ситуацій можливо за рахунок «придбання стажу» шляхом укладання Договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (за попередні періоди) або договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (на майбутній період), який можна укласти не менше ніж на рік. Коло громадян, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, визначено статтею 10 Закону України від 08.07.2010 року N 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядок укладення договору про добровільну участь та необхідні документи визначено розділом V Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2015 року №449. Особам, що бажають добровільно сплачувати ЄСВ, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання. Для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідно надати такі документи:  - заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування або одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (форму заяви наведено в додатку 3 до Інструкції №449); - копію трудової книжки (за наявності); - виписку із системи персоніфікованого обліку (ОК-5); - копію документу, який засвідчує особу. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей,  у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за обраним видом. Сума сплати за договором (сума ЄСВ) визначається такими особами самостійно та розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати, діючої на день укладання договору. При цьому сума сплати визначена для договорів «на майбутній період» не може бути менше мінімального ЄСВ на місяць (на сьогодні 918,06 грн), а для договорів «одноразової» сплати - не менше мінімального ЄСВ на місяць помноженого на коефіцієнт 2 (на сьогодні 1 836,12 грн). Звертаємо увагу, що одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою  за весь період, за який «купується» стаж, протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

Чи можуть підприємці – єдинники першої – третьої груп торгувати підакцизними товарами, зокрема тютюновими виробами?

Cпрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). Відповідно до п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481). Разом з цим, відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, підприємці, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. Зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що 12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 11.09.2019). Перелік доповнено одним об’єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр. Звертаємо увагу, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування. З Довідником типів об’єктів оподаткування можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням  https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Як юридична особа обчислює земельний податок за земельну ділянку, яка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох ЮО?

Згідно з п.п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Підпунктом 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності. Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи. Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ). Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ.   05.09.2019

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області доводить до відома наступне. Нормами п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках. У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ. Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ). Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ. Згідно з п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення). Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413). Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення: ● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу; ● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу. У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються до контролюючих органів засобами електронного зв’язку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області звертає увагу на те, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З 1 жовтня зміняться реквізити бюджетних рахунків для відповідності стандартам IВАN

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що Державною казначейською службою України на виконання пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IВАN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 цифрових символів. Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту ІВАN. Відповідна інформація розміщена на субсайті територіальних органів ДФС у Кіровоградській області в рубриці «Бюджетні рахунки».

******************************

Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня

Як раніше повідомлялось, рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019. При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 - нові рахунки діють у постійному режимі. Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року розміщена на субсайті територіальних органів ДФС у Кіровоградській області в рубриці «Бюджетні рахунки».

 

Верховна рада прийняла проект Закону про відтермінування штрафів за нерозмитнені автомобілів на іноземній реєстрації

Верховна Рада України схвалила за основу та в цілому проект Закону від 29.08.2019 № 1030 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України». Зазначеним законопроектом пропонується продовжити на 90 днів строк набрання чинності окремими положеннями законодавчих актів України, якими передбачена посилена відповідальність за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України. Таким чином, пільговий період  відтермінування штрафів за не розмитнені «євробляхи» збільшиться ще на 90 днів, тобто з 270 до 360 днів. Нагадаємо, 8 листопада 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон №2612-VIII "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", яким передбачено посилення відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту (використання в Україні автомобілів на іноземній реєстрації). Прикінцеві положення вказаного Закону передбачали, що посилена відповідальність набирає чинності через 180 днів з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 22 травня 2019 року. 16 травня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2725-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги", яким, серед іншого, продовжено вказаний строк з 180 до 270 днів (до 22 серпня 2019 року).

Платник єдиного податку 2-ї групи перевищив граничний обсяг доходу .

 

Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, а саме 1,5 млн. грн., в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ). Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. У разі перевищення протягом календарного року граничного обсягу доходу платниками єдиного податку 2-ї групи (1,5 млн. грн.), які використали право на застосування ставки, встановленої для 3-ї групи, необхідно перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ). Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ (зокрема, щодо граничного розміру доходу). До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ (п.п 298.1.4 ст. 298 ПКУ). Отже, у разі перевищення платником єдиного податку 2-ї групи обсягу доходу понад 1,5 млн. грн., він повинен здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку на третю) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування. У подальшому підприємець може повернутись на сплату єдиного податку 2-ї групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому ним виконано вимоги, визначені п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.


Торговий зал розділили перегородкою - чи подавати ф. № 20 ОПП  Чи виникає у платника податків, який поділив власне приміщення на два і більше об'єктів різного призначення (магазин, перукарня тощо), обов'язок подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП?

 

            За вказаних обставин такий платник податків має заповнити і подати ф. № 20-ОПП. Інформацію про поділений об'єкт в ф. № 20-ОПП необхідно зазначити кількома рядками, а саме: у 1 рядку зазначити інформацію про закриття об'єкта, призначення якого змінюється, тобто у графу 2 внести код 6 - закриття об'єкта оподаткування; у наступних рядках вказати оновлену інформацію про об'єкти оподаткування, які створені чи відкриті на основі закритого.

                При цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування буде змінений. Необхідно у графу 2 внести код 1 - первинне надання інформації про об'єкти оподаткування. Кожному новоствореному об'єкту має бути присвоєний ідентифікатор  об'єкта  оподаткування за правилами, визначеними п.4 Додатка до повідомлення за ф. № 20-ОПП.


******************************

Можливість «докупити» страховий стаж набуває популярності

Останнім часом тема добровільної сплати ЄСВ набуває популярності. «Купити» страховий стаж, якого бракує, можна на підставі договору про добровільну сплату. Якщо майбутній пенсіонер не працював певний час, не отримував доходи, з яких сплачувався єдиний внесок, то такий період у страховий стаж не зараховується.        Зауважимо, несплата єдиного внеску, не дає працездатним громадянам права на отримання житлової субсидії. Допомогти у вирішенні таких ситуацій можливо за рахунок «придбання стажу» шляхом укладання Договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (за попередні періоди) або договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (на майбутній період), який можна укласти не менше ніж на рік. Коло громадян, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, визначено статтею 10 Закону України від 08.07.2010 року N 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядок укладення договору про добровільну участь та необхідні документи визначено розділом V Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2015 року №449. Особам, що бажають добровільно сплачувати ЄСВ, необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання. Для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідно надати такі документи:  - заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соцстрахування або одноразову сплату в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (форму заяви наведено в додатку 3 до Інструкції №449); - копію трудової книжки (за наявності); - виписку із системи персоніфікованого обліку (ОК-5); - копію документу, який засвідчує особу. Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей,  у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за обраним видом. Сума сплати за договором (сума ЄСВ) визначається такими особами самостійно та розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати, діючої на день укладання договору. При цьому сума сплати визначена для договорів «на майбутній період» не може бути менше мінімального ЄСВ на місяць (на сьогодні 918,06 грн), а для договорів «одноразової» сплати - не менше мінімального ЄСВ на місяць помноженого на коефіцієнт 2 (на сьогодні 1 836,12 грн). Звертаємо увагу, що одноразова сплата єдиного внеску здійснюється однією сумою  за весь період, за який «купується» стаж, протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

Чи можуть підприємці – єдинники першої – третьої груп торгувати підакцизними товарами, зокрема тютюновими виробами?

Cпрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку у порядку та на умовах, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). Відповідно до п.п. 3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Згідно з п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну. Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону № 481). Разом з цим, відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів є платником акцизного податку. При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, підприємці, які здійснюють продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. Зазначена діяльність може здійснюватися на загальній системі оподаткування, за умови отримання ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку.

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ  ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що 12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 11.09.2019). Перелік доповнено одним об’єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр. Звертаємо увагу, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування. З Довідником типів об’єктів оподаткування можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням  https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Як юридична особа обчислює земельний податок за земельну ділянку, яка перебуває у спільній власності (спільній частковій власності) кількох ЮО?

Згідно з п.п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Підпунктом 2 п. 286.6 ст. 286 ПКУ визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності. Згідно із п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи. Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) (частина перша ст. 86 ЗКУ). Таким чином, юридичні особи – співвласники земельної ділянки, яка перебуває у їх спільній власності (спільній частковій власності) самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

 

******************************

Право на податкову знижку за 2018 можна використати по 31 грудня (включно) 2019

Використати право на податкову знижку за підсумками 2018 року  громадяни можуть  по 31 грудня (включно) 2019 року, подавши Декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи. До податкової знижки можна включати витрати,що фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року та підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Нагадуємо, що правом на отримання податкової знижки можуть скористатися платники податків, які сплачували проценти за іпотечним кредитом, перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям, оплачували за навчання своє або своїх дітей, страхували себе та свою родину, сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива.

Зберігання первинних документів платниками єдиного податку

Нагадуємо платникам єдиного податку, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами – цю норму містить п.44.1 ст.44 ПКУ. Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, та документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням - ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).    Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці при заповненні податкових декларацій використовують дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат і їх показники мають бути підтверджені первинними документами. Під час проведення перевірок такі документи мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи .           ФОП – платники єдиного податку 1-ї – 3-ої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються при складанні податкової звітності по іншим податкам і зборам. Первинні документи мають зберігатися не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються. За незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів та/або ненадання платником контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ можуть бути застосовані штрафні санкції  в розмірі 510 гривень. За ті ж  дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Крім того, платник єдиного податку виконує функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Тому при відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту неутримання ним податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам, до платника застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ.


******************************

 

Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області доводить до відома наступне. Нормами п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках. У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ. Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ). Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ. Згідно з п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення). Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413). Пунктом 2 додатка до Постанови № 413 встановлено тип Повідомлення: ● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу; ● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу. У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються до контролюючих органів засобами електронного зв’язку

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області звертає увагу на те, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З 1 жовтня зміняться реквізити бюджетних рахунків для відповідності стандартам IВАN

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що Державною казначейською службою України на виконання пункту 3 Постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (ІВАN) в Україні» здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IВАN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 цифрових символів. Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року. Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту ІВАN. Відповідна інформація розміщена на субсайті територіальних органів ДФС у Кіровоградській області в рубриці «Бюджетні рахунки».

 

 

******************************

Щодо вимог законодавства з ліцензування місць зберігання пального

Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Відповідно до ст. 1 Закону №481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону №481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Ліцензія на право зберігання пального або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі №481 документів. Суб’єкти господарювання можуть подати документи для отримання ліцензії на право зберігання пального на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання пального. Законом №481 встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень. Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним або на зберігання пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку
до 1 січня 2014 року. Відповідно до ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії. Тобто у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Законом №481, коли така ліцензія не отримується. До суб'єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 Закону № 481 у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії. Зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не являються нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом №481.

Форма декларації про майновий стан і доходи з 07.08.2019 – у новій редакції

 

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що 07.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699) (далі – наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами. Зміни внесені Наказом № 177 відповідно до законів України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Наказом № 177 у новій редакції викладено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Наказ № 177 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2019 № 59.

Термін подання заяви за ф. № 1-ПДВ «спрощенцем» у разі добровільної зміни ставки єдиного податку

 

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8  ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами, подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. Норми встановлені абзацом другим п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

Нас запитували: Чи може орган ДФС надати довідку про те, що фізична особа не зареєстрована як ФОП?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.Відповідно до норм  Закону України від 15.05. 2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями, створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (част.1 ст. 11 Закону № 755). Забезпечення ведення ЄДР та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації. Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5. Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний веб-сайт за адресою: https://usr.minjust.gov.ua.

 

******************************

Через Електронний кабінет можливо отримати копію раніше поданої звітності

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Відповідно до п. 42¹.1 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі. У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності. Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників. Водночас користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем. Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Обмежень щодо здійснення бартерних операцій ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що нормами п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору. Згідно із статтями 715 та 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання. Об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). Обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) ФОП на загальній системі оподаткування ПКУ не передбачено. Отже, ФОП на загальній системі оподаткування має право здійснювати бартерні операції (взаємозаліки).

Юрособа, яка придбала транспортний засіб для господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу, подає повідомлення за ф. № 20-ОПП

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області звертає увагу на наступне. Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588). Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588). Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку). Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи. У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу. Слід зауважити, якщо юридична особа в повідомленні за ф. № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів в повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти по яких сталися зміни.

Обчислення податку на нерухоме майно у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує, що спадкування – це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Норми визначені ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах – до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦКУ). Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476 із змінами. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку на нерухоме майно контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Платники податку на нерухоме майно мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку на нерухоме майно; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину, податок на нерухоме майно обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому така фізична особа набула право власності.

В Електронному кабінеті розміщено сервіс «Реєстр платників єдиного податку»

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку». Нагадуємо, що робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією (за наявності) та номером паспорта) або найменуванням /ПІБ платника податків.

Строк позовної давності минув: чи можна виправити помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску?

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що нормами частини шістнадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями встановлено: строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), застосування та стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Отже, страхувальник має право виправити помилки в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за періоди, за якими минув строк позовної давності.

  До уваги банків та інших фінансових установ!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує. ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387736.html повідомила, що відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803 (далі – наказ № 292), з 05.08.2019 ДФС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN). Наказ № 292 розміщено на вебпорталі ДФС за посиланням: «Головна > Законодавство > Податкове законодавство > Накази». Оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі: «Електронна звітність > Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків > Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків». Відповідно до вимог наказу № 292 банки України з 05.08.2019 повинні направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття нових рахунків із зазначенням реквізиту «номер рахунку», сформованого відповідно до стандарту IBAN. З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN. У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.

Отримання фізичною особою відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області звертає увагу, що фізична особа – платник податків може отримати інформацію, яка зазначається у документі «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» за допомогою електронних сервісів ДФС в один із таких способів: ► при поданні заяви засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний кабінет, вхід до якої здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, та через офіційний вебпортал ДФС, інформація надається засобами цієї системи; ► при поданні заяви до «Єдиного вікна подання електронної звітності», програмне забезпечення якого розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Електронна звітність», інформація направляється на електронну адресу фізичної особи – платника податків. За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма № 10ДР) виключно для отримання інформації про себе. Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням кваліфікованого електронного підпису фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді ( HYPERLINK "http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid" http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). У розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео урок щодо створення Запиту. Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через   50 днів після його закінчення. Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

Електронний кабінет – найбільш популярний електронний сервіс ДФС України

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє що сервіс «Електронний кабінет» користується найбільшою популярністю серед платників податків. Нагадуємо, що «Електронний кабінет» (https://cabinet.sfs.gov.ua/) – персональне автоматизоване робоче місце платника. Цей сервіс містить наступну інформацію: податковий календар; стан розрахунків з бюджетом; листування з органами ДФС; облікові дані; пошук інформації в реєстрах ДФС; подання заяв/запитів; подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; сплата податків (для фізичних осіб); перегляд даних СЕА ПДВ; інформацію з реєстрів; дані про взяття на облік платників; реєстр страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; реєстр платників єдиного податку; інформацію про РРО; інформацію про книги ОРО; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового; інформацію з інших реєстрів. Також звертаємо увагу, що з повним переліком електронних сервісів, які функціонують та розміщені на офіційному вебпорталі ДФС України можна ознайомитися за посиланням:  http://sfs.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/.

Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець. При цьому: а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи; б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

******************************

До уваги банків та інших фінансових установ!

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує. ДФС України на офіційному вебпорталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/387736.html повідомила, що відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803 (далі – наказ № 292), з 05.08.2019 ДФС забезпечується приймання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, що надходять до контролюючих органів, за новою формою та структурою, номера рахунків в яких сформовані із дотриманням вимог Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (далі – стандарт IBAN). Наказ № 292 розміщено на вебпорталі ДФС за посиланням: «Головна > Законодавство > Податкове законодавство > Накази». Оновлені електронні форми документів для кожного типу файла повідомлень та схеми контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі: «Електронна звітність > Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків > Форми електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків». Відповідно до вимог наказу № 292 банки України з 05.08.2019 повинні направити до контролюючих органів повідомлення про відкриття нових рахунків із зазначенням реквізиту «номер рахунку», сформованого відповідно до стандарту IBAN. З 05.08.2019 по 31.10.2019 (протягом перехідного періоду, встановленого Нацбанком) банки направляють до контролюючих органів повідомлення про змінені рахунки платників податків за стандартом IBAN із зазначенням інформації щодо номера банківського рахунку, який було змінено, дати його відкриття й дати зміни рахунку за стандартом IBAN. У 10-денний строк після закінчення перехідного періоду банки направляють контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31.10.2019 рахунки клієнтів – платників податків.

Отримання фізичною особою відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області звертає увагу, що фізична особа – платник податків може отримати інформацію, яка зазначається у документі «Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків» за допомогою електронних сервісів ДФС в один із таких способів: ► при поданні заяви засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний кабінет, вхід до якої здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, та через офіційний вебпортал ДФС, інформація надається засобами цієї системи; ► при поданні заяви до «Єдиного вікна подання електронної звітності», програмне забезпечення якого розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Електронна звітність», інформація направляється на електронну адресу фізичної особи – платника податків. За допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету та спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (далі – Запит) (форма № 10ДР) виключно для отримання інформації про себе. Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням кваліфікованого електронного підпису фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. При цьому ознайомитись з порядком отримання відомостей про доходи за допомогою спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності» можна на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді ( HYPERLINK "http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid" http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid). У розділі «Допомога» Електронного кабінету можна переглянути відео урок щодо створення Запиту. Слід зазначити, що фізичні особи – платники податків, які отримали паспорт нового зразка, де вказано лише номер паспорта (серія відсутня), при заповненні поля «Реквізити паспортного документу» Запиту зазначають лише номер паспорта. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (далі – відповідь на Запит в електронному вигляді) надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через   50 днів після його закінчення. Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.

Електронний кабінет – найбільш популярний електронний сервіс ДФС України

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє що сервіс «Електронний кабінет» користується найбільшою популярністю серед платників податків. Нагадуємо, що «Електронний кабінет» (https://cabinet.sfs.gov.ua/) – персональне автоматизоване робоче місце платника. Цей сервіс містить наступну інформацію: податковий календар; стан розрахунків з бюджетом; листування з органами ДФС; облікові дані; пошук інформації в реєстрах ДФС; подання заяв/запитів; подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; сплата податків (для фізичних осіб); перегляд даних СЕА ПДВ; інформацію з реєстрів; дані про взяття на облік платників; реєстр страхувальників; дані реєстру платників ПДВ; реєстр платників єдиного податку; інформацію про РРО; інформацію про книги ОРО; дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового; інформацію з інших реєстрів. Також звертаємо увагу, що з повним переліком електронних сервісів, які функціонують та розміщені на офіційному вебпорталі ДФС України можна ознайомитися за посиланням:  http://sfs.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/.

Фізична особа надає нерухомість в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання: сплата ПДФО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець. При цьому: а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи; б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу і за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

 

******************************

ДФС України надано роз’яснення щодо обліку в СЕАРП та СЕ пального, яке ввозиться на митну територію України

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області інформує. ДФС України у зв’язку з запровадженням нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі — СЕАРП та СЕ) з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України, повідомила наступне. Обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. Відповідно до п.п. 14.1.141 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Таким чином ПКУ відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ. У зв’язку з цим, з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «XX» – код відповідного митного режиму «40» або «41», а YY» – один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім непідакцизних товарів за кодами згідно з УКТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть відноситись як до підакцизних, так і до. непідакцизних), в окремому полі електронної митної декларації або електронної копії митної декларації на паперовому носії без наведення у паперовому примірнику необхідно зазначити код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно з ПКУ, а саме: «01» – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ; «02» – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ; «03» – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100; «04» – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України в якості сировини для виробництва непідакцизної продукції.

Укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомляє, що введення реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (далі – ЦСО) виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання. Виконання зазначених робіт іншими особами або ЦСО без укладення із суб’єктами господарювання відповідних договорів забороняється. Застосування РРО, опломбованого засобами контролю ЦСО, з яким суб’єкт господарювання не уклав договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування. У разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО та користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО (далі – повідомлення за ф. № 3-ЦСО) (додаток 1 до Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547)) до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Таке повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів. Норми визначені п. 1 розділу II Порядку № 547. Пунктом 17 розділу II Порядку № 547 передбачено, що ЦСО у разі припинення дії договору із суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО повідомляє про це контролюючий орган за місцем реєстрації РРО такого суб’єкта господарювання. Повідомлення  за ф. № 3-ЦСО надсилається у порядку та строки, визначені п. 1 розділу II Порядку № 547. Отже, у разі укладення договору між ЦСО та користувачами про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином зобов’язані надіслати повідомлення за ф. № 3-ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. При цьому приєднання примірника такого договору до повідомлення за ф. № 3-ЦСО Порядком № 547 не передбачено.

Платник змінив протягом року місцезнаходження: до якого контролюючого органу подається звітність та сплачується єдиний внесок

Гайворонська ДПІ Голованіського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області звертає увагу на наступне. Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Норми визначені п. 4 частини першої ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адмі