********

Не міг одружитись вдруге, так як колишня дружина померла на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим.

  

   Саме такому клієнту надала правову допомогу Олена Христенко, головний спеціаліст Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги,  у справі щодо встановлення факту смерті його дружини на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим.

 

 

        29 березня 2018 року, до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернувся громадянин Т. з проханням надати йому допомогу у справі щодо встановлення факту смерті його дружини на тимчасово окупованій території Автономної республіки Крим, для подальшої реалізації свого права одружитись вдруге.

       Того ж дня, наказом № 81-пб, Голованівським місцевим центром з надання БВПД, для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту Т., було призначено головного спеціаліста Гайворонського бюро правової допомоги Олену Христенко.

       Вивчивши матеріали справи, фахівчиня бюро з’ясувала, що дружина клієнта Т., родинні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу, померла в м.Сімферополь Республіки Крим у серпні 2017 року. Документом, який підтверджує факт смерті дружини клієнта, є свідоцтво про смерть, видане Сімферопольським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

        На даний час гр.Т має намір вдруге одружитись, але не має можливості реалізувати своє право на укладення повторного шлюбу, оскільки не може зареєструвати смерть своєї першої дружини в органах державної реєстрації, а документи, які підтверджують факт її смерті є недійсними через те, що видані незаконними органами.

       Проаналізувавши обставини справи та вивчивши всі документи, Олена Христенко підготувала заяву до суду про встановлення факту смерті дружини клієнта. 

       Згідно зі ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної республіки Крим визначається як тимчасово окупована територія. Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього ж закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

          Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

         Дослідивши матеріали справи, 12 квітня 2018 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення, яким заяву клієнта Т. задовольнив та встановив факт смерті його дружини в м.Сімферополь Республіки Крим території, яка є тимчасово непідконтрольною державній владі України.

           За отриманням консультації з правових питань до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

********

Мін'юст запустив серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю»

 У межах правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.

Ініціатива є продовженням розпочатої в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ.

Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.

У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.

Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.

Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО.

У відеоролику висвітлені такі питання:

норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;

умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;

встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.

Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.

Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/2JIdMq3

 

 

 

********

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»

Дата публікації: Вівторок, 12 червня 2018, 17:30

 

           Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з міжнародними партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.

Мета кампанії – розповісти якнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як це можна зробити.

«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.

Він поінформував про розгалужену мережу пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та нагадав, що понад 2 млн громадян України звернулися за правовою допомогою.

«Найбільш красномовна цифра – 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх представляли адвокати системи БПД! Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою, які не були кинуті на олтар беззаконня і несправедливості. І життєві історії, які ми демонструємо в роликах, доводять, що право є і за нього варто боротись», – зазначив Павло Петренко.

Інформаційний проект став можливим завдяки підтримці українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади.

Як наголосив Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, сьогодні система безоплатної правової допомоги перевела з площини теорії у площину практики зобов’язання держави щодо забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою.

«Для повного успіху нам потрібно, аби люди знали, що ці правові послуги є, щоб вони вірили в цю допомогу. Тому історії з правдивого життя будуть найбільш переконливими для населення. Достукатись до людей – це обов’язок і держави, і партнерів», – закликав Роман Ващук.

Як розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, героями сюжетів стали звичайні громадяни різного віку, які отримали необхідну безоплатну правову допомогу.

«Шість життєвих історій, що знайшли відображення в сюжетах відеороликів, є типовими та поширеними. Саме з такими проблемами люди часто звертаються до центрів системи безоплатної правової допомоги по всій Україні. Відеоролики на прикладі реальних людей показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту»,  – наголосив Олексій Бонюк.

Директорка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо розповіла про роботу з молодими режисерами та співпрацю з Фестивалем соціальної реклами – Molodiya Festival.

Вона подякувала знімальним групам, які працювали над роликами, за чутливий підхід при підготовці сюжетів. «Для нас було дуже важливо проінформувати не лише про систему БПД, а й про її конкретні гарантії. Головне наше завдання – збільшити рівень довіри людей саме до системи безоплатної правової допомоги», – наголосила Лариса Бізо.

Сюжети відеороликів стосуються захисту прав учасників АТО та членів їхніх родин, відстоювання прав осіб з інвалідністю, захисту від насильства у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також відстоювання права на комунальні послуги належної якості.

За мотивами сюжетів виготовлені плакати, що розміщені в точках доступу до безоплатної правової допомоги, а також у приміщеннях місцевих органів влади, соціальних закладів, партнерських організацій тощо.

Наразі трансляція 6 соціальних роликів відбувається на телеканалі «UA:Суспільне», а також розміщено на каналі «YouTube» https://www.youtube.com/playlist?list=PLWwJzoiiHnWbcayBJaFFIa43Ed9Q_7XI8 .

Учасники прес-конференції закликали всі центральні та регіональні телеканали країни долучитись до популяризації безоплатної правової допомоги та забезпечити показ життєвих історій в усіх куточках країни на правах соціальної реклами.

 

 

 

 

********

 

********

Конкурс на участь у школі з міграційного права на тему «Правовий захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства»

Дата публікації: Четвер, 07 червня 2018, 10:48

У межах Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України оголошується відкритий конкурс на участь у триденному навчальному тренінгу для юристів, адвокатів та інших зацікавлених осіб, які прагнуть отримати навички та підвищити кваліфікацію у правовому захисті біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства на національному та міжнародному рівнях. Навчання відбуватиметься 05-07 липня 2018 року у Київській області.

Слухачам під час навчання будуть представлені актуальні проблеми захисту прав іноземців, міжнародні стандарти у сфері притулку, практика Європейського суду з прав людини та інші практичні аспекти правової допомоги біженцям, шукачам притулку та особам без громадянства.

В якості спікерів запрошуються досвідчені адвокати, фахівці Державної міграційної служби, представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженцівЗа результатами навчання учасники отримають сертифікат.

Критерії відбору учасників тренінгу:

§                    наявність вищої юридичної освіти;

§                    досвід роботи в сфері захисту прав людини;

§                    розуміння релевантних засадничих стандартів в сфері захисту прав людини;

§                    зацікавленість у тематиці та бажання у перспективі здійснювати захист прав зазначених категорій осіб;

§                    комунікабельність, відкритість до навчання, бажання та вміння передавати знання;

§                    можливість взяти участь навчанні протягом трьох днів.

Для участі в конкурсі необхідно:

Заповнити заявку для участі в тренінгу (заявку на навчання необхідно заповнити тут).

Останній строк подачі заявок – 20 червня 2018 року.

Результати конкурсу будуть оголошені не пізніше 26 червня 2018 року.

Заявки, що будуть подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться.

Навчання в рамках тренінгу буде проходити 05-07 липня 2018 року.

Участь у тренінгу є безкоштовною. Учасники, які пройшли конкурсний відбір, беруть на себе зобов’язання щодо проходження всієї тренінгової програми. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати пов’язані із проживанням та харчуванням на час проведення тренінгу.


Довідково:

Благодійний ФондПраво на Захист” – українська неурядова організація, діяльність якої спрямована на забезпечення захисту і дотримання прав людини вразливих груп населення: біженців, шукачів притулку, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.

Школа з міграційного праваосвітній захід, який проводитиметься БФ «Право на захист» в рамках Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України.    

 

 

 

 

Adobe Systems********

                             

Повнолітні діти, які продовжують навчання –                                                               мають право на аліменти

 

 

Дата публікації: Понеділок, 21 травня 2018, 11:14

 

Саме цей факт довела в суді Валерія Аношкіна, головний спеціаліст Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

До Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась громадянка Р. з проханням надати правову допомогу у справі щодо стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.

Клієнтка повідомила, що має на утриманні двох дітей, виховує їх та піклується про них самостійно, жодної допомоги від батька дітей немає. На даний час її повнолітня донька, яка навчається на першому курсі ліцею, знаходиться на повному утриманні матері. Батько дітей офіційно не працює, але на постійній основі їздить на заробітки до іншої країни. Саме тому громадянка Р. звернулась до працівників бюро за допомогою у захисті її прав та прав її дитини.

Вивчивши матеріали справи, Валерія Аношкіна з'ясувала, що у клієнтки від громадянина Р., з яким вона перебувала в законному шлюбі, є донька. Але у 2000 році подружжя розлучилось і батько відмовився утримувати дитину.

Після досягнення повноліття, дитина продовжує проживати з матір’ю. Вона незаміжня, навчається на першому курсі ліцею в м. Кропивницький, не працює, додаткового заробітку немає.

Валерія Аношкіна склала позовну заяву про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Адже, відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.

16.12.2017 року Новоукраїнський районний суд виніс рішення про стягнення аліментів з батька на користь клієнтки на утримання повнолітньої доньки на період її навчання.

Голованівський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

 

********

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Дата публікації: Понеділок, 07 травня 2018, 09:03

                                                    

           Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2018 № 1335/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 02 травня 2018 року по 21 червня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 2  по 22 травня, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2) Протягом 24 - 31 травня 2018 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 11 - 12 червня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 4 по 6 червня 2018 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:

Поплавська Галина Євгенівна, головний спеціаліст відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua

Боровльов Дмитро Дмитрович, головний спеціаліст відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.

 

********

Трудові права людей з інвалідністюДата публікації: Вівторок, 15 травня 2018, 14:44

 

 

01Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

§                    для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;

§                    для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

1.                при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;

2.                інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;

3.                відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;

4.                при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

 

 

********

Для системи БПД виготовили буклети шрифтом Брайля

 

            Дата публікації: П'ятниця, 04 травня 2018, 14:46

Люди з вадами зору в усіх регіонах України отримають інформацію про систему безоплатної правової допомоги, викладену шрифтом Брайля. Таку можливість система БПД отримала завдяки спільному українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» та співпраці з редакцією Українського товариства сліпих «Заклик». Про це розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги (КЦ) Олексій Бонюк напередодні Міжнародного дня боротьби за права інвалідів.

       Він нагадав, що в Україні сьогодні діє понад 500 центрів безоплатної правової допомоги, роботу яких оплачує держава. Разом з тим, є категорія громадян, для яких навіть така допомога є малодоступною. До них належать: люди на візках, з вадами зору чи слуху, лежачі хворі.

      «Ця категорія громадян гарантовано повинна отримувати безоплатну правову допомогу. Ми підрахували, що серед тих, хто вже отримав вторинну допомогу у місцевих центрах та бюро системи БПД, майже 20% – це люди з інвалідністю. І ми робимо все можливе, аби ця цифра зростала. Наразі спільно з партнерами підготували брошури для людей з вадами зору», – наголосив Олексій Бонюк.

         За словами менеджера проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Оксани Кікоть, 30 000 примірників буклетів, видрукуваних шрифтом Брайля, розповідають про види безоплатної правової допомоги та будуть розповсюджені до обласних організацій Українського товариства сліпих (УТОС), до навчальних закладів для дітей з вадами зору, реабілітаційних та навчально-інформаційних закладів УТОС, а також до бібліотек УТОС у всіх регіонах України.

         Крім того, буклети отримають центри та бюро правової допомоги для своєї правопросвітницької діяльності серед відповідних цільових груп.

04.05.108   buklet brajlа (1)

«Доступ до правосуддя вразливих груп населення залежить від того, як добре вони обізнані зі своїми правами та способами їх захисту. Саме тому, дуже важливою є правопросвітницька робота і ми сподіваємося, що буклети шрифтом Брайля сприятимуть поширенню інформації серед людей з інвалідністю по зору про те, як може допомогти система безоплатної правової допомоги у реалізації та захисті їхніх прав», – зазначила Оксана Кікоть.

         За словами фахівців центрів БПД в різних областях України, люди з інвалідністю – це найуразливіша категорія громадян, які часто стають жертвами махінацій. Найчастіше вони звертаються з такими питаннями: розірвання договорів довічного утримання та дарування, захисту прав споживачів, розірвання шлюбу, оформлення кредиту чи спадщини та ін.

           Враховуючи особливості роботи з такою категорією клієнтів, юристи центрів БПД беруть активну участь в інформаційно-просвітницьких заходах для людей з інвалідністю, тож виготовлення буклетів є вкрай важливим для повсякденної роботи.

04.05.108   buklet brajlа (2)

             Як наголошують учасники проекту, у випадку додаткових потреб центрів та бюро правової допомоги в регіонах, а також організацій УТОС та інших організацій, котрі опікуються людьми з вадами зору, – можливе додаткове тиражування цих інформаційних буклетів.

Для цього необхідно звернутися до офісу проекту із запитом за тел. +38 (044) 331-01-82 або надіслати лист на e-mail:  office@qala.org.ua

 

Довідково:
** В Україні загалом налічується 551 точка доступу до безоплатної правової допомоги, зокрема:

23 – Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);
96 – Місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД);
432 – Бюро правової допомоги 
5 – правових клубів (міжрегіональні ресурсно-комунікаційні платформи)

** Українське товариство сліпих (УТОС) – всеукраїнська добровільна громадська організація людей з інвалідністю по зору, що нині налічує понад 30 тис. членів.

********

ОГОЛОШЕННЯ

Керівництвом Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області заплановано проведення особистого прийому та консультування громадян, який відбудеться:

15.05.2018 об 11:30

в приміщенні Гайворонського бюро правової допомоги  (м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20 тел. (05254) 2-10-05)

********

Стартував військовий призов 2018 – що треба знати!

Дата публікації: П'ятниця, 06 квітня 2018, 10:36

01

Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу. Яким чином буде відбуватися призов і, які підстави для відстрочки – консультують фахівці Гайворонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Які терміни проведення призову на строкову службу в 2018 році?

Як і раніше, в 2018 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію – весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так, відповідно Указу Президента України №33/2018 від 15 лютого 2018 року, на 2018 рік встановлено такі дати:

§ з 1 квітня по 31 травня 2018 р. – весняний призов до ЗСУ;

§ з 1 жовтня по 30 листопада 2018 р. – осінній призов до ЗСУ.

Хто підлягає призову до армії в 2018 році?

Призовний вік в Україні в 2018 році встановлено на рівні 20-27 років. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

Який термін служби в українській армії?

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:

§ 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;

§ 12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Законодавством України передбачено перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову:

- якщо особи мають дружину, що є вагітною, чи виховують двох або більше малюків;

- призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї;

- особи, які опікують дружину, або дитину з інвалідністю;

- особи, які мають дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

- якщо особа є сиротою;

- студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;

- педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.

Звертаємо увагу, що призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Проте є також категорії осіб, яких взагалі не призивають в армію. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:

- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;

- досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);

- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;

- виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;

- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно спеціальні військові звання офіцерського складу;

- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;

- призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.

Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?

В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна та кримінальна.

Як адміністративне покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

§ штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення;

§ штраф 170-255 гривень – повторне порушення.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст. 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Адреси бюро правової допомоги:

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової 

допомоги

смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

C:\Users\User\Desktop\MainCover_alimenty-v-ukraine-20171488356427.jpg-700x400.jpg

Головний спеціаліст Гайворонського бюро правової допомоги Олена Христенко надала правову допомогу клієнтці  у справі  про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

12 січня 2018 року, до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянка С. з проханням надати їй правову допомогу по питанню збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

 Наказом від 12 січня 2018 року № 6-пб, Голованівським місцевим центром з надання БВПД для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнтці С., було призначено головного спеціаліста Гайворонського бюро правової допомоги Олену Христенко.

Вивчивши матеріали справи, фахівчиня бюро з’ясувала, що з жовтня 2013 року по листопад 2014 рік Клієнтка С. проживала у фактичних шлюбних відносинах. В серпні 2014 року від цих стосунків у неї народилася донька. Дитина проживає разом з нею та  знаходиться на її утриманні.

В 2015 році рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області з батька дитини були стягнуті аліменти на утримання їх дочки  в розмірі 350 грн. 10 коп.

Олена Христенко роз’яснила громадянці С., що  17 травня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», зокрема внесено зміни до ч. 3 статті 181 Сімейного кодексу України, яка визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів визначає той із батьків, з яким проживає дитина. Отже, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути зміненим рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Проаналізувавши обставини справи та вивчивши всі документи, Олена Христенко підготувала позовну заяву про зміну розміру аліментів. 

В обґрунтуванні позовних вимог Олена Христенко зазначила, що відповідно до ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв’язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров’я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно статті 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Дослідивши матеріали справи, 19 лютого 2018 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення, яким позовну заяву клієнтки С. задовольнив та стягнув з батька дитини на користь громадянки С. на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі ¼ частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня вступу рішення в законну силу до досягнення дитиною повноліття.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Маловисківське бюро правової допомоги

м. Мала Виска, вул. Центральна, 62

Новоукраїнське бюро правової допомоги

м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

Благовіщенське бюро правової допомоги

м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

        

«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?

01Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули». Консультацію з даного приводу надає начальник Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД Світлана Марущак.

«Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений. 

Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:

1. Проводиться повний перерахунок кредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.

2. Перераховується процентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунок її збільшення в кінці терміну кредиту.

3. Для зниження щомісячних виплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.

4. Перекредитування. Видається новий кредит для погашення попереднього.

5. Призупиняються нарахування відсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.

6. Призупиняються нарахування штрафів і пені за несплату чергових платежів.

Як отримати відстрочку по кредиту?

Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.

На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.

Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.

Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.

Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

**************************

    Як оформити будинок у спадщину за відсутності документів

C:\Users\Руслан\Desktop\cropped-logo_YMP_ministry-1.png                                 До Гайворонського бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо оформлення будинку у спадщину за відсутності документів. Консультує СвітланаМарущак,  начальник Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Users\Руслан\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\спадок.jpgМайже кожному з нас доводилося, а може, ще й доведеться оформляти спадщину від близьких людей. І досить часто в цьому випадку виникають проблеми з оформленням будинків, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності, так званих правовстановлюючих. Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а може, і не поспішав цього робити, гадаючи що і «так все моє», однак потім у дітей та й онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо все ж таки вам у спадок залишається майно, а документів на нього годі й шукати?

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  передбачено, що Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.. Крім того, відповідно до ст. 4 цього ж Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Таким чином нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів  у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Державна реєстрація прав власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

При зверненні до суду за захистом права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало або було відсутнє право спадкодавця на майно, необхідно з’ясувати, коли і як виникло це право. До січня 1966 року, відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Тобто реєстрація будинків в сільській місцевості до січня 1966 року була відсутня. І лише у відповідності до «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 р. № 121, власники повинні були здійcнити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, набуте у власність до 29.06.1998 року, можна вважати виниклим і набутим в установленому законом порядку.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 Як повернути товар в магазин на законних підставах

Дата публікації: Четвер, 01 березня 2018, 09:05

             

01До Гайворонського бюро правової допомоги надходять звернення споживачів про захист їхніх прав при поверненні придбаного товару продавцеві.

В рамках правопросвітницького проекту «Я маю право» консультує головний спеціаліст Христенко О.В.

Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів.

Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:

1. Знайдіть чек (касовий або товарний).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

2. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

3. Перевірте, що товар зберігся в первісному вигляді і не має слідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

4. Не забудьте, що існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.

Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

§ обміняти її на аналогічну;

§ повернути її до магазину та отримати гроші;

§ придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);

§ попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Затверджено стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

      

  Наказом Мін’юсту від 21.12.2017 № № 4125/5 затверджені стандарти, якими мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на таку допомогу у цивільному та адміністративному процесах, а також представництві інтересів потерпілих і свідків, які мають право на БВПД, у кримінальному процесі (далі – Стандарти).

       «Метою розроблення і впровадження цих стандартів є насамперед своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги усім, хто її потребує та має право відповідно до закону. Впровадження стандартів, у першу чергу, має на меті гарантувати якість наданих правових послуг нашим клієнтам. Воно сприятиме ефективному використанню коштів державного бюджету, виділених на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги, а також сприятиме підвищенню їх професійного рівня», - каже директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. За його словами, дотримання стандартів стане для адвокатів захистом від необґрунтованих претензій та скарг.

Переглянути Стандарти

Окрім основних характеристик моделі надання правової допомоги, кожен стандарт включає посилання на джерела права, на яких він ґрунтується, та джерела інформації для перевірки дотримання стандарту.

Документ містить чотири розділи, які передбачають:

·                    16 загальних стандартів якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі;

·                    7 окремих стандартів якості надання БВПД на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору;

·                    16 окремих стандартів надання БВПД під час судового розгляду цивільних та адміністративних справ;

·                    4 окремих стандартів здійснення представництва суб’єктів права на БВПД у кримінальному процесі.

Зокрема, одним із обов’язків адвоката у цивільному/адміністративному провадженні визначено ведення адвокатського досьє згідно з наведеним орієнтовним переліком. Така вимога сприяє систематизації усіх обставин, що мають значення для справи, та за необхідності може стати підставою для оцінювання якості наданої правової допомоги за умови згоди клієнта.

Стандарти містять обмеження щодо кількості справ, в яких одночасно адвокат може надавати безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо на виконанні у адвоката одночасно перебуває 30 доручень, надання БВПД за якими не завершено, прийняття ним нових доручень не допускається.

Однією із новел Стандартів є підготовка адвокатом письмового правового висновку у справах, в яких, на його думку, відсутні фактичні та правові підстави для виконання доручення.

Додатками до Стандартів включено протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням центру з надання БВПД, акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів), орієнтовний перелік матеріалів адвокатського досьє у цивільному/адміністративному провадженні.

Дотримання Стандартів є обов’язковим для адвокатів при наданні БВПД і є підставою для об’єктивного оцінювання своєчасності, повноти та якості надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.

Оцінювати якість надання адвокатами БВПД відповідно до цих Стандартів будуть комісії, утворені радами адвокатів регіонів, а Координаційний центр спільно з регіональними центрами з надання БВПД будуть забезпечувати моніторинг якості надання адвокатами БВПД.

Довідково

Стандарти розроблені на виконання підпункту 6.1. пункту 6 Річного плану реалізації на 2016 рік Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схвалений Радою з питань судової реформи (протокол № 4 від 17.03.2015), пункту 42 розділу «Забезпечення рівного доступу до правосуддя та правової допомоги» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2017 року № 275 та Деталізованого плану заходів Міністерства юстиції України на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 травня 2017 року.

Нагадаємо, над розробленням Стандартів працювала робоча група у складі фахівців системи БПД, адвокатів та представників органів адвокатського самоврядування, науковців та представників громадського сектору. Проект Стандартів був фіналізований на зустрічі з представниками Національної асоціації адвокатів України (НААУ) 20 вересня та схвалений Радою адвокатів України 22 вересня 2017 року.

Підтримку у розробленні Стандартів, зокрема у проведенні зустрічей робочих груп та практикумів надавали українсько-канадський проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні», а також Українська фундація правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Також слід зазначити, що у системі надання безоплатної правової допомоги із 2014 року діють Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.

Також у штаті регіональних центрів з надання БВПД працюють менеджери з якості (прим. – начальники відділів забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів), основними завданнями яких є впровадження стандартів в роботу та моніторинг якості надання правової допомоги адвокатами, партнерська робота з останніми щодо самовдосконалення та підвищення кваліфікації. Менеджери з якості також є адвокатами.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

-                       Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;

-                       Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

-                       Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

 Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як субєктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже        майже 300 тис. дзвінків

         298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи.1 У минулому, 2017 році до центру телефонували 156 287 разів. Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.

        Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.

Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:

- правові консультації;

- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги; 

- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;

- поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;

- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.

Надання правових консультацій та роз´яснень з будь-яких питань забезпечують фахівці-юристи офісу в Сумах, який працює з понеділка по п’ятницю в робочий час. З усіх інших питань інформацію цілодобово можна отримати від операторів офісу, який розташований у Чернівцях.

           За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги  засудженим особам

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

D:\МІСЯЧНІ ЗВІТИ\Грудень\Фото\20171205_092131.jpg05 грудня 2017 року в рамках проведення загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» та  Всеукраїнського тижня права,  головним спеціалістом відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Оленою Христенко  був проведений спільний захід із начальником Гайворонського РВ з питань пробації для осіб засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі Євгеном Клименко   на тему: «Порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим особам».

За чинним Законом України «Про пробацію»,  пробація – це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.

Клименко Є. зазначив, що органи пробації почали діяти віднедавна – з січня поточного року, відколи набув чинності Закон України «Про пробацію». Повідомив про види пробації, які визначає цей закон. «Закон виділяє три види пробацій. Досудова пробація є новим видом пробації. Тут здійснюють супровід суб’єктів пробації, тобто засуджених. Наглядова пробація здійснює функції, які виконувала кримінально-виконавча інспекція. Це – виправлення, які не пов’язані з позбавленням волі: виправні, громадські роботи, адміністративні стягнення. А пенітенціарна пробація функціонуватиме з 2018 року»Клименко Є. проінформував про основний документ у пробації – досудову доповідь. «Досудова доповідь – письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого. Це дуже важливий документ, без якого неможливо винести жодного рішення щодо обвинуваченого. Щодо адвокатів, то вони беруть участь у мотиваційному інтерв’юванні засудженого».

Слід зазначити, що пробація є обов’язковою щодо неповнолітніх – осіб віком від 14 до 18 років.

Загалом, ключовими моментами, що цікавили присутніх, були: представництво інтересів осіб у кримінальному процесі, продовження надання правової допомоги після винесення особі вироку суду, розповсюдження інформаційних матеріалів щодо права на БПД серед суб’єктів пробації, відкриття дистанційних пунктів консультування на базі районних секторів з питань пробації, проведення тематичних заходів право просвітницького характеру для суб’єктів пробації.

Олена Христенко  проінформувала присутніх про установи безоплатної правової допомоги: бюро, місцеві та Регіональний центри, розповіла про первинну та вторинну правову допомогу, категорії населення, яким така допомога надається, навела статистичні дані звернень та категорії справ, з котрими звертаються до центрів та бюро жителі області.

В Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103. Зателефонувавши за ним, Ви зможете уточнити актуальну інформацію щодо осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, змін в законодавчій базі стосовно її надання, актуальні адреси та контакти центрів у всіх регіонах України. Ця телефонна лінія працює цілодобово. Дзвінки у межах України – безкоштовні.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

         

Порядок встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території

У рамках проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, з метою виконання наказу Міністерства юстиції України від 27.09.2017 року № 3517/7, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема внутрішньо переміщених осіб,  Марущак Світлана, начальник відділу «Гайворонське бюро правової допомоги» Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготувала правове роз'яснення щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України. 

Тимчасово окупована територія України це:

·      сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

·      внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія  виключної (морської) економічної зони України вздовж  узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права,Конституції та законів України;

·      повітряний простір над зазначеними територіями;

·      деякі території Донецької та Луганської областей відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».

    Як встановити факт, що особа народилася або померла на тимчасово      окупованій території України та куди звернутися? Відповідно до внесених змін до ст.257-1 ЦПК України (Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території»  від 4 лютого 2016року № 990-VIII)  факт народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, встановлюється шляхом звернення із заявою про встановлення відповідного факту до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника; факт смерті на зазначеній території – до суду згідно з визначеною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання заявника за межами такої території України.

      Хто має право подати заяву?

·     заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України  – батьки, родичі, їхні представники або інші законні представники дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника;

·     заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

               Перелік та зразки необхідних документів.

    1. Заява про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території,у якій повинно бути зазначено:

·                    який факт заявник просить встановити та з якою метою;

·                    причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

·                    докази, що підтверджують факт.

  2. Докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (письмові показання свідків, у тому числі особи, яка приймала пологи; довідка лікаря (у випадку наявності); речові докази, зокрема звукові відеозаписи; висновки експертів тощо).

   3. Довідка про неможливість отримання свідоцтва в інший спосіб (видається органом реєстрації актів цивільного стану у день звернення).

   4. Квитанція про сплату судового збору.

  Вартість за подання до суду заяви про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Закон України «Про судовий збір»).

 За подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій, заявники звільнені від сплати судового збору.

 Строк розгляду питання справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

 Виконання судового рішення. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи,її стать, інформація про її батьків.

  Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.    

  Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. За видачу свідоцтва про народження або смерть органом реєстрації актів цивільного стану плата не стягується.

Порядок оскарження. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Додатково. Зі зразками заяв до суду про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги: http://www.legalaid.gov.ua/ в рубриці «До уваги осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях».

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

Адреса бюро правової допомоги:

Гайворонське бюро правової допомоги

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, (05254) 2-10-05

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

ЧОРНОБИЛЬЦЯМ  ЗАМІСТЬ  ВІДПУСТОК  ВИПЛАЧУВАТИМЕТЬСЯ  ГРОШОВА КОМПЕНСАЦІЯ

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

C:\Documents and Settings\Света\Рабочий стол\b55695b1539537a1841a759cc91373da.jpgЗамість путівок громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відтепер виплачуватиметься грошова компенсація. Це передбачено постановою «Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», схваленою Кабінетом Міністрів України.

Така компенсація виплачуватиметься з розрахунку 35% чинного на 1 січня відповідного року одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні).

«Прийняття постанови забезпечить виконання Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки з 1 січня 2018 року, і сприятиме реалізації принципу соціальної справедливості», – зазначено у повідомленні.

Виплата зазначеної компенсації проводитиметься за бюджетною програмою  «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103

НБУ спростив порядок відкриття та ведення рахунків клієнтів банків

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

Національний банк України 25 жовтня 2017 року прийняв постанову  «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Нацбанку».

Зазначеною постановою  передбачено ряд змін, на які необхідно звернути увагу:

C:\Documents and Settings\Света\Рабочий стол\im-na.jpg

Зокрема, як зазначає регулятор, постановою врегульовано такі питання:

— скасовано обов’язок щодо використання суб’єктом господарювання печаток на документах (у тому числі на розрахункових документах);

— дозволено укладення договорів про відкриття банківського рахунку та банківського вкладу в електронній формі, зокрема, шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору;

— надано право клієнтам, які вже мають рахунки в банку, на відкриття наступних рахунків у цьому банку без особистої присутності, шляхом подання документів за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;

— передбачено відступлення права вимоги за договором банківського вкладу;

 - запроваджено норми щодо використання під час здійснення операцій за рахунком фізичної особи зразка його підпису або довіреної ним особи, зазначеного в договорі банківського рахунку/договорі банківського вкладу/довіреності або іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку;

— визначено порядок відкриття та використання поточних рахунків фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;

— визначено порядок відкриття фізичними особами-підприємцями поточних рахунків фізичним особам для здійснення деяких видів виплат заробітної плати та прирівняних до неї платежів;

— удосконалено режим функціонування поточних рахунків клієнтів, зокрема, в частині виплат, пов’язаних з відрядженням.

Таким чином, Нацбанк України продовжує забезпечувати виконання вимог законодавства щодо спрощення ведення бізнесу і вживати заходів з метою удосконалення порядку відкриття, використання, залучення коштів на рахунки клієнтів банків та здійснення безготівкових розрахунків.

Постанова набрала чинності з 31 жовтня 2017 року.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103

УРЯД ЗМІНИВ ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ ЦЕНТРІВ З НАДАННЯ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ПРО ЗАТРИМАННЯ ОСІБ

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

C:\Users\Руслан\Desktop\1.jpgУряд змінив порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України  від 18 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або 
застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».

Зокрема, Уповноважений Верховної Ради з прав людини або його представники тепер можуть інформувати регіональні центри з надання БПД  про випадки затримання осіб, про які не повідомили раніше.

Згідно зі змінами, про затримання особи можна повідомити, зокрема, зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103). При цьому потрібно назвати прізвище, ім’я та по батькові, дату народження затриманої особи; місце, дату і час затримання особи; місце її перебування; прізвище та ініціали (найменування) уповноваженого з прав людини і його поштову адресу, номер телефону та адресу електронної пошти.

Повідомлення Уповноваженого чи його представників реєструються у відповідному журналі реєстрації повідомлень та системі.

«Після призначення адвоката після подання такого повідомлення уповноважена службова особа регіонального центру невідкладно інформує про це телефоном заявника або уповноваженого з прав людини із зазначенням номера доручення центру, прізвища, імені та по батькові адвоката і його номера телефону», – зазначено у документі.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103

Яка відповідальність встановлена за самостійне захоплення земельної ділянки?

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

C:\Documents and Settings\Света\Рабочий стол\земельній участок 2.jpgСамовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних або арешту на строк до шести місяців.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

У разі ж самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, кримінальне покарання встановлюється у вигляді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а у разі, якщо таке будівництво здійснено на земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - позбавлення волі на строк від одного до трьох років.

Крім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись до суду із позовом про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку завданих цим збитків, а також, у разі, якщо суд визнає це обґрунтованим, і моральної шкоди.
Що необхідно зробити громадянину у разі, коли він виявив, що його земельна ділянка зайнята сторонньою особою.

У разі, якщо Ви виявили, що Ваша земельна ділянка без Вашого дозволу використовується сторонньою особою, необхідно звернутись до Державної інспекції сільського господарства України. Інспектор вказаної інспекції має провести обстеження земельної ділянки, скласти акт обстеження земельної ділянки, визначити розмір шкоди, завданої її самовільним зайняттям та здійснити заходи із притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Крім того, Ви вправі звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

При виявленні ознак злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України, необхідно звернутись до органів внутрішніх справ.

Нагадуємо, що для  отримання правової консультації необхідно звернутись до:

Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

       Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

Повідомлення проекту у 2017 році

Не знаєш, як вирішити спір?

Забирають бізнес? Відбирають майно?

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

Як оформити договір оренди землі?

Як оформити виплату субсидій?

Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців.

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Направляємо працівників у службові відрядження за новими правилами

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

C:\Documents and Settings\Света\Рабочий стол\1421656245_pack-the-tools-379-0.jpgЖодне службове відрядження працівників бюджетної сфери не може відбуватися поза нормами законодавства. Днями їх суттєво відкоригували, зокрема додали новацій до положень, що регулюють відрядження державних службовців. Є зміни і в закордонних відрядженнях, і в документальному підтвердженні витрат та їх відшкодуванні.

Зокрема, направлятиме у відрядження державних службовців тепер керівник державної служби. Він і видаватиме наказ (розпорядження) про відрядження. Змінами урегульовано оплату часу службового відрядження державних службовців. Тепер заробітну плата за весь період відрядження їм виплачуватимуть відповідно до Закону України «Про державну службу». Окрім того, встановлено обмеження строку відрядження держслужбовця — протягом одного календарного року він не може перевищувати 60 к. дн. (крім випадків, визначених законодавством).

Обмеження інтернет-витрат

Керівник органу державної влади, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів тепер може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у тому числі на оплату вартості послуг зі здійснення інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби.

Документальне підтвердження витрат

Як і раніше, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат. Однак Мінфін уточнив перелік таких документів. Ними вважатимуть:

· транспортні квитки або транспортні рахунки (багажні квитанції), у тому числі електронні квитки за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункові документи про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі на чартерні рейси;

· рахунки, отримані із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання;

· страхові поліси тощо.

Такими документами також вважатимуть:

·                    роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.

Якщо відряджений працівник такий посадковий талон втратив, знищив або зіпсував, йому з дозволу керівника (або особи, з якою відрядження було погоджено) можуть відшкодувати витрати на придбання електронного авіаквитка. Однак для цього він має надати оригінал довідки авіаперевізника, якою засвідчено стан замовлення та статус електронного квитка, придбаного для окремого пасажира, факт використання електронного квитка повністю за визначеним маршрутом;

·                    роздрукований на паперовому носії проїзний документ на автобусні пасажирські перевезення, якщо його замовляли через інтернет.

 Якщо ж проїзний документ на автобусні пасажирські перевезення повернуто, до авансового звіту додають роздруковані на паперовому носії документи на повернення або лист (акт, довідку) про повернення проїзного документа, складений компанією-продавцем, у якому зазначені сума повернутих коштів, комісійні та/або інші збори, пов'язані з його поверненням.

Відшкодування збору за переказ коштів

Якщо працівник у відрядженні проводив розрахунки у безготівковій формі через платіжну картку, йому відшкодовують збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи). Однак сплату такого збору працівник має документально підтвердити:

·                    випискою з карткового рахунка;

·                    іншим документом на паперовому носії, що підтверджує  суму сплаченого збору.

Закордонні відрядження

Фактичний час перебування у відрядженні до іноземних держав визначають згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи кількох документальних доказів перебування працівника у відрядженні. Такими доказами слугують відповідні первинні документи або будь-які інші документи, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні — відмітки прикордонних служб про перетин кордону, проїзні  документи,  рахунки на проживання тощо). Якщо ж первинних або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування працівника у відрядженні, немає — до звіту додають:

·                    завірені відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого працівника та відмітками прикордонних служб про перетин кордону (за їх наявності);

·                    або довідку Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відрядженим працівником державного кордону України (що містить: пункт пропуску, дату та час перетину кордону, серію, номер, тип та назву паспортного документа).

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

       Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

11 вересня 2017 року

Для відвідин Євросоюзу українцям доведеться змінити водійські права

Консультує Христенко Олена Вікторівна, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Documents and Settings\Света\Рабочий стол\111133.jpgЗ 1 січня 2018 роки "міжнародні" водійські права перестануть діяти на території ЄС.

До листопада 2017 має завершитися впровадження директив ЄС, що стосуються водійських прав.

Водіїв з України з безстроковими посвідченнями вже зараз іноді не пускають в країни ЄС, а з 1 січня 2018 роки так звані міжнародні у ЄС вважатимуться недійсними.  

Для того, щоб отримати водійські права нового зразка, не потрібно буде заново здавати ПДР. Необхідно буде всього лише пройти медогляд для перевірки психофізичної відповідності нормам і підтвердити своє здоров'я.

Права з чіпом будуть коштувати на 2-5% дорожче, ніж звичайні пластикові. Тобто, за чіп потрібно буде доплатити близько 10,5 грн. Зате він забезпечить захист від підробок, а перегляд термінів дії прав повинен посприяти більшій безпеці дорожнього руху.

Зовнішній вигляд прав не зазнає істотних змін, крім того, що з’явиться електронний чіп, в якому продублюють візуальну інформацію.

Нові права видаватимуться максимум на 15 років, для водіїв вантажівок цей термін скоротиться до 5 років.

Окрім того, медогляд для водіїв вантажівок і автобусів може бути більш ретельним, ніж для інших. Також строгі правила проходження медогляду передбачений для водіїв у віці від 50 років - їм доведеться проходити його кожні три або п'ять років.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Права та обов’язки осіб, засуджених до покарань, непов’язаних  з позбавленням волі

Інформує Гайворонське бюро правової допомоги

D:\ФОТО заходи\Липень 17\20170705142433.jpgВ липні 2017 року між Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної  правової допомоги та Гайворонським районним відділом з питань пробації  Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань  та пробації Міністерства юстиції України укладено Меморандум про співпрацю.

Меморандум укладений з метою консолідації зусиль Сторін Договору, спрямованих на захист, дотримання та забезпечення гарантій державного захисту конституційних прав і свобод громадян, зокрема права осіб на безоплатну вторинну правову допомогу.

В ході виконання положень Меморандуму було проведено декілька спільних заходів, спрямованих на підвищення рівня правової поінформованості громадян щодо захисту своїх прав, права на безоплатну вторинну правову допомогу, поширення інформації про права та обов’язки осіб, засуджених до покарань, непов’язаних з позбавленням волі.

D:\ФОТО заходи\Липень 17\20170714090916.jpgD:\ФОТО заходи\Липень 17\20170714090941.jpg

D:\ФОТО заходи\20170801091110.jpgD:\ФОТО заходи\20170801090736.jpg

 Особливу увагу було виділено питанню права обвинувачених під час складання досудової доповіді. В Законі «Про пробацію” написано, що обвинувачений має право брати участь у складанні досудової доповіді. Це дуже важливе право і суть досудової доповіді саме передбачає участь цієї людини у тому, щоб донести суду свою інформацію. Це шанс обвинуваченого розказати те, про що немає інформації у матеріалах досудового слідства.

Процесуальний кодекс значно розширив права обвинуваченого щодо досудової доповіді. В процесуальному кодексі чітко прописано, що він має право бути поінформований про мету цієї досудової доповіді і її суть, що він має право брати участь у її складанні або не брати (це його особисте право), якщо він не бачить у цьому сенсу. Він має право ознайомитись з висновком досудової доповіді і, що дуже важливо, вносити свої пропозиції у разі незгоди з висновком досудової доповіді, який подається до суду. Висновок досудової доповіді - це не просто документ якоїсь служби, яка його подала і ніхто про це не знає. Це спільний документ пробації та обвинуваченого. Це документ, який влаштовує обидві сторони, вони виконують свої обов’язки, реалізують свої права і якщо обвинувачений не погоджується з чимось, він може дописати у досудовій доповіді інформацію про свою незгоду. Суд має право спитати чому він так вважає, також попросити службу пробації аргументувати, чому вона зробила саме такий висновок. 

Також обговорювались  права і обов’язки засуджених до яких застосовується пробація, зокрема, що тягне за собою порушення цих обов'язків?
В Законі про пробацію зазначені базові обов’язки, які розповсюджується на всіх осіб, до яких застосовується пробація. Мова йде про усіх засуджених, які відбувають покарання непов’язані із позбавленням волі. До таких покарань відносяться: громадські роботи, виправні роботи, заборона займати певні посади та займатись певною діяльністю. Найбільшою категорією є звільнені від відбування покарання з випробувальним строком. Щодо усіх цих осіб закон передбачає права і обов’язки. Їхні права досить логічні та зрозумілі. Вони мають право знати свої права і обов’язки, бути поінформованим про порядок відбування покарання, отримувати відповідні консультації та допомогу від служби пробації та
місцевих центрів з надання безоплатної вторинної  правової допомоги

Найголовніше – це виконувати обов’язки, покладені судом або законом, не вчиняти правопорушень.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103

як оформити право власності на земельну ділянку у порядку спадкування

Консультує Христенко Олена Вікторівна, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Users\Руслан\Desktop\zapovit_500 (1).jpgОформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування є складною, тривалою та фінансово витратною процедурою. З одного боку, проблеми можуть мати суб’єктивний характер — втрата певних документів, пропущення  строків для прийняття спадщини, необхідність встановлення у судовому порядку фактів наявності родинних зв’язків чи спільного проживання тощо.

З іншо­го — су­пе­реч­ності про­це­ду­ри ве­ли­кою мірою обу­мов­лю­ють­ся об’єктив­ни­ми при­чи­на­ми — постійним ре­фор­му­ван­ням зе­мель­них відно­син, транс­фор­маціями си­с­тем обліку зе­мель та реєстрації прав на не­ру­хомість.

От­же, за за­галь­ним пра­ви­лом спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом.

Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті.

 У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом. Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

 Важливо!

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

За за­галь­ним пра­ви­лом, спад­коємці по­винні звер­ну­ти­ся до но­таріуса із за­явою про прий­нят­тя спад­щи­ни за ос­таннім місцем про­жи­ван­ня по­мер­ло­го про­тя­гом ше­с­ти місяців. Та­кий термін вста­нов­люється для ви­яв­лен­ня всіх спад­коємців та за­яв­лен­ня ни­ми своїх прав на спад­щи­ну.

Слід вка­за­ти, що да­ний строк не по­ши­рюється на спад­коємців, які постійно прожива­ли із спад­ко­дав­цем на мо­мент йо­го смерті, а та­кож на ма­лолітніх, не­по­внолітніх, недієздат­них осіб. Вва­жається, що такі спад­коємці прий­ня­ли спад­щи­ну не­за­леж­но від звер­нен­ня до но­таріуса.

Оформ­лен­ня прав на спад­ко­ве май­но на спад­коємців, що звер­ну­ли­ся із відповідни­ми за­ява­ми або які вва­жа­ють­ся та­ки­ми, що ав­то­ма­тич­но прий­ня­ли спад­щи­ну, здійснюється но­таріуса­ми че­рез шість місяців після смерті спад­ко­дав­ця (оформлення спадщини на землю).

Вар­то відзна­чи­ти, що по­дан­ня за­яви про прий­нят­тя спад­щи­ни про­тя­гом ше­с­ти місяців гаран­тує мож­ливість оформ­лен­ня прав на спад­ко­ве май­но не тільки відра­зу після закінчен­ня ше­с­тимісяч­но­го терміну з мо­мен­ту смерті, але й у по­даль­шо­му про­тя­гом фактич­но не­виз­на­че­но­го стро­ку. До­сить по­ши­ре­ною є си­ту­ація, ко­ли спад­коємець по­дав за­яву та у по­даль­шо­му офор­мив пра­во на бу­ди­нок. Од­нак у зв’яз­ку з не­ста­чею коштів чи з інших при­чин од­но­час­но не сфор­му­вав не­обхідний па­кет до­ку­ментів на зе­мель­ну ділян­ку та, відповідно, не ус­пад­ку­вав її. Це не оз­на­чає, що та­кий спад­коємець поз­бав­ляється прав на зем­лю. Че­рез рік, два і більше він мо­же на­да­ти но­таріусу, у яко­го зна­хо­дить­ся спад­­ко­ва спра­ва, всі не­обхідні до­ку­мен­ти та за­вер­ши­ти про­це­ду­ру спад­ку­ван­ня.

На практиці часто трапляються випадки, коли спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк. У таких випадках цей строк може бути поновлений судом. У позовній заяві необхідно навести причини пропущення строку. До та­ких су­до­ва прак­ти­ка відно­сить при­чи­ни, пов’язані з об’єктив­ни­ми, не­пе­ре­бор­ни­ми, істот­ни­ми труд­но­ща­ми для спад­коємця на вчи­нен­ня цих дій. Це мо­жуть бу­ти три­ва­ле відря­д­жен­ня, тяж­ка хво­ро­ба, пере­бу­ван­ня за кор­до­ном, що підтвер­д­жується від­повідни­ми до­ку­мен­та­ми та свідчен­ня­ми. Згідно із за­ко­ном, не мож­на вва­жа­ти по­важ­ни­ми такі при­чи­ни, як не­обізнаність спадкоємця що­до по­ряд­ку оформ­лен­ня спад­щи­ни, відсутність кош­тів, про­жи­ван­ня в іншій місце­вості то­що.

Досить поширеними випадками є, коли  у пра­во­вста­нов­лю­ю­чо­му до­ку­менті допущено по­мил­ку у прізвищі, імені або по-бать­кові спад­ко­дав­ця.
На жаль, такі ви­пад­ки є до­сить по­ши­ре­ни­ми, зва­жа­ю­чи на ма­совість ви­дачі дер­жав­них актів у про­цесі роз­па­ю­ван­ня зе­мель ко­лек­тив­них аг­ропід­приємств.
У та­кому разі спад­коємець по­ви­нен звер­ну­ти­ся до су­ду в по­ряд­ку ок­ре­мо­го про­ва­д­жен­ня із за­явою про вста­нов­лен­ня фак­ту на­леж­ності по­мер­ло­му від­по­відно­го правовстановлюючо­го до­ку­мен­та. В за­яві заінте­ре­со­ва­ним осо­бам слід вка­за­ти відповідний ор­ган місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня та місце­вий ор­ган Держ­зе­ма­гент­ст­ва України.

Інша ситуація, як­що втра­че­но пра­во­вста­нов­лю­ю­чий до­ку­мент на зе­мель­ну ділян­ку. Чин­не за­ко­но­дав­ст­во Ук­раїни не пе­ред­ба­чає мож­ли­вості ви­дачі спад­коємцю дубліка­та дер­жав­но­го ак­та про пра­во влас­ності на зе­мель­ну ділян­ку, який був оформ­ле­ний на по­мер­ло­го.

У та­кому разі но­таріус ви­но­сить по­ста­но­ву про відмо­ву у ви­дачі свідоцтва про пра­во на спад­щи­ну. Спад­коємець має пра­во звер­ну­ти­ся до су­ду із по­зо­вом про виз­нан­ня пра­ва влас­ності на зе­мель­ну ділян­ку в по­ряд­ку спад­ку­ван­ня. Відповіда­чем у справі слід визначити ор­ган місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня, тре­ть­ою осо­бою доцільно за­лу­чи­ти місце­вий ор­ган Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни.

У про­цесі роз­гля­ду спра­ви суд ви­тре­бує у но­таріуса спад­ко­ву спра­ву для пе­ревірки скла­ду спад­коємців, що звер­ну­ли­ся про прий­нят­тя спад­щи­ни. До­ка­зом на­леж­ності земельної ділян­ки спад­ко­дав­цю бу­де відповідна довідка Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни.
Рішен­ня су­ду про виз­нан­ня пра­ва влас­ності на зе­мель­ну ділян­ку в по­ряд­ку спад­ку­ван­ня є підста­вою для звер­нен­ня в місце­ву реєстраційну служ­бу (не до но­таріуса) сто­сов­но реєстрації пра­ва влас­ності

Не­по­оди­но­ки­ми є ви­пад­ки втра­ти свідоцтв про од­ру­жен­ня, на­ро­д­жен­ня то­що з одночас­ною не­мож­ливістю їхньо­го віднов­лен­ня в ор­га­нах РАГС.
У та­кому разі спад­коємцю слід звер­та­ти­ся до су­ду в по­ряд­ку ок­ре­мо­го про­ва­д­жен­ня із заявою про вста­нов­лен­ня фак­ту на­яв­ності ро­дин­них зв’язків. Заін­те­­ре­со­ва­ни­ми осо­ба­ми у та­ких спра­вах бу­дуть ви­с­ту­па­ти ор­ган місце­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня та но­таріаль­на кон­то­ра.
Рішен­ня су­ду про за­до­во­лен­ня за­яви спад­коємця є підста­вою для по­дальшого оформ­лен­ня спад­щи­ни но­таріусом у за­­галь­но­му по­ряд­ку.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

ШУКАЄМО АКТИВНИХ ГРОМАДЯН!

Конкурс на навчання для громадських радників

Якщо Вам небайдужий розвиток Вашої громади, Ви добре розумієте її проблеми, прагнете змін і готові виділити час на допомогу громаді, запрошуємо Вас долучитися до міжрегіональної команди громадських радників.

У команді Ви пройдете спеціалізоване навчання з кваліфікованими тренерами, знайдете підтримку однодумців з усієї України, дізнаєтесь та навчитесь як можна ефективно направити свої зусилля на якісні зміни в житті громади. Ми пропонуємо навчання з різних питань, які можуть знадобитися раднику в громаді: безпека, фінансова грамотність, захист своїх прав, робота державних інститутів, пошук допомоги та встановлення зв’язків.

Щоб долучитися до формування команди та подати свою кандидатуру на навчання необхідно заповнити Інтернет-опитувальник (https://goo.gl/gvA6VJ) до 31 серпня 2017 року.  Тут Ви зможете вибрати зручний для себе графік навчання і розповісти про Ваш досвід та бачення змін в громаді.  Результати опитування буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію після отримання Ваших відповідей на запитання Інтернет-опитувальника. 

За результатами відбору Ви будете запрошені на безоплатне навчання, яке проходитиме в три етапи в період з вересня по листопад 2017 року. Організатори забезпечують проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат. Участь в усіх етапах навчальної програми обов’язкова, випускники отримають сертифікат. Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в опитувальнику. Якщо виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся, контактний номер телефону: +38 097 128 02 10  або електронна скринька: paralegals.network@gmail.com Також додаткову інформацію, доступ до Інтернету та, за необхідності, допомогу в заповненні опитувальника Ви зможете отримати в місцевих бюро або центрах правової допомоги за адресами:

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

§                     Благовіщенське  бюро правової допомоги

§                     Бобринецьке бюро правової допомоги

§                     Гайворонське бюро правової допомоги

§                     Маловисківське бюро правової допомоги

§                     Новоукраїнське бюро правової допомоги

§                     Добровеличківське бюро правової допомоги

§                     Вільшанське бюро правової допомоги

§                     Новоархангельське бюро правової допомоги

§                     м. Благовіщенське, вул.Ореста Гуменюка, 8

§                     м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

§                     м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, 1-й поверх

§                     м. Мала Виска, вул. В.Бровченка, 33

§                     м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

§                     смт. Добровеличківка, вул.Центральна 103/7

§                     смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30

§                     смт. Новоархангельськ, вул.Пушкіна, 28

Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Кропивницький, вул. Архiтектора Паученка, 64/53

§                     Долинське бюро правової допомоги

§                     Новомиргородське бюро правової допомоги

§                     Компаніївське бюро правової допомоги

§                     Новгородське бюро правової допомоги

§                     Устинівське бюро правової допомоги

§                     м. Долинська, вул. Шевченка, 59

§                     м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

§                     смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4

§                     смт. Новгородка, вул. Центральна, 1

§                     смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1

Олександрійський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 18

§                     Знам'янське бюро правової допомоги

§                     Світловодське бюро правової допомоги

§                     Петрівське бюро правової допомоги

§                     Онуфріївське бюро правової допомоги

§                     Олександрівське бюро правової допомоги

§                     м. Знам'янка, вул. Героїв Крут, 9

§                     м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13а

§                     сел. Петрове, вул. Центральна, 21

§                     сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68

§                     смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 63

18/07/2017

РЕЄСТРАЦІЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА НОВАЦІЇ

Консультує Христенко Олена Вікторівна, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Users\Руслан\Desktop\2a1cdc1-690.jpgБільшість громадян вживають поняття «прописка», яке є пережитком радянської правової системи, яка передбачала дозвільний порядок вибору особою місця проживання.

Варто зазначити, що реєстрація місця проживання та відома з радянських часів прописка не є однаковими поняттями, між цими процедурами є принципова різниця.

Радянська прописка носила дозвільний характер, тобто виконувала функцію закріплення населення за певною адміністративною одиницею через систему територіальних лімітів. Прописка дозволяла вселення та проживання додаткових мешканців, без врахування житлової площі, лише виключно стосовно близьких родичів.

На сьогодні, замість прописки в Україні існує поняття «реєстрація місця проживання» встановлена Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

Функції з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання покладені на уповноважені органи місцевого самоврядування. Органами реєстрації закон визначає виконавчі органи сільських, селищних або міських рад або, в разі, якщо такі органи не створені, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова.

Слід зазначити, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів і за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Важливо відмітити, що більшість громадян занепокоєні тим, що місце реєстрації впливає на право власності нерухомості реєструючи у себе інших осіб. Реєстрація місця проживання є лише фактом, підтверджуючим місцезнаходження особи і ніяким чином не може вплинути на володіння власною нерухомістю, право на яке документально підтверджено в установленому законодавством порядку.

Що стосується реєстрації новонароджених дітей, батькам надається три місяці з дня народження дитини. За бажанням батьків, документи для реєстрації місця проживання новонародженої можуть бути подані до органів РАГСу одночасно з державною реєстрацією народження дитини. Також, є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Щодо реєстрації неповнолітніх, особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору, місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування.

Дуже цікавим фактом є наступне: якщо один із батьків дитини зареєстрований в будинку/квартирі, власниками якого він не являється, то зареєструвати місце проживання  дитини до себе в такий будинок/квартиру можна без згоди власника житла. Дане правило закріплено в Житловому кодексі України, згідно з яким на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Варто зазначити, що згідно Цивільним кодексом України повнолітніми є діти, які досягли 18 років. Тобто, з моменту народження і до 18 років місце проживання дитини може бути здійснено разом з одним із батьків без згоди власника житла.

Актуально є те, що процес декомунізації в Україні триває, тому у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої, на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади із збереженням попередніх даних та із подальшим внесенням цієї інформації до Реєстру. За бажанням особи ці відомості безоплатно вносяться до документів, в яких зазначаються відомості про місце проживання/перебування.

Отже, які документи необхідні для реєстрації місця проживання:

1) Заява про реєстрацію місця проживання (встановленого зразка);

2) Документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист).

3) Свідоцтво про народження (для осіб, що не досягли 16-річного віку).

4) Квитанція про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

5) Документи, що підтверджують:

- право на проживання в житлі (наприклад, ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення тощо);

- право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі або закладі (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

- проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

6) Військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

7) Заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (встановленого зразка), у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

8) Документ, що посвідчує особу представника/Документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами) (у разі подання заяви представником особи).

9) Картка реєстрації особи (будинкова книга) — рекомендовано додавати у разі реєстрації в приватному житлі.

На сьогоднішній день в Україні існують два види паспортів громадянина України. Переважна більшість громадян, як і раніше, користуються попередніми паспортами у формі друкованої книжечки. У такий паспорт ставиться штамп із зазначенням адреси, а з початку 2016 року в Україні видаються сучасні паспорти у вигляді ID-карт, які отримують громадяни, яким виповнилося 14 років. Інформація про місце проживання заноситься на електронний чіп, вмонтований в такий паспорт.

Особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості,  зобов’язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.

За порушення строку звернення для реєстрації нового місця проживання (30 днів) або подання недійсного паспорту громадянина України встановлена адміністративна відповідальність у вигляді попередження, а за вчинення тих самих дій протягом року – штраф в розмірі від 17 до 51 грн.

Отже, які зміни відбулися в цілому:

- особа, яка знялася з реєстрації в одному місці, має тридцять календарних днів на те, щоб зареєструватися в іншому місці. Раніше строк був 10 днів;

- раніше накладався штраф у розмірі від 17 до 51 гривні. На сьогодні, відповідно до нового порядку, громадянину який порушив термін реєстрації вперше, загрожує попередження.;

- з 1 січня 2016 року новий формат паспорта у вигляді ID-карт;

- внесення змін у паспорт щодо інформації вулиці, провулку тощо відбувається за зверненням громадянина на безоплатній основі.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

06/07/2017

ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ?

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

До Гайворонського бюро правової допомоги почастішали випадки звернення громадян щодо нових правил отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Консультує Христенко Олена Вікторівна, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Users\Руслан\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\subsudii-720x340.jpgВиплата частини зекономлених субсидій у вигляді “живих” грошей відбуватиметься на підставі заяви громадянина. ЕРЕГЛЯДИ

 Постановою Кабінету Міністрів «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи із середньомісячного сукупного доходу осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні і яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги за чотири квартали, що передують місяцю, що передує місяцю, з якого призначається субсидія.

Тобто, під час здійснення розрахунку субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на наступний період у травні 2017 року для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, враховуються доходи за період з квітня 2016 року по березень 2017 року включно.

Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (непризначення) субсидії. Повідомлення про призначення субсидії може надсилатися електронною поштою (за наявності відповідного реквізиту). Заявник може бути поінформований про призначення (непризначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв’язку (смс-повідомленням).

Для орендарів житлового приміщення (будинку) субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається за наявності договору найму (оренди) з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців та до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору найму (оренди). На наступний строк субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

У разі коли на час звернення за призначенням субсидії особа є непрацюючим пенсіонером, який декларує відсутність в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, інших доходів, крім пенсії, до її середньомісячного сукупного доходу враховується розмір пенсії за такий місяць. Під час призначення субсидії на наступний період такій особі не враховуються її доходи у вигляді заробітної плати та доходи від підприємницької діяльності, якщо вона була непрацюючим пенсіонером на кінець періоду, за який враховуються доходи.

У разі реєстрації місця перебування особи субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення на строк, що не перевищує шести місяців з дати реєстрації місця перебування. На наступний строк субсидія призначається за особистим зверненням громадянина після продовження строку реєстрації місця перебування.

У разі необхідності проведення перерахунку за минулі періоди не обмежується строк, за який здійснюється перерахунок.

Для домогосподарств, що складаються з однієї або двох непрацездатних осіб, зазначена норма становить 75 кв. метрів на домогосподарство.

Тобто, якщо у житловому приміщенні зареєстровані і проживають одна чи дві непрацездатні особи (пенсіонери, інваліди та діти до 18 років) то житлова субсидія може бути призначена на збільшену норму до 75 кв. метрів на домогосподарство.

Після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.

У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. 

 Якщо отримати інформацію про доходи, необхідну для проведення автоматичного розрахунку субсидії неможливо внаслідок помилки, виявленої в персональних даних особи під час обміну інформацією, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє особу про необхідність виправлення помилки і проводить розрахунок субсидії протягом десяти днів після подання особою оновлених даних та отримання інформації про доходи.

Розрахунок та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення здійснюються у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України  «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення».

Після закінчення опалювального сезону невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення) повертається підприємством — виробником/виконавцем такої послуги до бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії.

Частина невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт•г електричної енергії (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» на підставі списків таких осіб, які подаються до 1 червня поточного року підприємствами — виробниками/виконавцями послуг з газо-, електропостачання в паперовому та електронному вигляді структурному підрозділу з питань соціального захисту населення та в яких зазначається сума невикористаної субсидії. Перерахування частини невикористаної субсидії на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплата її через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі особистої заяви одержувача, поданої до 1 вересня поточного року. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє одержувачу субсидії про необхідність подання зазначеної заяви.

З 01.07.2017 року по 01.09.2017 громадяни, для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення подають до районних управлінь праці та соціального захисту населення заяву на відшкодування коштів готівкою (монетизація).

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

21/06/17

В Україні збільшили мінімальний розмір аліментів на дитину.

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

alimentyi_750x500-e1491573510483.jpg

  Шлюб, діти “поділені” і хтось із подружжя виплачує

аліменти. Сумна, але вже досить звична історія.

Який розмір і порядок нарахування аліментів в Україні в 2017 році? Чого чекати мамам або татам в зв’язку з внесеними до закону “про аліменти” змінами?

Аліменти – це фіксовані в законному (або судовому) порядку грошові суми, які платить один з батьків іншому для утримання та виховання дітей. Причому, відповідно до закону і до Сімейного кодексу, виплати “дитячих грошей” здійснюються незалежно від того, чи перебувають батьки у шлюбі.

Більш того, один з батьків, який проживає окремо від дітей і не приймає участі в їх вихованні, не звільняється від обов’язку утримувати нащадків, навіть якщо він відмовився від дітей на користь держави. Батько або мати навіть при відсутності офіційного працевлаштування не звільняються від обов’язку виплачувати аліменти.

Стягнути аліменти в судовому порядку можуть двома способами:

·                       в твердій грошовій сумі з можливістю індексації;

·                       сума, виходячи з частки (%) від заробітку (доходу) матері/батька дитини.

Верховною Радою у другому читанні 17 травня 2017 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання».

Законом вносяться зміни до Сімейного та Цивільного процесуального кодексу, закону «Про судовий збір», передбачаючи підстави для:

- відступу судом від засади рівності часток подружжя у спільному майні у разі ухилення одним з них від виконання своїх обов’язків з утримання дітей;

- визначення правового режиму аліментів, як власності дитини;

- усунення підстав, які використовуються платником аліментів для затягування розгляду справ про стягнення аліментів;

- врахування витрат платника аліментів, щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх фінансування, при визначенні розміру аліментів;

- збільшення мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів;

- визначення тим з батьків або інших законних представників дитини, з яким проживає дитина,  способу стягнення аліментів;

- чіткого визначення заборгованості за аліментами для різних категорій їх платників, щодо яких в чинному законодавстві та судовій практиці існують прогалини чи протиріччя;

- відповідальності за прострочення сплати додаткових витрат на дитину;

- стягнення аліментів у наказному провадженні за вимогою стягувача аліментів в розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку у разі визначення розміру аліментів як частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини, або у розмірі п’ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо заявлено вимогу про індексацію аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі;

- використання альтернативної підсудності у справах про стягнення додаткових витрат, індексацію аліментів;

- звільнення позивача від сплати судового збору у справах про стягнення додаткових витрат, пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів та зміну способу їх стягнення.

Для дітей у віці  до 6 років прожитковий мінімум  з 1 травня 2017 року становить  1426 гривень, з 1 грудня - 1492 грн., у віці 6-18 років прожитковий мінімум з 1 травня 2017 року становить 1777 грн, а з 1 грудня - 1860 грн.

Так, згідно Закону мінімальні аліменти:

·                       для дітей віком до 6 років 713 грн. з 1 травня і 746 грн. з 1 грудня;

·                       для дітей у віці 6-18 років  889 грн. з 1 травня і 930 грн. з 1 грудня.

      За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

14/06/2017

Порядок розподілу спільного сумісного майна подружжя та спів мешканців

        

    Роз'яснення надає Світлана Марущак, начальник Гайворонського бюро правової допомоги.

         Статтею 69 Сімейного кодексу України закріплено право чоловіка та дружини на поділ майна яке належить їм на праві спільної сумісної власності, причому такий поділ можливо здійснити без розірвання шлюбу. Поділ може здійснюватись за взаємною згодою шляхом укладення договору про поділ майна подружжя або в судовому порядку. Договір про поділ нерухомого майна подружжя повинен бути нотаріально посвідчений.

             Яке майно ділиться між подружжям, а яке можна залишити у своєї власності?

         Власність у сім’ї може бути у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

         Спільна сумісна власність подружжя - це майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (або під час спільного проживання однією сім’єю), крім речей індивідуального користування.

        Зазвичай частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або не збільшено судом.

         При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, а також з врахуванням того, з ким залишаються проживати діти.

         Однак, суди дуже рідко відходять від цього принципу збільшення частки, так як потрібно мати реальні докази того, що чоловік або дружина взагалі не працювали та не намагались працювати під час шлюбу, зловживали спиртними напоями або вчиняли сварки, або вчиняли правочини щодо спірного майна без згоди іншого подружжя.

         Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя.

           Вирішуючи спори між подружжям про майно, суд повинні встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

          При цьому, суд повинен встановити також той факт, що джерелом набуття спільного майна є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, тобто виникнення права спільної сумісної власності на майно, факт набуття якого мав місце в період шлюбу, не є безумовним та не презюмується, а доводиться в суді.

          Так, такими докази можуть бути довідки з місяця роботи, довідка податкової про наявні доходи під час шлюбу, чеки та квитанції на придбання майна або його поліпшення.

              Яке майно є особистою власністю?

             За змістом ст. 57 СК України не підлягає поділу майно, що є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка. До такого майна зокрема належить:

1.                 майно набуте дружиною чи чоловіком до шлюбу;

2.                майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3.                майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку чи дружині особисто;

4.                житло, набуте чоловіком чи дружиною за час шлюбу внаслідок його приватизації в порядку передбаченому законом;

5.                земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;

6.                речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

7.                премії та нагороди, одержані за особисті заслуги;

8.                кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині чи чоловіку, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

9.                страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.

          Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

            Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте(джерело набуття).

         Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

         У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

         Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

           Як поділити майно подружжя, які перебувають у «цивільному шлюбі»?

        В законодавстві України визначення такого поняття як «цивільний шлюб» не має, такий шлюб визначається як «фактичний» або «фактичні шлюбні відносини».

           Можна виділити такі ознаки «фактичного шлюбу»:

- Спільне проживання чоловіка та жінки на одній житловій площі;

- Ведення спільного господарства;

- Відсутність у органах РАЦСу реєстрації таких відносин.

         Відповідно до ст.74 СК України якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.

          Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.

         Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.

          Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості, а саме:

- необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;

- довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;

- переконати суд у необхідності поділу майна у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.

         Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.

      За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

        Порядок та умови виїзду дітей до ЄС. Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

Літо…Улюблена пора року, на яку чекають діти, щоб відпочити від школи, та дорослі, щоб відпочити від роботи. Проте цього року у багатьох відпочинок буде особливим.

Загальновідомо: Україна стала частиною Європи і тепер ми можемо подорожувати без віз.

Біометричний паспорт для виїзду за кордон головна умова безвізового перетину кордону з країнами Європи.

 У багатьох батьків виникає питання:  чи потрібно оформлювати дитині біометричний паспорт?

Біометричний паспорт – основний документ, необхідний дітям для в'їзду до ЄС у межах безвізового режиму. Закордонні паспорти для дорослих та дітей видають в таких установах:

-              у підрозділах міграційної служби;

-              у центрах надання адміністративних  послуг;

-               у центрах «Паспортний сервіс»,

але у правилах їхнього оформлення є кілька важливих відмінностей.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон дітям від народження і до 16 років оформлюється строком на 4 роки. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років.

Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (у ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформлювати самостійно.

Для оформлення біометричного закордонного паспорта для дитини до 16 років потрібні наступні документи:

·                    паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні. Зверніть на цей пункт особливу увагу: із дня 14-річчя дитини у вас просто не приймуть документи на закордонний паспорт, поки дитина не оформить внутрішній паспорт. Термін оформлення паспорту (id-картки) громадянина України –близько 20 робочих днів

·                    оригінал свідоцтва про народження дитини при оформленні паспорта для виїзду за кордон вперше дитині до 14 років

·                    фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести із собою фотографію розміром 10х15 см для внесення на чіп оцифрованого (сканованого) зображення обличчя

·                    при замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і не діючого, або оформленого на інше прізвище), або ж документ, що підтверджує втрату старого паспорта

·                    ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номеру, він не потрібен

·                    документи, що підтверджують сплату адміністративного збору або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування.

Ще одна деталь: діти до 12 років не здають відбитки пальців; тим не менш такий паспорт зберігає статус біометричного і дає дозвіл на безвізовий в'їзд до ЄС. Із 12 років ця процедура є обов'язковою. Підпис дитини при оформленні паспорта ставиться, починаючи з 14 років.

Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини.

Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також у разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – у посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС.

Чудового всім відпочинку!

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

       Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка К. з проханням надати правову консультацію з питань прав та пільг багатодітним сім'ям.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

        Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», багатодітною вважається сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей.

        Важливо зазначити, що крім усіх видів допомоги на дітей, які передбачені Законом «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також допомоги, що визначена малозабезпеченим родинам згідно із Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», законодавство передбачає спеціальні пільги для багатодітних родин.

        Багатодітні сім’ї мають право на наступні пільги (ч. 3 ст. 13 закону «Про охорону дитинства»):

1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

2) 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб.Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю;

3) 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

4) позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

        Крім цього, дітям із багатодітних сімей надається право на безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів.

       Слід зазначити, що наведені вище пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2240 грн. у 2017 році).

       Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива надаються багатодітним сім’ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.

       Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

- щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

- безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

- безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел).

        Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше (згідно ч.10 ст.19 закону «Про охорону дитинства»).

       Також окремі види пільг передбачені й іншими законами, зокрема:

- жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15-ти років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину ; одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Ця відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному Кодексом законів про працю;

- відповідно до п. 169.1.2 cт. 169 Податкового кодексу, платники податку, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, мають право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100% суми пільги (800 грн. на місяць в 2017 р.) на кожну таку дитину.

        Батькам і дітям з багатодітних сімей безоплатно видаються відповідні посвідчення структурними підрозділами районних держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних рад, відповідно до місця реєстрації, протягом десяти робочих днів після подання документів.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо поняття майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка та право розпорядження своїм майном.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Також, статтею 59 Сімейного кодексу України передбачено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.

При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

У системі БПД відтепер доступне дистанційне навчання для фахівців, які працюють з клієнтами

Із 18 квітня 2017 року в системі безоплатної правової допомоги в Україні запроваджено дистанційний навчальний курс «Робота з клієнтом», який  розроблено на основі практики надання БПД та реальних потреб у навчанні, досліджених у результаті опитування фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Курс розроблено насамперед для працівників бюро правової допомоги та відділів правової інформації та консультацій місцевих центрів. Разом із тим, навчання доступне й іншим працівникам  системи БПД та усім фахівцям поза системою, які працюють із людьми та/або цікавляться питаннями надання послуг, орієнтованих на потреби клієнтів. 

Дистанційний курс «Робота з клієнтом», створений у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з чотирьох модулів:

§                   Орієнтаційний модуль

§                   Ефективна комунікація

§                   Управління емоціями

§                   Управління стресом

Фахівці в системі безоплатної правової допомоги, які працюють із клієнтами, пройдуть навчальний курс уже до середини червня нинішнього року.

Дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих (для нових користувачів потрібна швидка реєстрація за згаданим вище посиланням). У рамках кожного з прослуханих модулів слухач курсу проходитиме низку тестів. А наприкінці, за умови складання всіх тестів – отримає сертифікат.

Розробники навчального курсу переконані – знання, отримані у його рамках, стануть у нагоді усім, хто працює із клієнтами, та удосконалять відповідну роботу.

Бажаємо успіху у проходженні курсу усім слухачам!

11.04.2017                                                                                                      Прес-реліз                                                                          

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – клієнтка системи БПД

Таку думку висловила учора, 11 квітня, клієнтка Бобринецького бюро правової допомоги Ніна Соломаха під час прес-конференції директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського для представників ЗМІ у Кропивницькому.

Це захід став останнім в рамках робочого відрядження Андрія Вишневського на Кіровоградщину, та відбувся він у Кіровоградській ОДА за участі клієнтів системи безоплатної правової допомоги, які отримали послуги у місцевих центрах та бюро правової допомоги в області.

Під час прес-конференції Андрій Вишневський розповів про те, що система безоплатної правової допомоги працює уже п’ятий рік і вона досить розгалужена. На Кіровоградщині є чотири центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Регіональний центр у м. Кропивницький, Голованівський місцевий центр, Кіровоградський місцевий центр, Олександрійський місцевий центр) та 18 бюро правової допомоги у всіх районах області. Ці центри забезпечують надання необхідної правової допомоги мешканцям області у кримінальних справах, цивільних та адміністративних судових спорах, а також свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях.

Він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць їх роботи в цілому по Україні у 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. Насамперед, це мешканці відділених районів та сіл, адже бюро правової допомоги запрацювати у малих містах та селищах. Так, зокрема, із відкриттям бюро правової допомоги у Кіровоградській області 1 вересня 2016 року лише за перший квартал їх роботи кількість мешканців територіальних громад, які змогли отримати правову допомогу безоплатно, зросла вдвічі.

У реєстрах адвокатів, які здійснюють правовий захист та представництво інтересів у судах клієнтів центрів на Кіровоградщині, є 145 адвокатів відібраних на відкритих конкурсах, чиї послуги оплачує держава. А також – це 74 фахівці місцевих центрів, з яких 59 юристів, які безпосередньо працюють із клієнтами, у тому числі – організовують численні правопросвітницькі заходи та виїзні консультування громадян до різних населених пунктів, у тому числі віддалених.

«Найголовніше допомогти людям подолати правовий нігілізм, адже громадяни, які знають свої права, можуть вирішити свої життєві проблеми у правовий спосіб. Фахівці наших офісів допомагають громадам як отримати безпосередній сервіс правової допомоги, так й проводять правопросвітницьку роботу. Йдеться про посилення їх правової спроможності – вміння і звичку користуватися правом у вирішенні своїх повсякденних питань», – наголосив Андрій Вишневський.

Прикладом орієнтованої на безпосередній сервіс клієнтам роботи системи безоплатної правової допомоги стали присутні на прес-конференції жителі Кіровоградщини, які змогли відстояти свої права за допомогою фахівців системи БПД.

Так, 28 липня 2015 року жителька м. Кропивницького Наталія Петрівна Балануца звернулась до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у вирішенні питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Адвокатка Оксана Сьора склала відповідну позовну заяву для клієнтки, та 12 червня 2016 року Кіровським районним судом м. Кропивницького позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Зі спадковим питання допомогли фахівці системи БПД й Любові Дмитрівні Лашкул у Бобринецькому бюро правової допомоги. Нотаріус відмовив Любові Дмитрівні у видання свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що був відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на домоволодіння. Працівники Бобринецького бюро допомогли жінці скласти позовну заяву про визнання права власності на будинок в порядку спадкування. 29 грудня 2016 року Бобринецький районний суд виніс рішення на користь Любові Дмитрівни. Інша клієнтка цього бюро – Ніна Іллівна Соломаха – звернулася до нього в інтересах свого чоловіка Григорія Йосиповича, з якого Бобринецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області хотіло стягнути раніше виплачені коштів в сумі 6462,10 грн. Суд першої інстанції відмовив згаданому управлінню Пенсійного фонду в його позовній заяві про стягнення коштів з Григорія Йосифовича.

Ніна Іллівна зауважила, що не всі мають змогу оплатити правові послуги, але усі так чи інакше їх потребують. Таким людям, за її словами, дуже допомагають саме офіси безоплатної правової допомоги. Вона подякувала за «людяність, небайдужість та справедливість», якими керуються у своїй роботі всі фахівці системи БПД.

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – вважає Ніна Іллівна.

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка Н. з проханням надати правову консультацію з питань зміни розміру стягуваних аліментів.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

         Відповідно до сHYPERLINK "#n987"татті 192 СК УкраїниHYPERLINK "#n987" HYPERLINK "#n987"“Зміна розміру аліментів” розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом.

         Матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов'язаної надавати утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками, оскільки аліментні правовідносини, як правило, існують тривалий час. Внаслідок того, що матеріальне становище і сімейний стан осіб, зобов'язаних до сплати аліментів, і осіб, на користь яких вони стягуються, можуть протягом часу існування аліментного зобов'язання змінюватися, закон передбачає, що за позовом кожної з зазначених осіб суд має право змінювати встановлений розмір аліментів.

         Особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі погіршення її матеріального становища чи сімейного стану або покращення матеріального становища або сімейного стану платника аліментів.

         У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовною вимогою про зменшення їх розміру у тих випадках, коли істотно погіршились її матеріальне становище чи сімейний стан або покращились матеріальне становище або сімейний стан стягувача аліментів.

        Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:

       - зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

     - зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.

      - зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.

      - інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.  

         Окрім того, необхідно враховувати, що сімейним законодавством України встановлено мінімальну межу аліментів, що можуть стягуватися на одну дитину, а саме: розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, законодавством врегульовано і максимальну межу сплати розміру аліментів та додаткових витрат, що стягується на усіх дітей, який не може бути більшим, ніж 50% заробітної плати платника аліментів. Окрім того, в дані 50% входять і інші відрахування від заробітної плати Відповідача.

         Тому, звертаючись з позовними вимогами про зміну розміру аліментів, необхідно враховувати дані положення законодавства. Також, слід зазначити, що в даній категорії справ, суд критично відноситься до кожного доказу, наданого сторонами, а тому не бажано звертатися до суду у зв’язку з наявністю лише однієї підстави, необхідно обрати декілька, та саме в їх сукупності можливо буде досягти певного результату.

         Також, необхідно звернути увагу на дії Відповідача у даному процесі.     Оскільки, згідно принципів цивільного судочинства, сторони мають рівні права щодо подання доказів, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, то в даній категорії справ тягар доказування лежить на Позивачі, а тому, Вам необхідно подавати до суду лише докази, які дискредитують, або ж виключають ті обставини, які повідомив суду Позивач, або ж повідомляють про відсутність зміни даних обставин, а тому і відсутність необхідності зміни розміру аліментів.

          Позови про зміну розміру стягуваних аліментів розглядаються судом за місцем проживання стягувача аліментів.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка К. з проханням надати правову консультацію з питань розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

         Порядок державної реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС докладно регламентується Законом України «Про державну реHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"єHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"страцію актHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"івHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17" HYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"цивільногоHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17" стану»

. Органи РАЦС не з’ясовують причини розірвання шлюбу, не вимагають доказів неможливості збереження родини, не вживають заходів щодо примирення подружжя, тобто шлюборозлучна процедура спрощена і не вимагає великих витрат часу подружжя.

         Громадянці роз'яснено, що згідно ст. 106HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14" HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14"Сімейного кодексу УкраїниHYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14" HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14"органи РАЦС розривають шлюб за заявою обох з подружжя при наявності двох підстав:

1) подружжя виразило взаємну згоду на розірвання шлюбу;

2) подружжя не має спільних неповнолітніх дітей.

         До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 106HYPERLINK "#n517" Сімейного кодексу України шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

         Розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них. Розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя передбачає особисту присутність кожного з подружжя або письмове підтвердження про згоду відсутнього подружжя на реєстрацію розірвання шлюбу. Якщо один з подружжя з поважної причини не може з’явитися до органів РАЦС ні для подання спільної заяви, ні для реєстрації розірвання шлюбу, він повинен сповістити про це у заяві про розірвання шлюбу. У випадку неявки обох з подружжя до органів РАЦС для реєстрації розірвання шлюбу та відсутності будь-яких пояснень із цього приводу подана заява залишається без розгляду.

         Розірвання шлюбу в органах РАЦС може здійснюватися за заявою не тільки обох, але й одного з подружжя, причому незалежно від наявності у них спільних неповнолітніх дітей.

         Закон припускає таку можливість у випадках:

1) якщо один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім;

2) якщо один із подружжя визнаний судом недієздатним.

         Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після закінчення одного місяця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу.

         Руслан Наконечний звернув увагу громадянки, що згідно зі ст. 108 СК - за заявою зацікавленої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень ст. 106 та п. З ч. 1 ст. 107 СК, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом РАЦСу.

         У разі розірвання шлюбу державним органом РАЦСу шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.