До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка К. з проханням надати правову консультацію з питань прав та пільг багатодітним сім'ям.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

        Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», багатодітною вважається сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей.

        Важливо зазначити, що крім усіх видів допомоги на дітей, які передбачені Законом «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також допомоги, що визначена малозабезпеченим родинам згідно із Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», законодавство передбачає спеціальні пільги для багатодітних родин.

        Багатодітні сім’ї мають право на наступні пільги (ч. 3 ст. 13 закону «Про охорону дитинства»):

1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

2) 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб.Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю;

3) 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

4) позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

        Крім цього, дітям із багатодітних сімей надається право на безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів.

       Слід зазначити, що наведені вище пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2240 грн. у 2017 році).

       Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива надаються багатодітним сім’ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.

       Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

- щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

- безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

- безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел).

        Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше (згідно ч.10 ст.19 закону «Про охорону дитинства»).

       Також окремі види пільг передбачені й іншими законами, зокрема:

- жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15-ти років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину ; одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Ця відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному Кодексом законів про працю;

- відповідно до п. 169.1.2 cт. 169 Податкового кодексу, платники податку, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, мають право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100% суми пільги (800 грн. на місяць в 2017 р.) на кожну таку дитину.

        Батькам і дітям з багатодітних сімей безоплатно видаються відповідні посвідчення структурними підрозділами районних держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних рад, відповідно до місця реєстрації, протягом десяти робочих днів після подання документів.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо поняття майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка та право розпорядження своїм майном.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Також, статтею 59 Сімейного кодексу України передбачено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.

При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

У системі БПД відтепер доступне дистанційне навчання для фахівців, які працюють з клієнтами

 

Із 18 квітня 2017 року в системі безоплатної правової допомоги в Україні запроваджено дистанційний навчальний курс «Робота з клієнтом», який  розроблено на основі практики надання БПД та реальних потреб у навчанні, досліджених у результаті опитування фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Курс розроблено насамперед для працівників бюро правової допомоги та відділів правової інформації та консультацій місцевих центрів. Разом із тим, навчання доступне й іншим працівникам  системи БПД та усім фахівцям поза системою, які працюють із людьми та/або цікавляться питаннями надання послуг, орієнтованих на потреби клієнтів. 

Дистанційний курс «Робота з клієнтом», створений у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з чотирьох модулів:

§       Орієнтаційний модуль

§        Ефективна комунікація

§        Управління емоціями

§        Управління стресом

Фахівці в системі безоплатної правової допомоги, які працюють із клієнтами, пройдуть навчальний курс уже до середини червня нинішнього року.

Дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих (для нових користувачів потрібна швидка реєстрація за згаданим вище посиланням). У рамках кожного з прослуханих модулів слухач курсу проходитиме низку тестів. А наприкінці, за умови складання всіх тестів – отримає сертифікат.

Розробники навчального курсу переконані – знання, отримані у його рамках, стануть у нагоді усім, хто працює із клієнтами, та удосконалять відповідну роботу.

 

Бажаємо успіху у проходженні курсу усім слухачам!

 

 

 

 

Adobe Systemsвул. Дворцова, 32/29,

м. Кропивницький, 25022, Україна

 

Т/Ф: (0522) 32-07-97

E: office.kirovohrad@legalaid.gov.ua

 

www.kirovohrad.legalaid.gov.ua

www.legalaid.gov.ua

 

 

Регіональний центр

з надання безоплатної вторинної правової допомоги
у Кіровоградській області

11.04.2017                                                                                                      Прес-реліз                                                                          

 

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – клієнтка системи БПД

Таку думку висловила учора, 11 квітня, клієнтка Бобринецького бюро правової допомоги Ніна Соломаха під час прес-конференції директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського для представників ЗМІ у Кропивницькому.

Це захід став останнім в рамках робочого відрядження Андрія Вишневського на Кіровоградщину, та відбувся він у Кіровоградській ОДА за участі клієнтів системи безоплатної правової допомоги, які отримали послуги у місцевих центрах та бюро правової допомоги в області.

Під час прес-конференції Андрій Вишневський розповів про те, що система безоплатної правової допомоги працює уже п’ятий рік і вона досить розгалужена. На Кіровоградщині є чотири центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Регіональний центр у м. Кропивницький, Голованівський місцевий центр, Кіровоградський місцевий центр, Олександрійський місцевий центр) та 18 бюро правової допомоги у всіх районах області. Ці центри забезпечують надання необхідної правової допомоги мешканцям області у кримінальних справах, цивільних та адміністративних судових спорах, а також свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях.

Він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць їх роботи в цілому по Україні у 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. Насамперед, це мешканці відділених районів та сіл, адже бюро правової допомоги запрацювати у малих містах та селищах. Так, зокрема, із відкриттям бюро правової допомоги у Кіровоградській області 1 вересня 2016 року лише за перший квартал їх роботи кількість мешканців територіальних громад, які змогли отримати правову допомогу безоплатно, зросла вдвічі.

У реєстрах адвокатів, які здійснюють правовий захист та представництво інтересів у судах клієнтів центрів на Кіровоградщині, є 145 адвокатів відібраних на відкритих конкурсах, чиї послуги оплачує держава. А також – це 74 фахівці місцевих центрів, з яких 59 юристів, які безпосередньо працюють із клієнтами, у тому числі – організовують численні правопросвітницькі заходи та виїзні консультування громадян до різних населених пунктів, у тому числі віддалених.

«Найголовніше допомогти людям подолати правовий нігілізм, адже громадяни, які знають свої права, можуть вирішити свої життєві проблеми у правовий спосіб. Фахівці наших офісів допомагають громадам як отримати безпосередній сервіс правової допомоги, так й проводять правопросвітницьку роботу. Йдеться про посилення їх правової спроможності – вміння і звичку користуватися правом у вирішенні своїх повсякденних питань», – наголосив Андрій Вишневський.

Прикладом орієнтованої на безпосередній сервіс клієнтам роботи системи безоплатної правової допомоги стали присутні на прес-конференції жителі Кіровоградщини, які змогли відстояти свої права за допомогою фахівців системи БПД.

Так, 28 липня 2015 року жителька м. Кропивницького Наталія Петрівна Балануца звернулась до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у вирішенні питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Адвокатка Оксана Сьора склала відповідну позовну заяву для клієнтки, та 12 червня 2016 року Кіровським районним судом м. Кропивницького позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Зі спадковим питання допомогли фахівці системи БПД й Любові Дмитрівні Лашкул у Бобринецькому бюро правової допомоги. Нотаріус відмовив Любові Дмитрівні у видання свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що був відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на домоволодіння. Працівники Бобринецького бюро допомогли жінці скласти позовну заяву про визнання права власності на будинок в порядку спадкування. 29 грудня 2016 року Бобринецький районний суд виніс рішення на користь Любові Дмитрівни. Інша клієнтка цього бюро – Ніна Іллівна Соломаха – звернулася до нього в інтересах свого чоловіка Григорія Йосиповича, з якого Бобринецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області хотіло стягнути раніше виплачені коштів в сумі 6462,10 грн. Суд першої інстанції відмовив згаданому управлінню Пенсійного фонду в його позовній заяві про стягнення коштів з Григорія Йосифовича.

Ніна Іллівна зауважила, що не всі мають змогу оплатити правові послуги, але усі так чи інакше їх потребують. Таким людям, за її словами, дуже допомагають саме офіси безоплатної правової допомоги. Вона подякувала за «людяність, небайдужість та справедливість», якими керуються у своїй роботі всі фахівці системи БПД.

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – вважає Ніна Іллівна.

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка Н. з проханням надати правову консультацію з питань зміни розміру стягуваних аліментів.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

         Відповідно до сHYPERLINK "#n987"татті 192 СК УкраїниHYPERLINK "#n987" HYPERLINK "#n987"“Зміна розміру аліментів” розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом.

         Матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов'язаної надавати утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками, оскільки аліментні правовідносини, як правило, існують тривалий час. Внаслідок того, що матеріальне становище і сімейний стан осіб, зобов'язаних до сплати аліментів, і осіб, на користь яких вони стягуються, можуть протягом часу існування аліментного зобов'язання змінюватися, закон передбачає, що за позовом кожної з зазначених осіб суд має право змінювати встановлений розмір аліментів.

         Особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі погіршення її матеріального становища чи сімейного стану або покращення матеріального становища або сімейного стану платника аліментів.

         У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовною вимогою про зменшення їх розміру у тих випадках, коли істотно погіршились її матеріальне становище чи сімейний стан або покращились матеріальне становище або сімейний стан стягувача аліментів.

        Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:

       - зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

     - зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.

      - зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.

      - інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.  

         Окрім того, необхідно враховувати, що сімейним законодавством України встановлено мінімальну межу аліментів, що можуть стягуватися на одну дитину, а саме: розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, законодавством врегульовано і максимальну межу сплати розміру аліментів та додаткових витрат, що стягується на усіх дітей, який не може бути більшим, ніж 50% заробітної плати платника аліментів. Окрім того, в дані 50% входять і інші відрахування від заробітної плати Відповідача.

         Тому, звертаючись з позовними вимогами про зміну розміру аліментів, необхідно враховувати дані положення законодавства. Також, слід зазначити, що в даній категорії справ, суд критично відноситься до кожного доказу, наданого сторонами, а тому не бажано звертатися до суду у зв’язку з наявністю лише однієї підстави, необхідно обрати декілька, та саме в їх сукупності можливо буде досягти певного результату.

         Також, необхідно звернути увагу на дії Відповідача у даному процесі.     Оскільки, згідно принципів цивільного судочинства, сторони мають рівні права щодо подання доказів, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, то в даній категорії справ тягар доказування лежить на Позивачі, а тому, Вам необхідно подавати до суду лише докази, які дискредитують, або ж виключають ті обставини, які повідомив суду Позивач, або ж повідомляють про відсутність зміни даних обставин, а тому і відсутність необхідності зміни розміру аліментів.

          Позови про зміну розміру стягуваних аліментів розглядаються судом за місцем проживання стягувача аліментів.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка К. з проханням надати правову консультацію з питань розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

         Порядок державної реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС докладно регламентується Законом України «Про державну реHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"єHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"страцію актHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"івHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17" HYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"цивільногоHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17" стану»

. Органи РАЦС не з’ясовують причини розірвання шлюбу, не вимагають доказів неможливості збереження родини, не вживають заходів щодо примирення подружжя, тобто шлюборозлучна процедура спрощена і не вимагає великих витрат часу подружжя.

         Громадянці роз'яснено, що згідно ст. 106HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14" HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14"Сімейного кодексу УкраїниHYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14" HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14"органи РАЦС розривають шлюб за заявою обох з подружжя при наявності двох підстав:

1) подружжя виразило взаємну згоду на розірвання шлюбу;

2) подружжя не має спільних неповнолітніх дітей.

         До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 106HYPERLINK "#n517" Сімейного кодексу України шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

         Розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них. Розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя передбачає особисту присутність кожного з подружжя або письмове підтвердження про згоду відсутнього подружжя на реєстрацію розірвання шлюбу. Якщо один з подружжя з поважної причини не може з’явитися до органів РАЦС ні для подання спільної заяви, ні для реєстрації розірвання шлюбу, він повинен сповістити про це у заяві про розірвання шлюбу. У випадку неявки обох з подружжя до органів РАЦС для реєстрації розірвання шлюбу та відсутності будь-яких пояснень із цього приводу подана заява залишається без розгляду.

         Розірвання шлюбу в органах РАЦС може здійснюватися за заявою не тільки обох, але й одного з подружжя, причому незалежно від наявності у них спільних неповнолітніх дітей.

         Закон припускає таку можливість у випадках:

1) якщо один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім;

2) якщо один із подружжя визнаний судом недієздатним.

         Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після закінчення одного місяця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу.

         Руслан Наконечний звернув увагу громадянки, що згідно зі ст. 108 СК - за заявою зацікавленої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень ст. 106 та п. З ч. 1 ст. 107 СК, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом РАЦСу.

         У разі розірвання шлюбу державним органом РАЦСу шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги досить часто звертаються громадяни з приводу надання консультації щодо порядку оформлення спадщини.

Консультує Ірина Кузьменя, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги" Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

 Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  що  належали  померлій особі (спадкодавцю) на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті, до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України). 

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

 особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого самоврядування  за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

 

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємцями за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успадковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення. 

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від  прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: (05254) 2-10-05.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка В. з проханням надати правову консультацію щодо порядку призначення внутрішньо переміщеній особі адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг.

Консультує Ірина Кузьменя, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

        Для призначення внутрішньо переміщеній особі адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг потрібно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем проживання або до сільської ради з такими документами: 

        -  заява про призначення житлової субсидії;

        - декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за субсидією;

        -  довідки про доходи – у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації, додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру;

         -  договір найму (оренди) житла – його не треба завіряти нотаріально, вистачить звичайного письмового договору. У договорі окремим пунктом має бути прописане, що переселенець оплачує вартість житлово-комунальних послуг, а не є власником житла. У документі також варто зазначити кількість людей, які будуть проживати у помешканні.

        Обов’язковою умовою надання субсидії переселенцю є відкриття на останню особового рахунка зі сплати житлово-комунальних послуг. Для цього власник житла та переселенець звертаються до  або органу, яким надаються відповідні послуги, із заявами на переоформлення рахунків.

        Варто зауважити для орендодавців, що переоформлення рахунків не впливає на право власності на житло.

        Якщо у внутрішньо переміщеної особи відбулися певні зміни  у кількості осіб, які безпосередньо проживають у приміщенні, їх статусі, були проведені оплати на суму більше 50 тисяч гривень, тощо – вона має обов’язково сповістити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, якщо їй призначили субсидію.

        Якщо внутрішньо переміщена особа належить до вразливої категорії і потребує допомоги з питань забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних і адміністративних справах (а також таких, що стосуються захисту прав та інтересів потерпілих і свідків в кримінальних провадженнях), люди можуть звертатися до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: (05254) 2-10-05.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Публічна презентація  результатів діяльності Голованівського місцевого центру

з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Гайворонського бюро правової допомоги за  2016 рік

 Упродовж 2016 року до місцевого центру та підпорядкованих бюро правової допомоги звернулося 3588 клієнтів (до відділу правової інформації та консультацій Голованівського МЦ – 1223, Благовіщенського бюро правової допомоги – 324, Гайворонського бюро правової допомоги – 336, Вільшанського бюро правової допомоги – 216, Добровеличківського бюро правової допомоги – 185, Новоархангельського бюро правової допомоги – 234, Новоукраїнського бюро правової допомоги – 250, Маловисківського бюро правової допомоги – 350, Бобринецького бюро правової допомоги – 470 ). Кількість таких звернень постійно зростає, що свідчить про збільшення довіри населення до системи БПД.

         Місцевим центром прийнято 222 рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, з них 144 – з середньомісячним сукупним доходом сім’ї нижчим від прожиткового мінімуму, 61 – з інвалідністю, 2 – дітям, позбавленим батьківського піклування, 15 – ветеранам війни, учасникам АТО  та 10 рішень про відмову в її наданні. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнтам центру було призначено адвокатів у 229 справах.

Діаграма 1. Кругова діаграма по розподілу клієнтів за звітний період за категорією питань.

Діаграма 2. щодо розподілу клієнтів за статтю

Діаграма 3. щодо розподілу клієнтів за віком

Діаграма 4. щодо розподілу клієнтів, яким надано БВПД, за категорією осіб

В 2016 році клієнти зверталися частіше з питань соціального, земельного, сімейного, договірного та спадкового права. З метою розширення доступу до безоплатної правової допомоги створено та забезпечено функціонування 2 дистанційних пунктів консультування громадян, та 76 мобільних консультаційних пунктів.

Створено 2 дистанційні точки доступу до БПД за допомогою скайп-зв’язку в бібліотеках у рамках програми «Бібліоміст».

З метою посилення правової спроможності територіальних громад впроваджено місцеві програми надання безоплатної правової допомоги в Новоукраїнському, Добровеличківському і Бобринецькому районах та Побузькій і Вільшанській селищних радах.

Протягом 2016 року фахівцями місцевого центру та бюро правової допомоги проведено близько 500 правопросвітницьких заходів у громадах, навчальних закладах, трудових колективах тощо.

Підписано 68 Меморандумів про співпрацю. Прийнято та видано 5 документів про реєстрацію громадських формувань.

До Гайворонського бюро правової допомоги за 2016 рік звернулось 336 клієнтів, із них 327 клієнтам надано консультації, роз'яснення з правових питань.

Отримано 9 письмових звернень клієнтів про надання безоплатної вторинної правової допомоги та за результатами розгляду даних звернень надано 9 доручень про призначення адвоката.

В 2016 році клієнти звертались до Гайворонського бюро правової допомоги з таких питань: соціальне забезпечення - 83, спадкове – 30, сімейне – 30, медичне - 3, трудове – 13, адміністративне - 24, земельне – 69,  договірне – 50, житлове - 17, інше цивільне – 12, виконання судових рішень - 2, неправове питання - 1,      інше – 2.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон , вул. Великого Кобзаря, 20 

тел: (05254) 2-10-05, 097 476 41 61

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

Графік роботи: понеділок-пятниця з 8.00 до 17.00

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м.Бобринець, вул. Незалежності, 80;

Благовіщенського бюро правової допомоги

м.Благовіщенське , вул. Ореста Гуменюка, 8; 

Гайворонське бюро правової допомоги

м.Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

м.Мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м.Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.

Консультацію надає Руслан Наконечний, заступник начальника відділу Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського МЦ з надання БВПД. Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.

Схема перша:

захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.

 Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.

Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів.

Схема друга:

захоплення врожаю через державних виконавців

Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості.

В рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.

Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.

Схема третя:

заволодіння  податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)

Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.

Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру.

Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу.  

Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?

На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.

Також даним Законом  частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.

Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.

Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.

Окрім того  Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

 Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

 Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

 Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

 Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

 За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.  

Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.

Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.

При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.

Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.

Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 097-476-41-61.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

До Гайворонського бюро правової допомоги звернувся громадянин Н. з проханням надати правову консультацію щодо отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, однак у нього у власності вже є земельна ділянка за даним видом цільового призначення.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

 Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

        Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

 Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

 Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

 Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадянину Н. роз'яснено, що він має право відповідно до статті 123 Земельного кодексу України звернутись із заявою до відповідного  органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки, із заявою про надання йому земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

Більше незахищених суспільних груп отримують доступ до БПД: Президент підписав закон, який вносить зміни до ЗУ "Про безоплатну правову допомогу"

          03 січня 2017 року Петро Порошенко підписав Закон України «Про Вищу раду правосуддя», як повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України. Цим документом, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. 04 січня, «Голос України» опублікував Закон України «Про Вищу раду правосуддя», отже зазначені зміни наберуть чинності  - 5 січня 2017 року.

        Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу.

          Насамперед, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та осіб, які до сьогодні лише претендували на отримання такого статусу. Таким чином скористатися кваліфікованою правовою допомогою тепер зможуть близько 1 700 000 людей – саме така сьогодні є приблизна кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.

           Така ж соціальна гарантія встановлена для осіб, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій (на сьогодні їх близько 275 000 осіб), іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було до прийняття зазначених змін, а з будь-яких інших питань.

         Також суттєво змінилися підходи до визначення рівня малозабезпеченості, що є критерієм для отримання безоплатної вторинної правової допомоги не менше 10 000 000 осіб:

       - по-перше, особа матиме таке право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

     - по-друге, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер.

       Внесені зміни враховують об’єктивну потребу у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги особам, які мають дохід, що дорівнює прожитковому мінімуму або навіть більше, проте є недостатнім для самостійної оплати правових послуг. Крім того, прийняті зміни зроблять особу незалежною від доходів інших членів сім’ї у питанні звернення за безоплатною правовою допомогою. Насамперед, це уможливить звернення за такою допомогою осіб, законні інтереси та права яких порушуються в сім’ї.

        Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Правові послуги надають адвокати та штатні юристи центрів. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103 або на веб-сайтах Міністерства юстиції чи Координаційного центру з надання правової допомоги.

       Зазначені зміни до ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Фото профиля Ольги Рибак

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

21 грудня, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни,у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

·по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

·по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

·по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що сьогодні Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу».

ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набере чинності з дня його опублікування.