До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо відстрочення і розстрочення виконання судового рішення

Фахівці Гайворонського БПД консультують, статтею 435 Цивільного процесуального кодексу України закріплюється право на відстрочення і розстрочення виконання судового рішення. У зазначеній статті йде мова про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, а розстрочка - надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки. Питання про відстрочку або розстрочку виконання може вирішуватися судом у порядку ст. 267 Цивільного процесуального Кодексу України або після відкриття виконавчого провадження.

Порушити питання про відстрочку і розстрочку виконання рішення після відкриття виконавчого провадження може сам державний виконавець або сторони виконавчого провадження чи їх представники. Причому сторони або їх представники можуть порушувати це питання як перед державним-виконавцем, так і безпосередньо перед судом, який ухвалив рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ. Підставами такого прохання можуть бути хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження. Зазначена норма кореспондується із приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження». Так, частиною третьою статті 33 цього Закону встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

До обставини, що враховуються під час розгляду питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення відносяться:

·                    матеріальні інтереси сторін

·                    фінансовий стан сторін

·                    ступінь вини відповідача у виникненні спору

·                    наявність інфляційних процесів у економіці держави

·                    інші обставини справи

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому не є підставами для суду для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою з боку сторін. Наприклад, у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм законом права, державний виконавець відкладає виконавчі дії відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин інститут відстрочки виконання рішення не застосовується. Треба зазначити, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки, розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно 

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
написати на електронну пошту відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД:  haivoronske@legalaid.kr.ua

або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;

 зателефонуйте на номер відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД: (05254) 2 – 10 – 05,

 068-862-23-52

 скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
 прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

********

До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо поняття права інтелектуальної власності та його захисту.

Фахівці Гайворонського БПД консультують, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (ст. 418 ЦК).

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Цивільним Кодексом України, Законам України: «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин» та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушнимНіхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.

Відповідно до ст. 176 КК України, до кримінальної відповідальності притягаються особи, винні в такому порушенні авторського права і суміжних прав, як незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Стаття 177 КК України визнає кримінально караним порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі.

Щодо адміністративно-правового захисту права інтелектуальної власності, то ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнає адміністративно караним таке порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, як незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Цивільно-правовий захист права інтелектуальної власності, насамперед, може бути здійснено судом. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності. Цивільно-правова (книга четверта Цивільного Кодексу України)

Форма захисту – це комплекс організаційних заходів, спрямованих на захист прав і законних інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення, винахідників та інших суб’єктів прав інтелектуальної власності.

·                    юрисдикційна;

·                    неюрисдикційна.

Неюрисдикційна форма:

Неюрисдикційна форма захисту прав включає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, які здійснюються ними самостійно, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів. Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи, спрямованих на запобігання чи припинення порушення власного суб’єктивного права.

Стаття 19 ЦКУ України передбачає самозахист цивільних прав. Особа має право на самозахист своїх прав від порушень і протиправних посягань. Самозахистом визнається застосування особою, право якої порушено, засобів протидії, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, та характеру дій, якими ці права порушені, і не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, іншими правовими актами чи договором. Ця форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча вона є дещо малозначущою, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невід’ємне право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи.

Юрисдикційна форма:

Юрисдикційна форма захисту прав передбачає діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав на об’єкти інтелектуальної власності або прав, що оспорюються. Суть її полягає у зверненні особи, права і законні інтереси якої порушено неправомірними діями, за захистом до державних або інших компетентних органів, які уповноважені вжити необхідних заходів для відновлення порушеного права і припинення правопорушення.

Юрисдикційна форма захисту прав поділяється на загальну і спеціальну форму здійснення передбачених законом засобів захисту. Відповідно до загальної форми захист прав на об’єкти інтелектуальної власності здійснюється у судовому порядку. Спеціальною формою захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності є адміністративний порядок захисту цих прав. Він застосовується лише у випадках, вказаних у законодавстві. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні.

Найефективнішою юрисдикційною формою захисту права інтелектуальної власності є судовий захист, що здійснюються судами загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративними та господарськими судами. Судовий захист здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства.

Цивільний кодекс України передбачає дві групи норм щодо захисту права інтелектуальної власності — загальні цивільно-правові норми і спеціальні, передбачені законами України про інтелектуальну власність. Цивільний кодекс України передбачає захист цивільних прав у судовому порядку (ст.ст. 16, 432 ЦК України). Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів;

2) зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності;

3) вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів;

4) вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення. Незабаром спори у сфері інтелектуальної власності вирішуватимуся спеціальним судом – Вищим судом з питань інтелектуальної власності. У своєї діяльності буде користуватися Господарським процесуальним кодексом України.

Зокрема ч. 2 ст.20 ГПК України передбачено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:

1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов’язані з ними законні інтереси; 

3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;

4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов’язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Громадянин на свій розсуд може звернутися за захистом свого порушеного права не тільки до суду, а й до відповідного державного органу управління або громадської організації. Він може звернутися до вищої організації відповідача, до творчої спілки, до якої входить відповідач, до антимонопольного органу. Такі спори частіше розв’язуються в адміністративному порядку (Кодекс адміністративного судочинства України)

Існує цілий ряд міжнародних договорів, що регулюють відносини в сфері інтелектуальної власності на міжнародному рівні. Однак, серед міжнародних стандартів щодо правової охорони інтелектуальної власності особливу роль відіграє Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі – Угода ТРІПС), функції адміністрування якої покладені на Світову організацію торгівлі (далі – СОТ). Угодою ТРІПС встановлені норми, що погоджені країнами – членами СОТ як мінімальні вимоги до правової охорони інтелектуальної власності. Всі країни – члени СОТ, а також ті країни, які хотіли б стати її членами в майбутньому, повинні дотримуватися цих норм.

Положення, що викладені в Угоді TРІПС, багато в чому співпадають з положеннями давно існуючих міжнародних договорів з питань правової охорони інтелектуальної власності. Наприклад, положення, які вимагаються Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів (далі – Бернська конвенція), включені до Угоди ТРІПС і застосовуються до правової охорони творів, які захищаються авторським правом.

Подібним же чином в Угоду ТРІПС включені положення щодо правової охорони винаходів та торговельних марок, які містяться в Паризькій конвенції про охорону промислової власності (далі – Паризька конвенція).

Що стосується захисту прав інтелектуальної власності, то Угода ТРІПС вимагає від країн – членів СОТ встановлювати справедливі й рівні для всіх процедури захисту прав, які не є необґрунтовано обтяжливими, складними або затратними, а також не обмежуються в часі для прийняття дій. З огляду на характер шкоди, яка може бути завдана у разі, коли порушення прав інтелектуальної власності залишаються без уваги, Угода TРІПС вимагає термінового вжиття засобів захисту прав, включаючи попередні або тимчасові заходи, без попереднього повідомлення підозрюваного порушника. Процедури повинні містити в собі гарантії, що рішення будуть прийматися на основі представлених сторонами доказів неупередженим суддею, який раціонально застосовує норми закону.

Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно 

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
написати на електронну пошту відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД:  haivoronske@legalaid.kr.ua

або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;

 зателефонуйте на номер відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД: (05254) 2 – 10 – 05,

 068-862-23-52

 скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
 прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

 

********

До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо обов’язку повнолітніх дітей утримувати своїх непрацездатних батьків.

Фахівці Гайворонського БПД консультують,        

Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. В нормальних умовах діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них.

Однак, безсумнівно, неможливо змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків. Любов, доброта, порядність, чесність є етичними поняттями, а не юридичними. Разом з тим слід пам’ятати, що однією з основних цілей регулювання сімейних відносин, відповідно до частини другої статті 1 Сімейного кодексу України, є утвердження почуття обов’язку перед батьками.

Обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206). Виконання обов’язку є добровільним. Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.

Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства (частина перша статті 9 Сімейного кодексу України).
Отже, повнолітні дочка, син та батьки можуть за бажанням укласти договір про сплату аліментів на батьків. Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Таким чином, слід звернути увагу на те, що:

·                  обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;

·                  потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;

·                  непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку та особи з інвалідністю I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Судовий (примусовий порядок). У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду.
Позовна заява про стягнення аліментів подається у 
порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.
Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений: до одного з дітей; до кількох з дітей; до всіх дітей разом.

У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

Статтею 205 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Таким чином, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків. В залежності від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Разом з тим, аліменти, що сплачують діти на утримання своїх батьків, безумовно повинні забезпечувати достатній життєвий рівень та необхідні умови для існування. Проте в сучасних умовах тяжка хвороба, інвалідність або немічність батьків потребують значних додаткових витрат, які не покриваються сумами сплачуваних дітьми аліментів. Саме з метою уникнення випадків матеріальної незахищеності батьків, стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов’язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків.

При невиконанні дітьми обов’язку по сплаті додаткових витрат, батьки мають право звернутися за захистом своїх прав до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність однієї або декількох з перелічених вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а повнолітні дочка (син) мають достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з них одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов’язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 Сімейного кодексу України).

Щодо звільнення дітей від обов’язку утримувати своїх батьків, слід зазначити наступне.

Специфіка аліментного обов’язку повнолітніх дітей відносно своїх непрацездатних і нужденних батьків полягає в безпосередньому зв’язку аліментних виплат з минулою поведінкою батьків щодо дітей, адже саме батьки виховують, годують, одягають дитину, забезпечують розвиток дитини та здійснюють загальний догляд за нею. Тому було б несправедливим покласти на дітей, які не одержали такого догляду від батьків, обов’язку їх утримувати.

За таких обставин статтею 204 Сімейного кодексу України передбачено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Слід звернути увагу на максимальний строк (три роки) присудження аліментів, в разі встановлення судом факту ухилення батьків від виконання своїх обов’язків. Цей строк обумовлений відсутністю законодавчо закріпленого обов’язку у дітей щодо довічного утримання батьків, які не виконували своїх батьківських обов’язків.

Разом з тим, при наявності виняткових умов, таких як, високий матеріальний рівень дітей, чистосердечне розкаяння батьків (батька, матері), законодавець передбачив можливість присудження таких аліментів.

За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (стаття 165 Кримінального кодексу України).

Так, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:

·                    штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.);

·                    громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;

·                    виправними роботами на строк до одного року;

·                    обмеженням волі на строк до двох років.

А якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.

Дітям, які не бажають піклуватися про батьків, слід пам’ятати, що за рішенням суду вони можуть бути усунені від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вони ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно 

зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
написати на електронну пошту відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД:  haivoronske@legalaid.kr.ua

або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;

 зателефонуйте на номер відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД: (05254) 2 – 10 – 05,

 068-862-23-52

 скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
 прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

 

********

Для попередження розповсюдження коронавірусної хвороби Уряд запроваджує більш жорсткі обмежувальні заходи.

Забороняється:

- з 6 квітня перебування в громадських місцях без вдягнутої маски, респіратора;
- з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей);
- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;
- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон (крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності);
- відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
- перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

 

Звертаємо увагу,  якщо ваші права порушені - у період карантину  правові проблеми можна вирішити дистанційно 
зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
написати на електронну пошту відділу «Гайворонське бюро правової допомоги»: haivoronske@legalaid.kr.ua

або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;

 зателефонуйте на номер відділу «Гайворонське бюро  правової допомоги»:     (05254)2-10-05; 068 862 23 52;

 скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
 прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.



********

  Уряд уточнив перелік об'єктів, які можуть працювати під час карантину та категорії громадян 60 років і більше, які не підлягають самоізоляції.

   07 квітня 2020 року Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Які ще об’єкти зможуть працювати під час карантину:
– поштової та кур’єрської діяльності;
– будівельних робіт;
– зі збирання і заготівлі відходів;
– закладів торгівлі будівельними матеріалами;
– хімчистки.

Що нового ухвалили?

– Затверджений порядок обов’язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (самоізоляторів).
– Місцеві органи влади мають право здійснювати видатки на проживання осіб у обсерваторах за рахунок коштів місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду цих бюджетів).

Також визначено категорії осіб, які старші 60 років, та не потребують обов`язкової самоізоляції. Це зокрема держслужбовці, депутати всіх рівнів, судді, міські голови, військовослужбовці, працівники рятувальних служб та інші.

       Нагадуємо, що до завершення карантину Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян і повністю переходить на надання правових послуг дистанційно.

Щоб отримати правову консультацію: 

 - напишіть на нашу електронну пошту:

 haivoronske@legalaid.kr.ua
-
 зателефонуйте на номер центру: (05254)2-10-05
-
скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;

          - прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .

Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.

********

Стартує онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»

З 23 квітня по 5 червня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Учасники – діти віком до 18 років.

«Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити  фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з’явиться на сайті для голосування», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.

Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.

Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.

З 21 травня до 24 травня визначатимуться переможці. Автори найкращих робіт будуть визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.

Нагородження переможців конкурсу триватиме з 25 травня по 5 червня. Автори робіт, які набрали найбільшу кількість «лайків», отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.

Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, а також детально дізнатися про умови онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» можна, зайшовши на офіційний сайт http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

 

 

********

 

Оголошено відбір серед адвокатів для навчання та участі у пілотному проєкті з відновного правосуддя

 

         Оголошено відбір серед адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для навчання та подальшої участі у пілотному проєкті “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину”.

           Координаційний центр з надання правової допомоги в рамках пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» (далі – пілотний проєкт) оголошує конкурс з відбору учасників тренінгу – адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на тему “Базові навички медіатора в кримінальних справах”.

          Учасники, що успішно пройдуть навчання, зможуть долучитися до реалізації пілотного проєкту.

          Пілотний проєкт впроваджується відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора №1473/5/194 від 17 квітня 2020 року на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Тренінги проводяться у співпраці з Інститутом миру і порозуміння.

         Під час чотириденного тренінгу відібрані учасники пройдуть спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері медіації в кримінальних справах та зможуть набути необхідні знання та навички для роботи у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

        Тренінг буде присвячений розвитку знань та навичок організації та проведення медіації в кримінальних справах, за участі неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину. Програма тренінгу включає такі напрями: принципи та зміст відновного правосуддя, розуміння почуттів та переживань учасників кримінальної ситуації, комунікативні навички медіатора, програма медіації потерпілих та правопорушників.

        Очікується, що усі учасники, які успішно пройдуть навчання, зможуть брати участь у якості посередника у пілотному проєкті.

        Дати та місце проведення тренінгів будуть визначені після завершення відбору учасників. Тривалість проведення тренінгів може бути змінена. Організатори забезпечують учасникам тренінгу проживання, харчування та покриття витрат на проїзд до та з місця проведення тренінгу.

       Вимоги до кандидатів:

·                                 співпраця з системою безоплатної правової допомоги – включення до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. До відбору допускаються адвокати, що беруть участь у конкурсі з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7;

·                                 щонайменше два роки стажу адвокатської діяльності, зокрема досвід роботи з дітьми у конфлікті/контакті з законом (досвід захисту/представництва дітей у кримінальних провадженнях/провадженнях в справах про адміністративні правопорушення);

·                                 досвід публічних виступів (поза судовими засіданнями) буде перевагою;

·                                 досвід роботи у якості медіатора або навчання медіації буде перевагою.

 

Для участі у відборі необхідно:

1.                  Заповнити анкету за посиланням https://bit.ly/_restorative_justice до 10 травня 2020 року.

2.                  Бути готовими пройти інтерв’ю з тренерами за допомогою відео конференц-зв’язку.

3.                  У разі успішного проходження навчання, бути готовими до залучення у якості посередника в рамках пілотного проєкту.

Усім учасникам за результатом інтерв’ю на електронну адресу буде направлено відповідний лист щодо результатів відбору. Будь-які запитання щодо конкурсу просимо спрямовувати на електронну адресу: info@legalaid.gov.ua

 

95329763_2755767541187559_6522896544742506496_o

 

********

Гайворонське бюро правової допомоги інформує!


Сьогодні Президент України підписав Закон України №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)"

Розповідаємо в нашій інфографіці, які цей Закон запроваджує зміни:

90249278_1551825371635156_661750998846406656_n

 

********

До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо визнання права власності на спадкове майно за участі іноземного елемента.

Фахівці Гайворонського БПД консультують, для визнання права власності на спадкове майно за участі іноземного елемента, в першу чергу необхідно звернутися до нотаріату. Порядок спадкування на території України за загальним правилом проводиться на підставі положень глави 84 Цивільного кодексу України. Але у разі якщо, в процесі спадкування буде встановлено наявність іноземного елемента. В положеннях пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" поняття іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

1.    хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

2.    об’єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

3.    юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;

То процедура спадкування буде проводиться з урахуванням положень статті 70 та 71 Закону України "Про міжнародне приватне право". Та з урахуванням договору про правову допомогу та правові відносини, якщо Україною та державою з якої походить іноземний елемент був такий договір підписаний.

Вартість розраховується відповідно до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811.

Перелік документів необхідних для звернення:

·                    Свідоцтво про смерть спадкодавця.

·                    Документи, які можуть встановити родинних відносин:

- свідоцтво про народження;

- свідоцтво про шлюб;

- витяги з державних реєстрів актів цивільного стану громадян;

·                    правовстановлюючі документи на нерухомість:

- договір купівлі – продажу; договір міни; договір дарування; договір довічного утримання;
- свідоцтво про право спадщину за законом або заповітом; свідоцтво про право власності.

·                    документи, які можуть підтвердити факт належності рухомого майна:

- квитанції про сплату; договору купівлі-продажу; гарантійна документація;сертифікат на право власності; цінні папери тощо.

У разі неможливості врегулювання питання спадкування, в установленому законом порядку єдиною можливістю вирішення питання є звернення до суду з позовною заявою про визнання право власності на спадкове майно.

За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Перелік документів, необхідних для підтвердження визнання право власності на спадкове майно у суді:

1.    Свідоцтво про смерть спадкодавця;

2.    документи, які можуть встановити родинних відносин:

·                   свідоцтво про народження;

·                   свідоцтво про шлюб;

·                   витяги з державних реєстрів актів цивільного стану громадян;

3.    правовстановлюючі документи на нерухомість (наприклад, договір купівлі – продажу, договір міни, договір дарування, договір довічного утримання, свідоцтво про право спадщину за законом або заповітом, свідоцтво про право власності). Важливо! У разі якщо спадкодавцем був втрачений правовстановлюючий документ на нерухомість даний документ можна замінити іншим наявним документом (наприклад, технічною документацією, рішеннями сесій на приватизацію, або рішеннями сесій про надання в користування, будинковими книгами, копіями договорів оренди тощо).;

4.    довідка з КП «БТІ» про право власності (у разі якщо правочин на нерухомість вчинявся до 1 січня 2013 року);

5.    інформаційний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з реєстру речових прав на нерухоме майно (якщо правочин був вчинений починаючи з 1 січня 2013 року);

6.    довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні(де проживав спадкодавець);

7.    витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі;

8.    постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка видається нотаріусом відповідно до статті 49 Закону України "Про нотаріат";

9.    документ, який визначає ринкову вартість спадкового майна для урахування в ціні позову. Найчастіше в даним документом слугує Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Він видається на підставі положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та з урахуванням Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, та Національний стандарт № 1 "Загальні положення оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440;

10. клопотання про витребування спадкової справи.

 

 Для успішного захисту своїх прав, ви можете звернутися за отриманням безкоштовних консультацій та роз'яснень до відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, з понеділка по п'ятницю з 08.00 до 17.00 год. або за тел. (05254) 2 10 05

********

Гайворонське бюро правової допомоги інформує!


Сьогодні Президент України підписав Закон України №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)"

Розповідаємо в нашій інфографіці, які цей Закон запроваджує зміни:

90249278_1551825371635156_661750998846406656_n

******** У період карантину залишайтесь вдома - правові проблеми можна вирішити дистанційно 
зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
написати на електронну пошту відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД:  haivoronske@legalaid.kr.ua

або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;

 зателефонуйте на номер відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД: (05254) 2 – 10 – 05,

 068-862-23-52

 скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
 прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.


90066275_1553730121444681_1514925430195355648_n

********

#НасЗапитують

 Добрий день, проконсультуйте, будь ласка, що робити під час карантину з кредитами в банках та погашенням кредитних карток

 Відповідно до п.6 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про споживче кредитування» п.6 у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.

Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів).

Правову допомогу можна отримати зателефонувавши до відділу Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання БВПД за номером (05254) 2 – 10 – 05, 068-862-23-52

90655939_3266703210026373_6924208483470409728_o

********

До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу.

Фахівці Гайворонського БПД консультують, встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали здійснюється в судовому порядку (пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України, пункт 12 постанови пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них.

Крім того, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військових комісаріатів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами воєнного часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж, довідки про реабілітацію тощо.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судом якщо:

·                    згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

·                    законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

·                    заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

·                    встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).

Заява фізичної особи про встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

Заяву про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа можуть подати:

·                    особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність їй цього документа;

·                    спадкоємці померлої особи — власника цього документа для оформлення спадкових прав;

·                    утриманці померлого для одержання пенсії;

·                    прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК України;

·                    інші особи, які заінтересовані у встановленні факту (військові комісаріати, правоохоронні органи, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, навчальні заклади, органи страхування тощо).

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Заява про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 ЦПК України.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

·                    який факт заявник просить встановити та з якою метою;

·                    причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

·                    докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Так, виправити помилковий запис у трудовій книжці має роботодавець який його зробив, у разі його відсутності - правонаступник, якщо підприємство ліквідовано відповідне виправлення робить архівна установа.

Не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні заяви про встановлення факту належності особі вироку або рішення суду, паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, посвідчення до ордена чи медалі, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану. Зазначені питання вирішуються органом, який видає документ.

Не підлягає встановленню належність документів, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання тощо. Зазначене є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі (наприклад, факту реєстрації народження).

Описки та помилки в судовому рішенні виправляються не шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а шляхом виправлення описки у порядку, передбаченому статтею 269 ЦПК України.

У рішенні суду зазначається відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття319 
ЦПК України).

Тобто суд лише встановлює, що документ виданий певній особі, в дійсності належить їй, але він не вправі вносити виправлення у даний документ.

Для успішного захисту своїх прав, ви можете звернутися за отриманням безкоштовних консультацій та роз'яснень до відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, з понеділка по п'ятницю з 08.00 до 17.00 год. або за тел. (05254) 2 10 05

Як отримати юридичну консультацію дистанційно!

У зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 для попередження розповсюдження інфекції система безоплатної правової допомоги на період дії карантину у межах України запроваджує додаткові обмежувальні заходи у своїй роботі.

Наші клієнти входять до групи ризику щодо можливості бути інфікованими — літні люди, люди з інвалідністю, діти. Тому, щоб не створювати додаткових ризиків, максимально будуть запропоновані можливості вирішити свою правову проблему дистанційно.

Як можна отримати правову допомогу дистанційно:

Світлина від Координаційний центр з надання правової допомоги. зателефонувати на нашу гарячу лінію 0800-213-103
 поставити запитання в месенджер нашої фейсбук-сторінки
 прийти в дистанційний пункт доступу і проконсультуватися через Skype-зв’язок з нашим юристом
 написати на електронну пошту найближчого місцевого центру
 скористатися правничою вікіпедією https://wiki.legalaid.gov.ua

 

********

До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо отримання витягу зі Спадкового реєстру.

Фахівці Гайворонського БПД консультують, спадковий реєстр – це електронна база даних, яка містить відомості про заповіти, спадкові договори, спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину.

Функціонування Спадкового реєстру, порядок внесення відомостей до нього та порядок отримання інформації з реєстру врегульовано Положенням про Спадковий реєстр, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 року №51/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.04.2005 року за №373/10653, надалі за текстом – Положення.

Інформація, що міститься в Спадковому реєстрі, є закритою. Тому право на отримання витягу з реєстру належить (п. 3.2. Положення):

-         нотаріусам, уповноваженій особі консульської установи – витяги про заповіти та спадкові договори; спадкові справи;

-         фізичним особам-заповідачам та сторонам спадкового договору – витяги про заповіти та спадкові договори;

-         спадкоємцям померлого при пред'явленні свідоцтва про смерть останнього – витяги про заповіти та спадкові договори; спадкові справи;

-         суду, прокуратурі, органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу та при пред'явленні свідоцтва про смерть заповідача/спадкодавця – витяги про заповіти та спадкові договори; спадкові справи.

-         Міністерству юстиції України, Головному управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень.

При цьому, витяги із Спадкового реєстру щодо посвідчених заповітів, за винятком заповідача, видаються тільки після смерті заповідача.

Для отримання витягу зі Спадкового реєстру нотаріусу подаються наступні документи:

 -        для фізичної особи: паспортний документ (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, національний паспорт іноземного громадянина, паспорт іноземного громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон); довідка (картка) про присвоєння ідентифікаційного номеру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів; якщо особа через свої релігійні або інші переконання відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера –паспорт з відміткою про наявність у особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;

 -         якщо витяг отримується стороною спадкового договору – примірник спадкового договору;

 -         якщо отримується витяг на запит спадкоємців – свідоцтво про смерть спадкодавця;

 -         документ, який підтверджує той факт, що особа є спадкоємцем після померлого;

     Пошук інформації про наявність або відсутність  у  Спадковому реєстрі заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину  здійснюється  за  прізвищем,  ім'ям  та  по  батькові (за наявності)   спадкодавця,   реєстраційним   номером  облікової картки платника податків  згідно  з  Державним  реєстром  фізичних осіб -   платників   податків   (за  наявності)  та  датою  смерті спадкодавця.

Для успішного захисту своїх прав, ви можете звернутися за отриманням безкоштовних консультацій та роз'яснень до відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, з понеділка по п'ятницю з 08.00 до 17.00 год. або за тел. (05254) 2 10 05

 

********

До відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся місцевий житель з питання, щодо права іноземців на землі сільськогосподарського призначення.

Фахівці Гайворонського БПД консультують, Згідно ч.2 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:

1.     придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

2.     викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

3.     прийняття спадщини.

Відповідно ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок.
Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити (
ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК).

При цьому пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК, яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення частини четвертої статті 81 ЗК є імперативним (Лист № 10-71/0/4-13).

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню (п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК). Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку (п. «д» ч. 1 ст. 143 ЗК).

Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені Цивільним кодексом України. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину (ст. 1268, 1269 ЦК). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

Підтвердженням держреєстрації є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.

Згідно з пп. 170.1.3 Податкового кодексу нерухомість, що належить фізособі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фізособу-підприємця або юрособу-резидента (уповноважених осіб).
Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати.

Отже, іноземець, який має у власності земельну ділянку сільгосппризначення (отримав Витяг) та хоче передати її в оренду, повинен укласти договір про представництво з фізособою-підприємцем або юридичною особою. Договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріусом.
Строк дії договору визначається за погодженням сторін. У договорі сторони повинні чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному (наприклад, укласти додаткову угоду до договору оренди, отримувати орендну плату тощо).

Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку (не отримав Витяг), він не може розпоряджатися нею (у т. ч. надавати повноваження щодо розпорядження).

Якщо орендодавець-іноземець та орендар мають намір укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, їм необхідно це зробити протягом року з дня отримання Витягу спадкоємцем, оскільки саме протягом цього часу іноземець (його уповноважена особа) може розпоряджатися нею.

Тоді після відчуження (добровільного або примусового) іноземцем права на таку земельну ділянку або в разі невідчуження ділянки іноземцем орендар має право використовувати ділянку протягом визначеного договором часу. Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Якщо іноземець (особа без громадянства) має намір добровільно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може зробити це шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди (купівлі-продажу, міни, дарування тощо).

При цьому, як уже було зазначено, мораторій на купівлю-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на ці правовідносини не поширюється.

Крім того, якщо земельна ділянка, успадкована іноземним громадянином, перебуває в оренді, то згідно із ст. 9 Закону України "Про оренду землі" орендар має переважне право на придбання її у власність за умови, що відповідно до закону він може мати у власності таку ділянку та сплачує ціну, за якою вона продається. Орендодавець (спадкоємець-іноземець)зобов’язаний письмово повідомити орендаря про намір продати земельну ділянку із зазначенням її ціни та інших умов продажу.

Якщо орендар відмовляється від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки, то до нового власника такої ділянки переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди цієї ділянки. Тобто орендар має право продовжувати користуватися такою ділянкою до закінчення строку дії договору оренди.

Що стосується примусового позбавлення права на земельну ділянку, то, на жаль, ні законодавчими, ні нормативними документами не визначено, хто може звертатися з відповідними заявами до суду, чи відшкодовується іноземцю вартість такої ділянки в разі примусового позбавлення права, а якщо так, то ким та в якому розмірі, тощо.

Як роз’яснено в Листі № 10-71, позивачем у справах про примусове відчуження успадкованих іноземцями чи особами без громадянства земельних ділянок сільгосппризначення можуть бути відповідні органи прокуратури в межах повноважень, визначених законодавством України.

На практиці органи прокуратури звертаються до судових органів із позовами про припинення права приватної власності на земельні ділянки сільгосппризначення.


Суди задовольняють такі позовні вимоги, відчужують земельні ділянки на користь територіальних громад або держави. У своїх рішеннях суди зазначають, що за іноземним громадянином зберігається право на отримання повного відшкодування вартості земельної ділянки.


Проте порядок такого відшкодування не затверджений, тому, вірогідно, ця процедура не проводиться. Можливо, у разі законодавчого регулювання цього питання зацікавлені особи матимуть змогу отримати відповідні кошти.

 

Для успішного захисту своїх прав, ви можете звернутися за отриманням безкоштовних консультацій та роз'яснень до відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, з понеділка по п'ятницю з 08.00 до 17.00 год. або за тел. (05254) 2 10 05

 

********

Жителька Голованівського району за допомогою адвокатки системи БПД стягнула з іноземця аліменти на утримання сина

 

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась жінка з проханням надати їй правову допомогу у стягненні аліментів з її цивільного чоловіка, громадянина іншої держави.

Правову допомогу надавала – адвокатка Оксана Задорожнюк.

 

Вивчивши матеріали справи, адвокатка встановила, що клієнтка у 2014 році виїхала працювати до Польщі, де познайомилась з місцевим жителем та почала проживати з ним у цивільному шлюбі. Через деякий час клієнтка вимушена була повернутись з Польщі на Україну. Після повернення додому, з’ясувалось, що вона вагітна. У 2015 році у неї народився син. Батько дитини провів дослідження на підтвердження свого батьківства у одному з Інститутів судової генетики Польщі. ДНК-тест підтвердив його батьківство. Але, незважаючи на беззаперечні докази його батьківства, чоловік не бажав офіційно визнавати дитину своїм сином і категорично відмовився від внесення відомостей про нього як батька дитини до актового запису про народження дитини та сплати аліментів.

Оксана Задорожнюк пояснила клієнтці, що «при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові дитини записується за її вказівкою. А батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України».

Також адвокатка пояснила, що відповідно ст. 180, 198, 199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Керуючись Договором між Україною і Польщею про правовому допомогу та правової відносини у цивільних і кримінальних справах, Оксана Задорожнюк склала позовну заяву про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів з батька дитини.

Взявши до уваги всі обставини справи та наявні докази, Голованівський районний суд Кіровоградської області заяву задовольнив повністю та зобов’язав громадянина Польщі сплачувати на утримання свого сина аліменти в розмірі ¼ частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття.

До  відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Тел.: (05254) 2-10-05; 068 862 23 52    

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД  можна звернутись за адресою:  смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

********

Гайворонське бюро правової допомоги, поширення тематичного відеоролика «Путівник виконавчого провадження».

 

Відеоматеріал доступний за посиланням – https://cutt.ly/JwM3FiI

 

 

********

Як споживачі можуть отримати газ за літніми цінами: правова консультація

Нафтогаз запустив новий продукт для побутових споживачів «Газовий запас» у межах акції #ТвояEнергонезалежність.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці системи БВПД роз’яснюють: як споживачі зможуть придбати газ у вересні за низькою літньою ціною і використати його протягом опалювального сезону.

Побутовий споживач зможе закупити на цих умовах до 25 тис. куб. м газу. Цього об’єму достатньо для забезпечення потреб домогосподарств протягом усієї зими. Скористатися пропозицією можна до 25 вересня. Відпускна ціна «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам (газзбутам) у межах цього продукту становить 4874,42 грн за тис. куб. м (без ПДВ і вартості транспортування і розподілу).

Щоб скористатись новим продуктом, необхідно:

  • прийти в центр обслуговування клієнтів своєї газопостачальної організації (газзбуту);
  • мати при собі паспорт;
  • укласти додаткову угоду до типового договору постачання газу;
  • зробити передоплату і користуватися дешевим газом під час опалювального сезону.

З умовами пропозиції Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» можна ознайомитись на сайті на www.gas.ua.

Для максимальної зручності споживачів, Нафтогаз запропонував участь у цій програмі усім газопостачальним компаніям України, які обслуговують побутових споживачів.

Якщо газозбут відсутній у вашому регіоні, варто звернутися у компанію напряму, щоб дізнатися, чому дана послуга ще не узгоджена.

Важливо! Ідея щодо «літніх» тарифів на газ є хорошою, проте, пропозиція «Нафтогазу» не охоплює дві категорії громадян – тих, хто має субсидії, та тих, хто використовує централізоване опалення та гарячу воду.

Використовувати газ, куплений в межах акції #ТвояEнергонезалежність, можна буде з 1 жовтня 2019 року до 31 березня 2020 року. Від цієї дати «Нафтогаз» поставляє учасникам акції газ з резервних обсягів за акційною ціною. Розмір економії при цьому буде залежати від поточних цін, і продавець не зможе вплинути на її розмір.

Якщо куплений резерв газу буде витрачено до 1 квітня 2020 року, споживач зможе отримати газ на загальних умовах – по ціні ПСО, котра діятиме на той час. Споживачі, котрі до 1 квітня 2020 року не використають передплачений газ, зможуть скористатись залишком коштів. Також залишок коштів можна використати у випадках, коли ціна ПСО на газ буде нижча, аніж ціна акції.

 

 

 

 

********


Адресна правова допомога в дії

 

До Гайворонського бюро правової допомоги звернувся житель с. Солгутове Гайворонського району з проханням роз’яснити аспекти оформлення договору оренди земельної ділянки; продовження його та умови розірвання в односторонньому порядку.

Чоловік, у зв’язку зі станом здоров’я, не міг самостійно дістатись до бюро правової допомоги для вирішення проблемного питання. У таких ситуаціях фахівці системи безоплатної вторинної правової допомоги надають виїзну адресну правову допомогу.

Питання оренди землі сільськогосподарського призначення  набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору.

Детальне вивчення цього питання перед укладенням договору допоможе в подальшому уникнути багатьох проблем, адже у більшості випадків, власники земельних наділів підписують шаблонні договори, не знаючи юридичних наслідків таких правочинів. Під час адресної правової допомоги Наталія Барабаш, фахівчиня Гайворонського бюро правової роз’яснила пенсіонеру аспекти оформлення договору оренди землі.

Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладення договору її оренди. Відповідно до закону, він може мати просту письмову форму, але за взаємним бажанням орендаря і орендодавця вони можуть посвідчити його нотаріально.

Договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови:

- інформацію про земельну ділянку, що передається в оренду: кадастровий  номер,  місце  розташування  та розмір земельної ділянки;

- строк дії договору оренди;

- орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та  умов  розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За  згодою  сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Договір, що не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, вважається неукладеним.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Орендна плата. Базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі. Вона зазначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю). Розмір ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення повинен бути не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки.

Розірвання договору. Якщо орендар не виконує належно договір, не виплачує в строк орендну плату в грошовій або в натуральній формі (зерно, цукор, крупи, тощо), в тому числі, використовує земельну ділянку всупереч визначених у договорі умов (наприклад, надмірно виснажує землю, використовує пестициди, які суттєво погіршують її стан), орендодавець має право розірвати договір оренди.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або ж самим договором. Це означає, що одностороння відмова повинна передбачатися у договорі та мати відповідний механізм.

Наприклад, у разі систематичного порушення орендарем договору, псування, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, орендодавець може надіслати орендарю лист-повідомлення розірвання оренди. Такий лист повинен бути рекомендованим з повідомленням про вручення, що підтвердить ваше бажання розірвати договір та зафіксує момент, коли орендар дізнався про розірвання договору.

З моменту отримання зазначеного листа орендар має звільнити орендовану землю протягом відповідного періоду, враховуючи сезонність та с/г роботи (наприклад, період збору врожаю, тощо). Це звичайно ж найбільш простий спосіб врегулювання спірних відносин між сторонами.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за шість місяців – на землях сільськогосподарського призначення, і за рік – на  землях не сільськогосподарського призначення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за  винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

До  відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Тел.: (05254) 2-10-05; 068 862 23 52    

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

********

Права громадян, які подорожують потягом

За статистикою, у період розпалу сезону відпусток, більшість українців для подорожей обирають саме залізничний вид транспорту. Та наші подорожі іноді могли б бути набагато комфортніші, адже АТ «Українська залізниця» надає широкий спектр послуг, яким ми не користуємось тільки тому, що не знаємо про них. Тож фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД підготували правові поради громадянам, які подорожують потягом.

Під час подорожі пасажири мають право:

- безкоштовно користуватися необхідними медикаментами з аптечки вагону та гарячою водою. Це вже включено у вартість квитка;
- попросити у провідника ковдру, незалежно від пори року;
- взяти у провідника ремінь безпеки для дитини або дорослого пасажира, якщо він подорожує на верхній полиці. Ці ремені безпеки є у потягах завжди, і їх зобов’язані надавати пасажирам верхніх полиць на першу вимогу. Якщо наданий ремінь, на ваш погляд, недостатньо міцний ви можете попросити його замінити;

- користуватися розетками у вагонах потяга безкоштовно в будь-який час, це не залежить від того, стоїть потяг чи їде;

- провозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг, що не перевищує за обсягом відведеного на одного пасажира місця для багажу;
- палити в українських потягах – заборонено. Тому, якщо хтось із пасажирів палить, ви можете вимагати від провідника вжити належних заходів, також ви маєте право попросити провідника втихомирити галасливих пасажирів;
- попросити вимкнути музику, якщо вона вам заважає;
- провідник зобов’язаний розбудити вас при під’їзді до вашої кінцевої станції;
- пасажири потягів зі спальними місцями повинні забезпечуватися чаєм і кавою за встановлену плату. Вартість напоїв може бути спочатку включена в ціну квитків (про це в проїзному документі повинна бути відповідна відмітка). Якщо маєте свій пакетик чаю чи кави і вирішили заощадити – можете попросити склянку кип’яченої види і ложечку. Провідник не повинен вам відмовити; 

- вартість постільної білизни вже включено у квиток на потяг «Укрзалізниці», якщо ви від неї не відмовилися при оформленні квитка на потяг;
- попереднє застилання полиць постільною білизною здійснюється провідниками у вагонах СВ. За бажанням пасажирів провідник надає допомогу в застиланні постільної білизни людям з інвалідністю, хворим, людям похилого віку, пасажирам з малими дітьми, вагітним;
- пасажир має право не тільки не здавати ліжко, а й не прибирати його за собою. Прибирання постільної білизни входить у посадові обов’язки провідника (до обов’язків провідника також входить підйом і опускання верхніх полиць);

- якщо ваше місце в потязі зайняв інший пасажир, провідник зобов’язаний виділити вам інше;

     - якщо вам дуже спекотно, або холодно, викликайте начальника потягу з

    правовими нормами перевезення пасажирів. У них ви можете побачити 

дозволені температури перевезення пасажирів у різні сезони. Якщо умови перевезення не відповідають вказаним, начальник потягу може вам безкоштовно надати таке саме за класом місце в іншому вагоні, або так само безкоштовно підвищити клас;

-          якщо ви купили електронний квиток з QR – кодом, не обмінюйте його на звичайний. Роздрукуйте, але показуйте його зі смартфона. Якщо провідник не може його зісканувати, це його проблема, а не ваша;

-          пасажир має право сідати в будь-який вагон потяга. Наприклад, якщо ви спізнюєтесь на потяг, і до його відправлення встигаєте дійти тільки до першого або хвостового вагона, а у вашому квитку вказані місця в іншому кінці потяга (це правило актуальне для посадки на проміжних станціях, зупинка на яких дуже маленька за часом);

-          якщо переплутали потяг, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно;
- якщо проїхали свою станцію, можете повернутися на станцію призначення теж безкоштовно;

-          відстали від потяга – маєте право продовжити поїздку без доплат
-   у разі запізнення в пункт пересадки з вини перевізника (запізнення або відміна погодженого поїзда) і на бажання продовжити поїздку, перевізник повинен відправити вас наступним потягом без стягнення плати!


До  відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Тел.: (05254) 2-10-05; 068 862 23 52

     Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 

********

Фахівець бюро правової допомоги допоміг пенсіонерці оскаржити факт безпідставно нарахованої заборгованості за водопостачання

 

Дата публікації: Вівторок, 25 червня 2019, 08:58

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до суду позовну заяву про стягнення з жительки м. Бобринця заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Але з 2006 року жінка була зареєстрована та фактично проживала за іншою адресою, тому за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Денис Ніколаєнко, фахівець Бобринецького бюро правової допомоги довів у суді, що вказаний позов був безпідставний.

Вивчивши матеріали справи, Денис Ніколаєнко з’ясував, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до Бобринецького районного суду позовну заяву про стягнення з громадянки Н. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Однак, з 10 лютого 2006 року клієнтка проживала за іншою адресою та за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Договір на постачання води за вказаною адресою відповідачка не підписувала. На час позову в квартирі проживав з сім’єю син клієнтки.

Зібравши необхідні докази, Денис Ніколаєнко підготував відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, адже дана позовна заява є безпідставною.

Під час судового розгляду були взяті до уваги матеріали справи та свідчення свідків.

Бобринецький районний суд виніс рішення на користь клієнтки та відмовив позивачу в повному обсязі.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

 

 

 

 

 

 

 

 

********

В Україні з 1 липня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2007 гривень, для непрацездатних – 1564 гривні.

У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4014 грн. для працездатних осіб і 3128 грн. для осіб, які втратили працездатність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

********

Відпочинок дитини у літньому таборі: що потрібно знати батькам

 

Літо - чудова пора для відпочинку, знайомству з новими друзями, участі у цікавих заходах.

Влітку батьки прагнуть оздоровити свою дитину перед навчальним роком. Адже, організоване оздоровлення та відпочинок забезпечує поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у період канікул, запобігає їх бездоглядності, дає можливість продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей.

Право кожної дитини на оздоровлення і відпочинок гарантовано державою. Діти віком від 4 до 7 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно або за згодою керівника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку разом з батьками чи іншими законними представниками.

За рахунок бюджетних коштів дитина має право на забезпечення путівкою до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку один раз на рік за умови, що пільгова путівка за бюджетні кошти не надавалась їй у поточному році іншими уповноваженими установами.

Перед заїздом дітей у табір батьки повинні:

  • ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку табору; зі списком рекомендованих речей, які потрібно мати дитині при заїзді в табір; зі списком продуктів і речей, які заборонено привозити в табір;
  • забезпечити дитину на час перебування у таборі необхідним одягом, взуттям, засобами гігієни;
  • провести з дитиною роботу щодо запобігання шкідливим звичкам;
  • забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;
  • надати інформацію працівникам табору, про індивідуальні особливості дитини;
  • своєчасно забрати дитину з закладу;
  • відшкодувати заподіяні табору збитки внаслідок недисциплінованої поведінки дитини.

При заїзді в табір потрібно мати:

  • карту щеплень, форма первинної облікової документації № 079/о «Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку», оформлена належним чином за три дні до початку оздоровчої зміни;
  • путівку на дитину.

Дитині може бути відмовлено в прийомі до табору якщо:

  • відсутня путівка;
  • вік дитини не відповідає встановленим вимогам;
  • у дитини, яка прибула на оздоровлення та відпочинок відсутня медична довідка.

Дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій! А за щасливе дитинство малечі відповідаємо ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

********

Фахівець бюро правової допомоги допоміг пенсіонерці оскаржити факт безпідставно нарахованої заборгованості за водопостачання

 

Дата публікації: Вівторок, 25 червня 2019, 08:58

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до суду позовну заяву про стягнення з жительки м. Бобринця заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Але з 2006 року жінка була зареєстрована та фактично проживала за іншою адресою, тому за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Денис Ніколаєнко, фахівець Бобринецького бюро правової допомоги довів у суді, що вказаний позов був безпідставний.

Вивчивши матеріали справи, Денис Ніколаєнко з’ясував, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до Бобринецького районного суду позовну заяву про стягнення з громадянки Н. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Однак, з 10 лютого 2006 року клієнтка проживала за іншою адресою та за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Договір на постачання води за вказаною адресою відповідачка не підписувала. На час позову в квартирі проживав з сім’єю син клієнтки.

Зібравши необхідні докази, Денис Ніколаєнко підготував відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, адже дана позовна заява є безпідставною.

Під час судового розгляду були взяті до уваги матеріали справи та свідчення свідків.

Бобринецький районний суд виніс рішення на користь клієнтки та відмовив позивачу в повному обсязі.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

 

 

********

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологамице не лише очікування щасливої події, а й хвилювання про багато речей. Як пережити цей період без напруження, які права має мама - у нашій інфографіці:

 

 

 

 

 

 

********

Пільги на навчання для учасників АТО та їхніх дітей

 

  У низку українських законів та підзаконних актів внесені зміни щодо правового статусу учасника АТО, а також пільг та гарантій для цієї категорії громадян. Але в отриманні більшості соціальних пільг учасники АТО часто зазнають труднощів, а про деякі, передбачені діючим законодавством, гарантії вони навіть не знають.

Фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД роз’яснюють основні аспекти законодавства про пільги на навчання, які надаються родинам захисників України.

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України № 2300-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти».

Законом надано право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям. Зокрема, таку державну допомогу буде надано особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у тому числі у складі добровольчих формувань, що в подальшому були включені до складу Збройних сил України та інших утворених, відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів, учасникам бойових дій на території інших країн.

Відповідні зміни внесені до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту».

Вчитися за пільговою системою можуть як самі учасники бойових дій, так і їх діти, а також діти тих, хто помер внаслідок захворювання, одержаного в АТО та особи з інвалідністю внаслідок війни.

Отже, захисники української незалежності і їх родини повинні знати, що держава забезпечує учасникам бойових дій та їх дітям державну підтримку для отримання професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Така підтримка надається дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Допомога може надаватися у формі:

- виплати соціальної стипендії;

- повної або часткової оплати навчання за рахунок бюджетних коштів або шляхом надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

- безоплатного проживання в гуртожитках;

- безкоштовного забезпечення підручниками, доступом до інтернету, до систем баз даних в навчальних закладах.

Діти, один із батьків яких загинув внаслідок поранення, отриманого під час захисту держави або зник безвісти у районі АТО мають право на першочергове зарахування до вищого навчального закладу.

Окрім того, члени сімей загиблих мають право на вступ поза конкурсом до державних та комунальних вищих навчальних закладів на бюджетній основі.

Щоб отримати пільгу – потрібно подати заяву до навчального закладу і написати, яку державну допомогу ви хочете отримати.

Також треба подати відповідні документи:

- учасники бойових дій подають посвідчення учасника бойових дій;

- діти учасників бойових дій подають своє свідоцтво про народження та посвідчення УБД (батька або матері здобувача освіти);

- члени сімей загиблих подають посвідчення члена сім’ї загиблого.

Якщо у навчальному закладі відмовляють у одержанні пільги, звертайтеся безпосередньо до ректора закладу.

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

     ********

 

Якщо Ви вважаєте, що Ваше звільнення з роботи є незаконним, то Ви можете звернутися із позовною заявою про вирішення трудового спору до суду

 

 

 

 

     ********

Кожен учасник бойових дій, як і всі громадяни, може отримати безоплатну первинну правову допомогу, яка включає надання правової інформації, правових консультацій та роз'яснень, складання правових документів (звернень, довідок, запитів тощо), крім процесуальних, допомогу в доступі до вторинної правової допомоги.

 Ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особи, які звернулися за отриманням такого статусу, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка включає складання процесуальних документів, захист від обвинувачення, представництво інтересів особи в судах та інших державних органах.

 

 

Учасники бойових дій мають право використати чергову щорічну відпустку в зручний для них час відповідно до п.12 ч.1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Учасникам бойових дій надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст.16 Закону України «Про відпустки»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Переваги при вступі до школи, безкоштовне харчування та відпочинок, інші гарантії від держави для дітей учасників бойових дій - у нашій інфографіці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нагадуємо, що разова грошова допомога, яку Україна виплачує учасникам бойових дій та іншим зазначеним в нашій інфографіці категоріям, повинна прийти до 5 травня.

Кошти прийдуть на особові рахунки за місцем отримання пенсії (пошта, банк) або за місцем проживання чи одержання грошового утримання.

Якщо гроші не надійшли - зверніться до районного органу соціального захисту за місцем реєстрації (до 30 вересня).

 

 

 

 

     ********

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.
Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною
 другою цієї статті.
Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.
У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.
Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

 

 

         Сучасний світ важко уявити без фотокамер. Фотографія вже давно перетворилась на невід’ємний елемент життя. Проте іноді зйомка та використання знімків приводить до суперечок і навіть судових процесів.
         Пояснюємо, кого і як можна фотографувати й знімати, а потім публікувати, щоб це було в межах закону.

 

 

 

********

Права туристів

 

         З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація про права та обов’язки туристів.

 

Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.

Відповідно до положень Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на:

· реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;

· необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;

· інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі www.me.gov.ua у розділі «Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр»);

· отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;

· отримання туристичних послуг, передбачених договором;

· особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;

· одержання відповідної медичної допомоги;

· відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;

· сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;

· реалізацію інших прав.

Важливо знати, що права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Тож, громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства країни перебування.

 

У місцях транзиту і тимчасового перебування

туристи мають право:

  • отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором(контрактом) та програмою перебування;
  • на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
  • на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
  • на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту);
  • розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
  • на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних з проведенням релігійних обрядів;
  • про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави;
  • умови страхування, розірвання договору (контракту) на тур;
  • на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.

Крім того, туристам повинно бути забезпечене право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження та втрати, право власності громадян охороняється законодавством України. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього призначені спеціально обладнані відсіки для багажу в туристському автобусі. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними прийомо-здаточними документами. Фургони для багажу повинні опломбовуватися з зазначенням у документах номеру пломбіратора. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом.

Якщо з туристом трапилася надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України в країні його тимчасового перебування (подорожування). У випадку арешту, турист має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування і щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії.

На прохання туриста, консул може також зв’язатися з його родиною. Консул зобов’язаний вживати заходів, щоб туристи користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами, а у разі порушення – для відновлення порушених прав.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживатиме заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.

 

До Гайворонського бюро можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул., Великого Кобзаря, 20.

Тел.: (05254)2-10-05

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 

 

 

********

Відшкодувати матеріальні та моральні збитки можливо: позитивна практика фахівців бюро правової допомоги

 

В наслідок отриманих тілесних ушкоджень, клієнт системи БПД у судовому порядку стягнув з кривдника матеріальну шкоду на суму 5079 гривень та моральну шкоду на суму 2000 гривень.

Правову допомогу клієнту надавала начальниця Благовіщенського бюро правової допомоги Наталія Радоуцька.

До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин П., з проханням надати йому правову допомогу щодо складення позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька встановила, що 19 листопада 2017 року відповідач, громадянин Г., наніс клієнту бюро, громадянину П. легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад його здоров’я. У результаті заподіяних тілесних ушкоджень, громадянин П. перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Благовіщенської ЦРЛ та витратив на придбання ліків 5079 грн. 47 коп.

“Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України , фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому дохід, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. Тобто, будь-які витрати, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я”, – пояснила Наталя Радоуцька.

На підставі наданих клієнтом документів та керуючись ч. 2 ст. 127 КПК України, якою  передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

22 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області позовну заяву задовольнив повністю.

Довідково.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Протиправними діями відповідача позивачу завдано ушкодження здоров'ю, а тому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

********

   Паспорт громадянина України  можна отримати з 14 років

 

Звичні внутрішні паспорти у вигляді книжечки відходять у минуле.   Замість них видають нові біометричні паспорти у вигляді пластикової ID-картки.

Біометричний паспорт громадянина України має спеціальний електронний чіп, куди вноситься вся необхідна інформація про його власника. ID-картка містить ті самі дані, що й паперовий документ, і навіть реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код). Зараз біометричний паспорт має паперовий додаток, у якому фіксуватимуться зміни місця реєстрації власника. Це тимчасове явище, доки у всіх державних установах не з’являться пристрої для зчитування інформації з чіпів.

Відповідно до законодавства України кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, може отримати паспорт громадянина України.

Законодавством передбачена відповідальність за проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом – у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Хто може отримати ID-картку:

  • молоді люди, яким виповнилося 14 років і які отримують паспорт вперше;
  • особи, які змінюють прізвище чи ім’я;
  • особи, які втратили паспорт (він був загублений чи викрадений);
  • особи, чий паспорт був пошкоджений.

Звертаємо увагу, що громадяни, які не вклеїли своєчасно фото у паспорт, у зв’язку з досягненням 25-ти або 45-ти років, теж будуть змушені замінити свій паспорт на ID-картку.

Змінювати діючий паспорт зразка 1994 року - у вигляді книжечки – не обов'язково.

Для отримання ID-картки особі, яка досягла 14-ти років необхідно підготувати документи:

  • свідоцтво про народження;
  • оригінали документів, які підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків або одного з них. Якщо на момент народження дитини один з батьків не був громадянином України, потрібно додати ще довідку про реєстрацію дитини громадянином України;
  • довідку про місце реєстрації (додаток № 13), яку можна отримати в сільських, селищних, міських радах, або Центрах надання адміністративних послуг;
  • довідку про присвоєння ідентифікаційного коду або повідомлення про відмову від його прийняття.

Перший паспорт оформляється безкоштовно.

Стандартна процедура виготовлення ID-картки займає 20 днів, пришвидшена  10 днів.

Особам, які не досягли 18-річного віку (після досягнення 14-річного віку) – паспорт оформляється на 4 роки, а особам, які досягли 18-річного віку – на кожні 10 років.

Трапляються випадки, коли громадяни втрачають свідоцтво про народження. Чим це загрожує?

По-перше, це єдиний документ, що підтверджує особу дитини.

По-друге, без нього не вдасться отримати ні паспорт, ні ідентифікаційний код.

Але, якщо ви народились на території України і втратили свідоцтво про народження, його відновлення не є проблемою.

Для цього людина, яка втратила документ, або її батьки, усиновителі, опікуни, представники органу опіки, навчального або іншого закладу, у якому дитина перебуває постійно, можуть звернутися з заявою в будь-яке відділення державної реєстрації актів цивільного стану на території України, сплатити держмито (на даний час це 51 копійка!), та отримати повторне свідоцтво про народження.

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

********

 

Кожна особа, яка досягла 14-річного віку, повинна своєчасно оформити паспорт громадянина України.

 

Змінили прізвище після одруження чи дитина випадково сприйняла Ваш паспорт за розмальовку? Обміняйте свій паспорт зразка 1994 року на паспорт у

формі ID-картки

 

********

Ліки не за всі гроші світу: як можна заощадити на завдяки програмі "Доступні ліки" та безкоштовним лікам в стаціонарі

 

Пам'ятайте, що ви маєте право на ліки, гарантовані державою.

 

 

********

Порушені ваші Виборчі права? Варто захищатися. Подайте скаргу, яку Вам, до речі, допоможуть скласти фахівці системи БПД.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

C:\Users\User\Downloads\54517684_1238757559608607_8421243021235847168_n.png

 

********

Нагадуємо, що сьогодні останній день, коли ви можете змінити місце голосування, подавши заяву до органу ведення Державного реєстру виборців.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid #ЯМаюПравоГолосу

 

C:\Users\User\Downloads\55637071_1241494142668282_7916814230605529088_n.jpg

 

********

Разом із зверненням про надання #БВПД людина має подати документи про належності до однієї із категорій осіб, які мають право на таку допомогу. Це, зокрема, довідки з органів фіскальної служби, Пенсійного фонду.

Але можна обійтися без паперової тяганини, маючи Електронний цифровий підпис. Він має має таку саму юридичну силу, як і документ, який людина підписує власноруч.

Детальніше читайте на сайті: https://kirovohrad.legalaid.gov.ua/…/elektronnyi-pidpys-spr…

 

C:\Users\User\Downloads\55776384_1241407526010277_7444604974664777728_n.jpg

********

C:\Users\User\Downloads\55826167_1242057245945305_7531837164900843520_n.png

C:\Users\User\Downloads\55491774_1241395152678181_3934372343022878720_n.png

Права заробітчан за кордоном

Сьогодні все більше українців шукають заробіток поза межами країни. Офіційно їхнім працевлаштуванням за кордоном займаються майже 2 тисячі компаній. Минулого року вони працевлаштували понад 98 тисяч громадян. При цьому відсутні дані щодо кількості тих, хто працевлаштовується самостійно чи працює нелегально.

Інститут демографії минулого року оцінив загальну кількість українців, які одночасно працюють за кордоном, від 1,5 до 5 мільйонів.

При цьому через необачність та необізнаність дедалі більше людей страждає від торгівлі людьми. За період 1991-2017 років Міжнародна організація з міграції зафіксувала 230 тисяч таких українців. Більшість із них – молодь, переважно з вищою чи технічною освітою.

Тож незайве знати прості правила, що допоможуть убезпечитись від сучасного рабства.

Звертаючись до посередника для працевлаштування за кордоном, переконайтеся, що це не шахраї. Дізнайтеся повну інформацію про майбутнього роботодавця та умови роботи. Деталі - у нашій інфографіці 

#БПД #ПравоваДопомога

 #LegalAid

#ПравоЗТобою

 

********

Берете участь у роботі виборчої комісії? Тоді Вам стане в пригоді ця пам'ятка

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

C:\Users\User\Downloads\54525513_1241395706011459_3948057354368450560_n.png

 

********

 

Про типові порушення виборчих прав та правову допомогу в їх захисті українцям розяснить інформаційна листівка «Захистіть свої виборчі права!». Листівка видана Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Проект "Доступна та якісна правова допомога в Україні".

Детальніше - на нашому сайті: https://bit.ly/2U6L0oj

#QALAproject #БПД #ПравоваДопомога #ЯМаюПравоГолосу #LegalAid

 

C:\Users\User\Downloads\55698642_1243010025850027_4398874134122070016_n.png

 

C:\Users\User\Downloads\55218783_1243010169183346_8653614757837799424_n.png

********

 

 

********

«Як внутрішньо переміщеній особі проголосувати на виборах Президента України?»

 

Дата публікації: Понеділок, 04 лютого 2019, 08:53

          Міжнародна організація з міграції свідчить, що 44% опитаних ВПО з Донецької та Луганської областей, а також з Криму, збираються голосувати на президентських виборах. Але 2/3 з них не знають про процедуру голосування.

 

 

 

Як тимчасово змінити місце голосування без зміни виборчої адреси? А ось так 

 

 

Порушені ваші Виборчі права? Варто захищатися. Подайте скаргу, яку Вам, до речі, допоможуть скласти фахівці системи БПД.

 

 

 

********

У системі безоплатної правової допомоги створюється Наглядова рада

Рішенням Уряду запроваджується нова форма управління системою безоплатної правової допомоги. Буде створена Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі зміни покликані нівелювати ризики впливу на роботу системи, гарантувати для громадян якісну правову допомогу.

Відповідні зміни до Положення про Координаційний центр внесені на засіданні Кабінету Міністрів 20 березня.

Це новий етап функціонування системи безоплатної правової допомоги. Безпосередньо моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції Уряду щодо бюджетування на наступні роки роботи системи безоплатної правової допомоги здійснюватиме незалежна Наглядова рада, яка буде формуватися на публічному конкурсі.

«Наглядова рада – це колегіальність та відкритість у прийнятті рішень щодо діяльності системи безоплатної правової допомоги. Цей незалежний орган управління посилить суспільну довіру до сервісів та проектів, які ми упроваджуємо», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.

Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

 

 

 

 

 

********

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

********

 

 

 

 

 

 

 

********

Як не стати корупціонером, заповнивши декларацію?

 

З 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.

Тема декларування є актуальною на даний час, адже кожен раз при заповненні декларації ми знаходимо для себе пункти, які змушують нас задуматись – що саме мені потрібно тут написати і чи взагалі потрібно щось писати?

 Як зазначається у ст. 45 Закон України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, визначеною НАЗК, до 1 квітня  ( до кінця доби 31 березня). Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.

Наголошуємо, що інформація в декларації, зокрема, щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи, тощо, зазначається станом на 31 грудня звітного періоду( тобто станом на 31 грудня 2018 року).

Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто, якщо вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше вказаної суми – інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду.

Зупинимось на них докладніше.

У розділах декларації фігурують такі порогові суми: 5 прожиткових мінімумів, 50 прожиткових мінімумів, 100 прожиткових мінімумів.

З 1 січня 2018 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.

Отже, у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, тобто 8810 грн — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.

Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 88100 грн), у декларації зустрічається у трьох розділах:

 у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року;

 у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.

 у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, (тобто 176200 грн), що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо). Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті НАЗК, у цьому розділі також слід вказувати відомості і про тварин, вартість яких перевищує наведену вище порогову суму.

Дана стаття не охоплює всі проблемні питання, які можуть виникнути при заповненні електронної декларації, але фахівців системи БПД завжди готові надати вам правові консультації при особистому зверненні.

До Гайворонського  бюро можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря,20, тел.: (05254) 2-10-05

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

********

                    Якщо ви травмувались на слизькій дорозі

Дата публікації: Вівторок, 29 січня 2019, 09:12

З настанням зими, на жаль, актуальною стає проблема травм під час падінь на вулицях. Слизькі тротуари та східці магазинів і організацій, імпровізовані «катки» з льоду після чергової відлиги перетворюються на пастки для перехожих. І ось до травмпунктів уже шикуються черги потерпілих — з вивихами, травмами голови, переломами кінцівок… На слизьких тротуарах сотнi українцiв ламають руки чи ноги. Але мало хто знає, що має законне право вiдшкодувати всi витраченi на вимушене лiкування грошi.

 

Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану через падіння на слизькому тротуарі, можна. Винуватець має відшкодувати вартість лікування, усі витрати, пов’язані із травмою, компенсувати втрачений заробіток внаслідок тимчасової непрацездатності.

Важче відшкодувати в суді моральну шкоду, завдану особі. Та і це можливо.

Коли ви травмувалися на слизькiй дорозi, для початку викликайте швидку, щоб лікарі вас забирали безпосередньо з місця події. Наполягайте, щоб лікарі зафіксували місце події, час, обставини отримання травми (потім ксерокопію запису в журналі лікаря «швидкої» допомоги можна використати як доказ у суді).

Поки ви чекаєте на «швидку», варто сфотографувати місце падіння, зокрема так, аби було видно, що дорога є непосипаною, слизькою. Візьміть   контактні номери телефонів у свідків події. Свідками в суді можуть бути і лікарі «швидкої», які надали першу медичну допомогу.

Якщо подія трапилась біля магазину чи якогось закладу, то варто поцікавитися наявністю там камер відеоспостереження.

Викликайте поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування. Напишіть відповідну заяву до правоохоронних органів.   

Якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.

Під час лікування зберігайте всі квитанції, пов’язані з витратами на лікування, поїздки, що пов’язані із травмуванням. Пам'ятайте, що можна отримати матерiальну компенсацiю лише тих витрат, якi ви можете довести.

Коли ви отримали довiдку з травмпункту, лiкарняний листок та зiбрали чеки, пишiть позовну заяву на винних осiб, що неналежно обслуговували дорогу, на якiй ви травмувалися.

Знайти власника «небезпечної» території не важко. Якщо ви послизнулися на тротуарi бiля будинку, звичайно, що за його утримання несе вiдповiдальнiсть комунальне пiдприємство або об'єднання спiввласникiв. Якщо ви травмувалися бiля магазину чи якоїсь приватної установи, слiд пам'ятати, що пiдприємцi також вiдповiдальнi за стан прилеглої до їхнiх установ територiї i мають органiзувати її розчищення вiд снiгу.

Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою (ст. 25 Закону про благоустрій). До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. 

Найпростiший спосiб знайти власника дороги – написати запит у районну адмiнiстрацiю чи мiську раду.

Змiст запиту має бути такий:

«Прошу надати менi iнформацiю вiдповiдно до Закону "Про доступ до публiчної iнформацiї" про те, хто здiйснює утримання територiї за цiєю адресою».

Окрім відшкодування витрат на лікування ­– матеріальної шкоди, ви маєте право подавати до суду позов і на отримання моральної компенсації. Моральні збитки – поняття неконкретне і в кожному випадку різне.  

Такий самий алгоритм дій варто застосовувати у разі, якщо на вас впаде бурулька чи снігова брила з даху будинку. Оскільки кожен будинок перебуває на чиємусь балансі – притягнути до відповідальності відповідальних за утримання будинків осіб, можливо.

Отже, якщо все ж таки подібна неприємність трапилася і якщо ви матимете бажання і терпіння пройти усю цю непросту процедуру та зібрати необхідні докази – правда буде на вашому боці.

Але для власного ж здоров’я, як фізичного так і психологічного, будьте взимку на вулиці обережними та уважними. Не поспішайте. Бережіть себе!

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря,20, тел.: (05254) 2-10-05.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

********

Діти - це майбутнє, а в майбутнє треба вкладати гроші. На яку допомогу від держави можна розраховувати, зважившись на дитину - в цій інфографіці.

 

 

 

********

 

 

 

 

********

Понад 2 тис. засуджених отримали допомогу адвокатів БПД у 2018 році

 

Дата публікації: Понеділок, 04 лютого 2019, 08:53

           Адвокати та працівники центрів з надання БВПД отримали 2,2 тис. доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим протягом минулого року. Усього, починаючи з жовтня 2014 року по січень 2019 року, центри з надання БВПД видали 9,9 тис. доручень щодо правової допомоги засудженим.

         «Засуджені, які відбувають покарання в місцях несвободи, мають менше засобів для захисту своїх прав. Адже вони обмежені у свободі пересування. Доступність правової допомоги для таких людей часто має життєве значення», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

         Один з прикладів професійної роботи адвоката системи БПД – звільнення довічно засудженого. Чоловік, який уже 17 років відбував покарання, звернувся до Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області. Йому призначили адвоката за рахунок держави Оксану Казеко. Справа пройшла всі судові інстанції: від Вінницького міського до Верховного Суду. У підсумку чоловіка випустили з в’язниці через важку хворобу – повну сліпоту, що перешкоджає відбуванню покарання надалі.

          У жовтні 2014 року особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Доручення для здійснення захисту засуджених видають регіональні центри з надання БВПД. Здійснення представництва інтересів таких осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складання документів процесуального характеру забезпечуються місцевими центрами з надання БВПД.

01.02 zasud 01         Більшість питань, з якими засуджені зверталися торік до місцевих центрів з надання БВПД, стосувалися адміністративного, цивільного та кримінального права.

 

********

                    Якщо ви травмувались на слизькій дорозі

Дата публікації: Вівторок, 29 січня 2019, 09:12

З настанням зими, на жаль, актуальною стає проблема травм під час падінь на вулицях. Слизькі тротуари та східці магазинів і організацій, імпровізовані «катки» з льоду після чергової відлиги перетворюються на пастки для перехожих. І ось до травмпунктів уже шикуються черги потерпілих — з вивихами, травмами голови, переломами кінцівок… На слизьких тротуарах сотнi українцiв ламають руки чи ноги. Але мало хто знає, що має законне право вiдшкодувати всi витраченi на вимушене лiкування грошi.

 

Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану через падіння на слизькому тротуарі, можна. Винуватець має відшкодувати вартість лікування, усі витрати, пов’язані із травмою, компенсувати втрачений заробіток внаслідок тимчасової непрацездатності.

Важче відшкодувати в суді моральну шкоду, завдану особі. Та і це можливо.

Коли ви травмувалися на слизькiй дорозi, для початку викликайте швидку, щоб лікарі вас забирали безпосередньо з місця події. Наполягайте, щоб лікарі зафіксували місце події, час, обставини отримання травми (потім ксерокопію запису в журналі лікаря «швидкої» допомоги можна використати як доказ у суді).

Поки ви чекаєте на «швидку», варто сфотографувати місце падіння, зокрема так, аби було видно, що дорога є непосипаною, слизькою. Візьміть   контактні номери телефонів у свідків події. Свідками в суді можуть бути і лікарі «швидкої», які надали першу медичну допомогу.

Якщо подія трапилась біля магазину чи якогось закладу, то варто поцікавитися наявністю там камер відеоспостереження.

Викликайте поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування. Напишіть відповідну заяву до правоохоронних органів.   

Якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.

Під час лікування зберігайте всі квитанції, пов’язані з витратами на лікування, поїздки, що пов’язані із травмуванням. Пам'ятайте, що можна отримати матерiальну компенсацiю лише тих витрат, якi ви можете довести.

Коли ви отримали довiдку з травмпункту, лiкарняний листок та зiбрали чеки, пишiть позовну заяву на винних осiб, що неналежно обслуговували дорогу, на якiй ви травмувалися.

Знайти власника «небезпечної» території не важко. Якщо ви послизнулися на тротуарi бiля будинку, звичайно, що за його утримання несе вiдповiдальнiсть комунальне пiдприємство або об'єднання спiввласникiв. Якщо ви травмувалися бiля магазину чи якоїсь приватної установи, слiд пам'ятати, що пiдприємцi також вiдповiдальнi за стан прилеглої до їхнiх установ територiї i мають органiзувати її розчищення вiд снiгу.

Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою (ст. 25 Закону про благоустрій). До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. 

Найпростiший спосiб знайти власника дороги – написати запит у районну адмiнiстрацiю чи мiську раду.

Змiст запиту має бути такий:

«Прошу надати менi iнформацiю вiдповiдно до Закону "Про доступ до публiчної iнформацiї" про те, хто здiйснює утримання територiї за цiєю адресою».

Окрім відшкодування витрат на лікування ­– матеріальної шкоди, ви маєте право подавати до суду позов і на отримання моральної компенсації. Моральні збитки – поняття неконкретне і в кожному випадку різне.  

Такий самий алгоритм дій варто застосовувати у разі, якщо на вас впаде бурулька чи снігова брила з даху будинку. Оскільки кожен будинок перебуває на чиємусь балансі – притягнути до відповідальності відповідальних за утримання будинків осіб, можливо.

Отже, якщо все ж таки подібна неприємність трапилася і якщо ви матимете бажання і терпіння пройти усю цю непросту процедуру та зібрати необхідні докази – правда буде на вашому боці.

Але для власного ж здоров’я, як фізичного так і психологічного, будьте взимку на вулиці обережними та уважними. Не поспішайте. Бережіть себе!

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря,20, тел.: (05254) 2-10-05.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

********

                            Потреба у правовій допомозі зростає

 

        Минулого року до центрів та бюро правової допомоги надійшло понад 623,8 тис. звернень від українців. Це на 10% більше, ніж у 2017 році. Захист у кримінальних провадженнях отримали понад 91,1 тис. осіб. Понад 221 тис. українців звернулися за консультацією до єдиного контакт-центру системи БПД.

         «Потреба в отриманні правової допомоги, особливо в цивільних та адміністративних судових спорах, постійно зростає. Адже підвищується правова грамотність українців, вони краще знають свої права. Наше завдання – забезпечити якісні послуги правової допомоги усім, хто її потребує», – говорить директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

         Основними клієнтами місцевих центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги є малозабезпечені громадяни, які не можуть собі дозволити оплатити послуги юриста чи адвоката. Минулого року від цієї категорії надійшло майже 65% письмових звернень про надання БВПД.

         Практично кожне шосте звернення, з яким торік зверталися українці для отримання правової допомоги, стосувалося сімейного права. Крім того, багато звернень надходило з питань соціального забезпечення, спадкового, житлового та земельного права.

22 01 itog1

            Про якість роботи адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, свідчать такі показники за 2018 рік: 280 виправдувальних вироків або рішень про закриття провадження, понад 6,8 тис. випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням, понад 3,3 тис. випадків призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

 

 

 

********

         Як часто у вас виникають пропозиції чи зауваження до діяльності органів влади? Як часто посадові особи порушують ваші права? А чи знаєте ви, що у такому випадку робити і куди звертатися? 
        До вашої уваги інфографіка про форми звернення, що можна оскаржити та до кого ви маєте право звернутися.

 

 

 

 

 

 

 

 

********

Результат пошуку зображень за запитом "протидія домашньому насиллю"            Захисти себе та своїх дітей від  домашнього насильства

Домашнє насильство – один із найчастіших злочинів, які вчиняються щодня. Нашій державі давно потрібні були механізми, які б реально захистили жінок від повторюваних випадків застосування сили по відношенню до них, а також їхніх дітей з боку партнерів, колишніх чоловіків і інших "близьких" людей. Адже доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто «домашнім»,  а суспільство переважно закривало очі, мовляв не варто пхати носа у чужу сім’ю.

Минулий рік став переломним у питаннях прав людини в Україні, намагаючись вирішити проблеми домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запропоновано новий підхід до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві. Даний закон набув чинності з 7 січня 2018 року.

Під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеня зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).

Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й та, що стала свідком такого насильства.

У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі – діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів.

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів та юристів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду – судовий збір не сплачується.

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації:

  • витрат на лікування;
  • витрат на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства;
  • витрат на періодичні витрати;
  • витрати на утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебували на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

  • терміновий заборонний припис
  • обмежувальний припис.

При застосуванні термінового заборонного припису поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання – постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб.

Такий припис не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон – 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

Обмежувальний припис застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи або її представника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак, судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання, навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Кривдника можуть взяти на профілактичний облік, направити на проходження програми виправних робіт на строк від 3 місяців до 1 року.

Всі ці запобіжні заходи дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства.

З 11 січня 2019 року набувають чинності зміни до ст.126-1 Кримінального кодексу України, якими передбачена кримінальна відповідальність за домашнє насильство у вигляді:

  • громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин;
  • арешту на строк до шести місяців;
  • обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:  вул. Великого Кобзаря,20, м. Гайворон, тел. (05254) 2-10-05

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 

********

Щоденно у всьому світі від рук близьких та родичів гине 137 жінок. Найчастіше жінки страждають у власному домі.

Ці шокуючі дані ООН, на жаль, торкаються і України.

Що треба знати про домашнє насильство кожному - в інфографіці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Постраждалі від домашнього насильства мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви.
           Обмежувальний припис стосовно кривдника – це установлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство.

                                                                    

 

 

 

********

У Кропивницькому відбулась презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».

 

Як правильно користуватись довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua)  розповіли сьогодні, 13 грудня, під час прес-конференції, фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Олена Шишкарьова та Євгеній Чікіріс.

Під час прес-конференції Олена Шишкарьова розповіла як створювалась довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка є інноваційним інструментом, що допомагає в роботі працівникам системи безоплатної правової допомоги, які надають правові консультації на місцях.

 

02

 

«Одним з основних завдань центрів системи БПД є посилення правової грамотності громадян. Задля забезпечення якнайкращого сервісу для наших клієнтів, була створена довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid». Наша мета – навчити користуватись цією платформою наших партнерів та громадськість», – підкреслила Олена Шишкарьова.

 

03

 

Інформаційна база функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи, які приходять до центрів та бюро правової допомоги.

 

У свою чергу Євгеній Чікіріс розповів, що у базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів. База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права. Для того щоб скористатися базою правових консультацій достатньо ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова (корінь слова) і поставити знак «*», що звузить пошук. Пошук видає перелік консультацій, які містяться в базі. Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом пошуку можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.

Запрошені на прес-конференцію представники правоохоронних органів, адвокатів, громадських організацій, навчальних закладів, закладів культури, засобів масової інформації обговорили можливість використання «WikiLegalAid» для отримання правових роз’яснень та консультацій.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області працює за адресою: вул. Дворцова, 32/29, м. Кропивницький, тел. (0522) 37-12-50, 32-07-97, 0991048038.

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою:  вул. Великого Кобзаря,20, м. Гайворон, тел. (05254) 2-10-05

 

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 

********

         Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми. Але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

 

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Протягом останніх років наше суспільство дедалі гостріше починає турбувати проблема дитячої злочинності. 
Неповнолітні зловмисники шокують не лише дрібними крадіжками та хуліганством. Але варто пам'ятати, що за кожне діяння проти закону потрібно нести відповідальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               У міру дорослішання дитина дістає нові можливості, набирає досвіду, а значить - отримує нові права, обов'язки, відповідальність.
              
Щоб запобігти порушенню прав дитини, а в разі порушеннязахистити, то потрібно їх знати.

 

 

 

********

 

Фахівець системи БПД допомогла клієнтці відстояти в суді інтереси неповнолітнього онука 

01

Дата публікації: Понеділок, 19 листопада 2018, 10:11

До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась за правовою допомогою клієнтка, яка переймалася долею свого онука та хотіла позбавити батьківських прав батька дитини, який ухилявся від виконання своїх обов’язків, і стягнути з нього аліменти, тим самим відстояти інтереси онука.

 

Після опрацювання матеріалів справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька  встановила, що клієнтка А. є бабусею дитини, мати котрої померла в грудні 2017 року. Батько дитини не проживав з сім’єю з 2004 року. Весь цей час він не цікавився життям сина, не виявляв бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Дитина після смерті матері знаходиться на повному утриманні бабусі.

Наталя Радоуцька  пояснила клієнтці, що п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що батько дитини може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

«Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов для отримання нею освіти», – підкреслила Наталя Радоуцька.

У той же час, нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

На підставі наданих клієнткою документів, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про позбавлення батьківських прав батька та стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

У подальшому, за допомогою фахівця бюро, клієнтка подала заяву про збільшення позовних вимог щодо призначення її піклувальником над неповнолітнім онуком.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, 2 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення призначити бабусю опікуном над неповнолітнім онуком та стягнути аліменти з батька дитини.

Довідково.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхіднім та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ст. 244 Сімейного Кодексу України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

До Гайворонського  бюро можна звернутись за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря,20

Тел.: (05254) 2-10-05

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 

 

********

         На Кіровоградщині адвокат допоміг  відновити право громадянина на його земельну ділянку

 

Дата публікації: Четвер, 15 листопада 2018, 15:17

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин з проханням надати йому правову допомогу у справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Для надання правової допомоги клієнту було призначено адвоката Тимура Зятковського.

Вивчивши матеріали справи, адвокат з’ясував, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, клієнту на правах власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з відповідним кадастровим номером, площею 2,72 га.

Клієнт стверджував, що ні з ким не укладав договору оренди його земельної ділянки, але випадково дізнався, що ним нібито був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Союзнатурпродукт», а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію.

Як представник клієнта, адвокат Тимур Зятковський отримав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої інформація про існування договору оренди належної клієнту земельної ділянки підтвердилася, але клієнт стверджував, що ніколи не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з зазначеним товариством, а також ніхто із працівників вказаного ТОВ з пропозиціями про оренду до нього не звертався і договір клієнт ніколи не бачив та не підписував.

Адвокат Тимур Зятковський склав позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі, укладений між клієнтом та вказаним ТОВ і в подальшому захищав інтереси клієнта в суді.

18 вересня 2017 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов клієнта в повному обсязі, договір оренди землі був визнаний недійсним.

Довідково.

Історія розвитку справи:

- в обґрунтуванні позовних вимог адвокат зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ « Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;

- відповідно до ч. 1 ст.  638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні;

- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- у свою чергу, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

********

         Земля завжди була однією з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. Враховуючи встановлення мораторію на продаж земель с/г призначення найбільш поширеною формою використання таких земель є оренда. 

        Але й оренда земельних ділянок викликає чимало складнощів та запитань у суб’єктів земельних відносин, внаслідок чого існуючі розбіжності найчастіше вирішуються в судовому порядку.

        Тож про підстави припинення договору оренди землі ви можете дізнатися у нашій інфографіці

 

 

Світлина від Координаційний центр з надання правової допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Кожен громадянин України, згідно з Конституцією України та Земельним Кодексом України, має #право на отримання безкоштовної земельної ділянки із фондів державної та комунальної власності.

           Виділення землі безкоштовно проводиться один раз.
При цьому, кожен бажаючий має право отримати земельну ділянку за кожним видом використання, незалежно від місця проживання або реєстрації. 
Розмір землі залежить від цільового призначення.

 

Світлина від Координаційний центр з надання правової допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         До вашої уваги інфографіка, яка допоможе розібратися, кому доведеться сплатити земельний податок, а кому ні, коли потрібно платити і що буде за несплату

 

Світлина від Координаційний центр з надання правової допомоги.

 

 

 

********

 

Оголошено ХІ конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Дата публікації: Середа, 07 листопада 2018, 17:02

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 03 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (даліконкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 03 по 24 грудня 2018, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

2) Протягом 28 грудня 2018 року – 09 січня 2019 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 21 – 22 січня 2019 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Окрім того, з 14 по 16 січня 2019 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

 

07.11.2018  konkurs adv (2)

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:

Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45),  dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.


Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 09.08.2017 №575, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2018 №898).

Переглянути наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 3552/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.11.2017 за № 1387/31255.

 

********

Правова обізнаність - допомога у соціальному захисті

 

Сьогодні, 18 жовтня, з нагоди Європейського дня боротьби із торгівлею людьми за участі представників відділу Гайворонське бюро правової допомоги», Гайворонської районної бібліотеки та Гайворонського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  в  Гайворонській районній філії обласного центру зайнятості відбувся семінар «Запобігання нелегальній трудовій міграції, торгівлі людьми, експлуатації дитячої праці».

Змістовим наповненням семінару стало розкриття переваг легального працевлаштування, визначення негативних наслідків торгівлі людьми. Фахівці відділу «Гайворонське бюро правової допомоги   Христенко Олена та  Морозова Вікторія поінформували безробітних про систему безоплатної правової допомоги, про завдання та функції, які виконує бюро правової допомоги, місцеві та регіональні центри, ознайомила з порядком звернення до бюро правової допомоги для отримання первинної правової допомоги.

Під час заходу присутніх ознайомлено з законодавчими засадами та можливостями легального працевлаштування громадян України за кордоном, а також перевагами офіційного легального працевлаштування перед нелегальним.

Фахівець з питань зайнятості районної філії Годованець Тетяна наголосила, що необачні кроки, які безробітні громадяни здійснюють у пошуках кращого життя, можуть стати оманливими, адже міграційні процеси супроводжуються торгівлею людьми, а також низкою соціальних проблем – зростанням рівня злочинності, сирітством тощо. До того ж українці працюють за кордоном переважно нелегально, а значить вони не захищені від сваволі роботодавців.

У ході семінару бібліотекар Томашевська  Лариса пояснила учасникам заходу, у чому полягає суть поняття «торгівля людьми», акцентуючи їхню увагу на масштабності поширення даного явища у світі. Також, фахівець ГРЦ СС СДМ Пелипенко Антоніна розповіла присутнім про форми та методи вербування, експлуатації людини, види шахрайства при працевлаштуванні за кордоном та ін.

Захід пройшов у форматі живого спілкування. Учасники заходу дискутували та розповідали про відомі їм випадки, що трапилися з громадянами, які нелегально виїхали за кордон у пошуках роботи. Разом з фахівцями присутні аналізували помилки, яких найчастіше припускаються громадяни, та шляхи їх уникнення.

 

 

 

 

********

********

********

 

********

 

Військовослужбовцям штрафні санкції, пеня або проценти за користування кредитом не нараховуються

 

43476394 1761557730608550 7159032010743218176 nНапередодні свята Дня захисника України, в межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

 

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним  з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.

Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.

На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося. 

Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.

Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.

Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.

Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

********

Фахівець Гайворонського бюро правової допомоги допомогла клієнтці реалізувати своє право розпоряджатись власним майном

01Дата публікації: Вівторок, 25 вересня 2018, 10:21

 

Сім років пенсіонерка прохала колишнього зятя виписатись з її власного будинку, аби вона могла його продати. Та це не дало жодних результатів. Тоді жінка звернулась до фахівців Гайворонського бюро правової допомоги з проханням допомогти позбавити права користування житловим будинком її колишнього зятя.

 

Вивчивши матеріали справи, фахівець Гайворонського бюро правової допомоги Олена Христенко зясувала, що її клієнтка є власником житлового будинку. Відповідно, вона має право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, але через те, що в будинку зареєстрований її колишній зять, який добровільно не бажає знятися з реєстрації, вона не може повністю реалізувати своє право власності.

Олена Христенко пояснила клієнтці, що відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, особа втрачає право на користування житлом, у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено договором або законом. Також порадила звернутись до сільської ради з проханням надати довідку про те, що колишній зять клієнтки не проживає в даному будинку. Цей факт підтвердили і сусіди.

Опрацювавши всі документи, фахівець Гайворонського бюро правової допомоги підготувала позовну заяву про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом позбавлення права користування житловим приміщеннямзняття з реєстрації

Так, 22 березня 2018 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов клієнтки К., позбавивши колишнього зятя права користуватися житловим будинком.

Довідково.

Історія розвитку справи:

  • в обґрунтуванні позовних вимог фахівець бюро зазначила, що згідно змісту статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном;
  • статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;
  • згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

********

Телепроект «Я МАЮ ПРАВО!» допоможе отримати відповіді на найбільш гострі правові потреби

Дата публікації: Вівторок, 04 вересня 2018, 16:46

 

Українські громадяни отримали можливість підвищити свою правову обізнаність з найбільш гострих проблем завдяки серії випусків програми «Я МАЮ ПРАВО!», яка щосуботи транслюватиметься в ефірі 5 каналу о 16 год.  10 хв.

Проект Міністерства юстиції України став можливим завдяки підтримці проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги, та фінансується Урядом Канади.

Перший випуск програми присвячено темі аліментів, роз’яснює що потрібно робити, аби захистити права дитини та отримати аліменти. Зокрема, йдеться про кілька варіантів вирішення цього питання – звернення до приватного адвоката, звернення до системи безоплатної правової допомоги та перемовини між сторонами за участі посередника.

На прикладі життєвої історії глядачам у доступній формі за допомогою інфографіки роз’яснюється алгоритм дій.

Зокрема, у разі домовленостей між батьками потрібно закріпити їх у нотаріуса за допомогою угоди. Фахівець підготує договір протягом одного дня. Документ повинен містити:

• права та обов’язки батьків;
• порядок сплати коштів на утримання дитини;
• місце проживання дитини.

Якщо батькам домовитися не вдалося – доведеться захищати права дитини в суді. Існує дві форми судового провадження - наказне та позовне. Термін розгляду наказного провадження - 5 днів. Наказ не потребує встановлення місця перебування боржника, його не можна оскаржити, а за послугу потрібно сплатити гроші. Позовне провадження є безкоштовним, однак потребує встановлення місця перебування боржника, а слухання доведеться чекати близько місяця. Крім того, таке рішення може оскаржуватися.

Відео також ознайомлює глядачів з порядком обчислення аліментів відповідно до діючого законодавства. Так, повідомляється, що аліменти не можуть бути меншими 50% прожиткового мінімуму. У 2018 році ця сума становить для дітей до 6 років - 1559 гривень, для дітей 6-18 років – 1944 гривні. Водночас, аліменти не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів (для дітей до 6 років – 15590 гривень, для дітей 6-18 років – 19440 гривень).

Як зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, тематика відеосюжетів готувалась відповідно до переліку найбільш актуальних проблем, з якими звертаються громадяни до системи безоплатної правової допомоги. Проект допоможе зняти багато питань, а головне – громадяни знатимуть як діяти та куди звертатись у випадку правових потреб.

Інформер, що потрібно зробити, аби отримати аліменти, за посиланням:   https://bit.ly/2NISVl1

 

********

Фахівчиня системи БПД відстояла права трьох неповнолітніх дітей на аліменти

 

До Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка (прийомна мати), яка потребувала правової допомоги щодо питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.

Марина Кучеренко, вивчивши матеріали справи, встановила, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області громадянку С. та громадянина Ч., позбавлено батьківських прав відносно їх трьох неповнолітніх дітей. Діти були влаштовані до прийомної сім’ї (розпорядження Голови Маловисківської районної державної адміністрації від 23 серпня 2017 року № 326).

Фахівець бюро пояснила матері прийомних дітей, що «ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особи позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку утримувати дітей».

Опрацювавши надані клієнткою документи, фахівець Марина Кучеренко склала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з громадянки С. та громадянина Ч. на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей.

26 лютого 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області виніс судовий наказ про стягнення солідарно з громадянки С. та громадянина Ч. аліментів у розмірі 930,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45. 

До Гайворонського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: 

        м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20. Тел.: (05254) 2-10-05

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

********

Розпочато реєстрацію адвокатів та юристів на навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин

Дата публікації: Четвер, 26 липня 2018, 10:38

 

Координаційний центр з надання правової допомоги запрошує адвокатів, які залучені до надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), працівників системи БПД, юристів незалежних правозахисних організацій, юристів та працівників органів місцевого самоврядування, громадських радників та нотаріусів пройти навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин, яке відбудеться орієнтовно 27-29 серпня 2018 року у м. Києві.

Навчання тренерів проводиться у співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового банку у межах проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні».

Під час трьох днів тренінгу майбутні тренери матимуть можливість пройти спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері земельних правовідносин та вдосконалити свої навички тренерської роботи.

Навчання проходитиме з акцентом на таких блоках:

Блок 1. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як об’єкт цивільних прав;
Блок 2. Правочини із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Особливості приватизації та спадкування земельної ділянки;
Блок 3. Захист прав землевласників та землекористувачів;
Блок 4. Тенденції земельного законодавства: на що чекати землевласникам та землекористувачам;
Блок 5. М’які навички, необхідні для роботи тренера.

За результатами цього тренінгу учасники отримають сертифікати та будуть відібрані тренери, які в майбутньому за сприяння Світового банку проводитимуть регіональні каскадні тренінги за темою «Земельна просвіта» у Київській, Миколаївській та Львівській областях.

Вимоги до кваліфікації учасника тренінгу для тренерів:
- вища юридична освіта (базова або повна);
- базові знання у сфері земельного права;
- досвід тренерської роботи не менше 1-го року;
- практичний досвід у сфері земельних правовідносин.

Проживання учасника тренінгу в Миколаївській, Київській, Львівській областях буде перевагою.

Обов’язки в межах участі у проекті:
- участь у всіх днях проведення тренінгу у м. Києві. 
- готовність до відряджень у разі проведення тренінгів.
Для проведення кожного регіонального тренінгу будуть залучені 2 тренери;
- готовність працювати в проекті з серпня 2018 року до грудня 2018 року.
Розклад проведення тренінгу та індивідуальні графіки залучення тренерів узгоджуватимуться додатково, але не пізніше, ніж за два тижні до запланованої дати тренінгу;
- підготовка презентацій тренінгу, роздаткових матеріалів для учасників тренінгу.

Зацікавлені особи, які виявили бажання взяти участь у заході, до 30 липня 2018 рокувключно мають надіслати резюме та мотиваційний лист на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.

Будь-які питання щодо конкурсу просимо Вас спрямовувати на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.

Результати буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію у разі потреби.

Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в резюме.

Організаторами планується акредитування навчальної програми Експертною радою з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України, що дасть можливість учасникам (а саме адвокатам) підвищити свою кваліфікацію.

Навчання є повністю безкоштовним та включатиме відшкодування витрат на проживання, харчування та проїзд для іногородніх тренерів (місце проживання яких буде інше ніж місто Київ).

 

 

********

БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів

Дата публікації: Четвер, 26 липня 2018, 17:52

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон). 

Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.

Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.

«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.

Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.

Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.

Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.

zakon zminu 2018

 

 

********

 

Права та обов’язки осіб,  засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

 

D:\МІСЯЧНІ ЗВІТИ\Червень\фото\20180605_091349.jpgВідділ «Гайворонське бюро правової допомоги» тривалий час плідно співпрацює з  Гайворонським районним підрозділом Голованівського міжрайонного відділу Управління державної пенітенціарної служби  України в Кіровоградській області.

Одним із напрямків цієї співпраці є проведення лекцій для осіб, які перебувають на обліку в службі пробації.

Так, 05 червня 2018 року начальник Гайворонського бюро Христенко Олена спільно з начальником Гайворонського підрозділу Клименко Євгенієм провела лекцію для умовно засуджених осіб на тему: «Права та обов’язки осіб,  засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі».

Клименко Євгеній зазначив, що пробація передбачає цілу систему заходів для того, щоб не лише виконати покарання, а й для того щоб реабілітувати людину і разом з нею усунути ті чинники, які вплинули на її протиправну поведінку, заохотити її до змін і

допомогти їй змінитися. 

Загалом, ключовими моментами, що цікавили присутніх, були: представництво інтересів осіб у кримінальному процесі, продовження надання правової допомоги після вступу в закону силу відповідного рішення суду.

Також, присутніх цікавили питання отримання ними правової інформації та безоплатної правової допомоги для вирішення своїх побутових проблем.

Олена Христенко  надала консультації стосовно оформлення субсидії; розірвання шлюбу; відповідальність неплатників аліментів. Також проінформувала присутніх про установи безоплатної правової допомоги: бюро, місцеві та Регіональний центри, розповіла про первинну та вторинну правову допомогу, категорії населення, яким така допомога надається.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 05254 2 10 05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Адреси бюро правової допомоги:

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової 

допомоги

смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

********

Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини

 

Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.

Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.

У червні 2017 року Президент України підписав закон № 2081-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів». Цим законом розширено перелік категорій дітей, що мають право на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.

Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:

§                    діти-сироти;

§                    діти, позбавлені опіки батьків;

§                    діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;

§                    діти з інвалідністю;

§                    діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;

§                    талановиті та обдаровані діти;

§                    переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;

§                    відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.

Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:

§                    дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;

§                    дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;

§                    дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.

Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.

Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.

Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’їпотрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або йогозавірену копію. Дітямякі постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітямнеобхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).

Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.

У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.

Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.

У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.

Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.

За отриманням консультації з правових питань до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

********

Не міг одружитись вдруге, так як колишня дружина померла на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим.

  

   Саме такому клієнту надала правову допомогу Олена Христенко, головний спеціаліст Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги,  у справі щодо встановлення факту смерті його дружини на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим.

 

 

        29 березня 2018 року, до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернувся громадянин Т. з проханням надати йому допомогу у справі щодо встановлення факту смерті його дружини на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим, для подальшої реалізації свого права одружитись вдруге.

       Того ж дня, наказом № 81-пб, Голованівським місцевим центром з надання БВПД, для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту Т., було призначено головного спеціаліста Гайворонського бюро правової допомоги Олену Христенко.

       Вивчивши матеріали справи, фахівчиня бюро з’ясувала, що дружина клієнта Т., родинні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу, померла в м.Сімферополь Республіки Крим у серпні 2017 року. Документом, який підтверджує факт смерті дружини клієнта, є свідоцтво про смерть, видане Сімферопольським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

        На даний час гр.Т має намір вдруге одружитись, але не має можливості реалізувати своє право на укладення повторного шлюбу, оскільки не може зареєструвати смерть своєї першої дружини в органах державної реєстрації, а документи, які підтверджують факт її смерті є недійсними через те, що видані незаконними органами.

       Проаналізувавши обставини справи та вивчивши всі документи, Олена Христенко підготувала заяву до суду про встановлення факту смерті дружини клієнта. 

       Згідно зі ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної республіки Крим визначається як тимчасово окупована територія. Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього ж закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

          Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

         Дослідивши матеріали справи, 12 квітня 2018 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення, яким заяву клієнта Т. задовольнив та встановив факт смерті його дружини в м.Сімферополь Республіки Крим території, яка є тимчасово непідконтрольною державній владі України.

           За отриманням консультації з правових питань до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

********

Мін'юст запустив серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю»

 У межах правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ.

Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО.

У відеоролику висвітлені такі питання:

норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/2JIdMq3

 

 

 

********

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»

Дата публікації: Вівторок, 12 червня 2018, 17:30

 

           Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з міжнародними партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.

Мета кампанії – розповісти якнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як це можна зробити.

«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Він поінформував про розгалужену мережу пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та нагадав, що понад 2 млн громадян України звернулися за правовою допомогою.

«Найбільш красномовна цифра – 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх представляли адвокати системи БПД! Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою, які не були кинуті на олтар беззаконня і несправедливості. І життєві історії, які ми демонструємо в роликах, доводять, що право є і за нього варто боротись», – зазначив Павло Петренко.

Інформаційний проект став можливим завдяки підтримці українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади.

Як наголосив Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, сьогодні система безоплатної правової допомоги перевела з площини теорії у площину практики зобов’язання держави щодо забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою.

«Для повного успіху нам потрібно, аби люди знали, що ці правові послуги є, щоб вони вірили в цю допомогу. Тому історії з правдивого життя будуть найбільш переконливими для населення. Достукатись до людей – це обов’язок і держави, і партнерів», – закликав Роман Ващук.

Як розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, героями сюжетів стали звичайні громадяни різного віку, які отримали необхідну безоплатну правову допомогу.

«Шість життєвих історій, що знайшли відображення в сюжетах відеороликів, є типовими та поширеними. Саме з такими проблемами люди часто звертаються до центрів системи безоплатної правової допомоги по всій Україні. Відеоролики на прикладі реальних людей показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту»,  – наголосив Олексій Бонюк.

Директорка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо розповіла про роботу з молодими режисерами та співпрацю з Фестивалем соціальної реклами – Molodiya Festival.

Вона подякувала знімальним групам, які працювали над роликами, за чутливий підхід при підготовці сюжетів. «Для нас було дуже важливо проінформувати не лише про систему БПД, а й про її конкретні гарантії. Головне наше завдання – збільшити рівень довіри людей саме до системи безоплатної правової допомоги», – наголосила Лариса Бізо.

Сюжети відеороликів стосуються захисту прав учасників АТО та членів їхніх родин, відстоювання прав осіб з інвалідністю, захисту від насильства у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також відстоювання права на комунальні послуги належної якості.

За мотивами сюжетів виготовлені плакати, що розміщені в точках доступу до безоплатної правової допомоги, а також у приміщеннях місцевих органів влади, соціальних закладів, партнерських організацій тощо.

Наразі трансляція 6 соціальних роликів відбувається на телеканалі «UA:Суспільне», а також розміщено на каналі «YouTube» https://www.youtube.com/playlist?list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 .

Учасники прес-конференції закликали всі центральні та регіональні телеканали країни долучитись до популяризації безоплатної правової допомоги та забезпечити показ життєвих історій в усіх куточках країни на правах соціальної реклами.

 

 

 

 

********

 

********

Конкурс на участь у школі з міграційного права на тему «Правовий захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства»

Дата публікації: Четвер, 07 червня 2018, 10:48

У межах Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України оголошується відкритий конкурс на участь у триденному навчальному тренінгу для юристів, адвокатів та інших зацікавлених осіб, які прагнуть отримати навички та підвищити кваліфікацію у правовому захисті біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства на національному та міжнародному рівнях. Навчання відбуватиметься 05-07 липня 2018 року у Київській області.

Слухачам під час навчання будуть представлені актуальні проблеми захисту прав іноземців, міжнародні стандарти у сфері притулку, практика Європейського суду з прав людини та інші практичні аспекти правової допомоги біженцям, шукачам притулку та особам без громадянства.

В якості спікерів запрошуються досвідчені адвокати, фахівці Державної міграційної служби, представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. За результатами навчання учасники отримають сертифікат.

Критерії відбору учасників тренінгу:

§                    наявність вищої юридичної освіти;

§                    досвід роботи в сфері захисту прав людини;

§                    розуміння релевантних засадничих стандартів в сфері захисту прав людини;

§                    зацікавленість у тематиці та бажання у перспективі здійснювати захист прав зазначених категорій осіб;

§                    комунікабельність, відкритість до навчання, бажання та вміння передавати знання;