Фото профиля Ольги Рибак

ШУКАЄМО АКТИВНИХ ГРОМАДЯН!

Конкурс на навчання для громадських радників

 

Якщо Вам небайдужий розвиток Вашої громади, Ви добре розумієте її проблеми, прагнете змін і готові виділити час на допомогу громаді, запрошуємо Вас долучитися до міжрегіональної команди громадських радників.

У команді Ви пройдете спеціалізоване навчання з кваліфікованими тренерами, знайдете підтримку однодумців з усієї України, дізнаєтесь та навчитесь як можна ефективно направити свої зусилля на якісні зміни в житті громади. Ми пропонуємо навчання з різних питань, які можуть знадобитися раднику в громаді: безпека, фінансова грамотність, захист своїх прав, робота державних інститутів, пошук допомоги та встановлення зв’язків.

Щоб долучитися до формування команди та подати свою кандидатуру на навчання необхідно заповнити Інтернет-опитувальник (https://goo.gl/gvA6VJ) до 31 серпня 2017 року.  Тут Ви зможете вибрати зручний для себе графік навчання і розповісти про Ваш досвід та бачення змін в громаді.  Результати опитування буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію після отримання Ваших відповідей на запитання Інтернет-опитувальника. 

За результатами відбору Ви будете запрошені на безоплатне навчання, яке проходитиме в три етапи в період з вересня по листопад 2017 року. Організатори забезпечують проживання, харчування та відшкодування транспортних витрат. Участь в усіх етапах навчальної програми обов’язкова, випускники отримають сертифікат. Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в опитувальнику. Якщо виникають додаткові запитання, будь ласка, звертайтеся, контактний номер телефону: +38 097 128 02 10  або електронна скринька: paralegals.network@gmail.com Також додаткову інформацію, доступ до Інтернету та, за необхідності, допомогу в заповненні опитувальника Ви зможете отримати в місцевих бюро або центрах правової допомоги за адресами:

Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1

§                     Благовіщенське  бюро правової допомоги

§                     Бобринецьке бюро правової допомоги

§                     Гайворонське бюро правової допомоги

§                     Маловисківське бюро правової допомоги

§                     Новоукраїнське бюро правової допомоги

§                     Добровеличківське бюро правової допомоги

§                     Вільшанське бюро правової допомоги

§                     Новоархангельське бюро правової допомоги

§                     м. Благовіщенське, вулреста Гуменюка, 8

§                     м. Бобринець, вул. Незалежності, 80

§                     м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, 1-й поверх

§                     м. Мала Виска, вул. В.Бровченка, 33

§                     м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67

§                     смт. Добровеличківка, вулентральна 103/7

§                     смт. Вільшанка, вул. Лагонди, 30

§                     смт. Новоархангельськ, вулушкіна, 28

Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Кропивницький, вул. Архiтектора Паученка, 64/53

§                     Долинське бюро правової допомоги

§                     Новомиргородське бюро правової допомоги

§                     Компаніївське бюро правової допомоги

§                     Новгородське бюро правової допомоги

§                     Устинівське бюро правової допомоги

§                     м. Долинська, вул. Шевченка, 59

§                     м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

§                     смт. Компаніївка, вул. Паркова, 4

§                     смт. Новгородка, вул. Центральна, 1

§                     смт. Устинівка, вул. Благодатна, 1

Олександрійський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Олександрія, вул. Першотравнева, 18

§                     Знам'янське бюро правової допомоги

§                     Світловодське бюро правової допомоги

§                     Петрівське бюро правової допомоги

§                     Онуфріївське бюро правової допомоги

§                     Олександрівське бюро правової допомоги

§                     м. Знам'янка, вул. Героїв Крут, 9

§                     м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13а

§                     сел. Петрове, вул. Центральна, 21

§                     сел. Онуфріївка, вул. Графа Толстого, 68

§                     смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, 63

 

18/07/2017

 

РЕЄСТРАЦІЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА НОВАЦІЇ

 

Консультує Христенко Олена Вікторівна, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Users\Руслан\Desktop\2a1cdc1-690.jpgБільшість громадян вживають поняття «прописка», яке є пережитком радянської правової системи, яка передбачала дозвільний порядок вибору особою місця проживання.

Варто зазначити, що реєстрація місця проживання та відома з радянських часів прописка не є однаковими поняттями, між цими процедурами є принципова різниця.

Радянська прописка носила дозвільний характер, тобто виконувала функцію закріплення населення за певною адміністративною одиницею через систему територіальних лімітів. Прописка дозволяла вселення та проживання додаткових мешканців, без врахування житлової площі, лише виключно стосовно близьких родичів.

На сьогодні, замість прописки в Україні існує поняття «реєстрація місця проживання» встановлена Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

Функції з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання покладені на уповноважені органи місцевого самоврядування. Органами реєстрації закон визначає виконавчі органи сільських, селищних або міських рад або, в разі, якщо такі органи не створені, функції з реєстрації громадян виконує сільський голова.

Слід зазначити, що реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів і за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Важливо відмітити, що більшість громадян занепокоєні тим, що місце реєстрації впливає на право власності нерухомості реєструючи у себе інших осіб. Реєстрація місця проживання є лише фактом, підтверджуючим місцезнаходження особи і ніяким чином не може вплинути на володіння власною нерухомістю, право на яке документально підтверджено в установленому законодавством порядку.

Що стосується реєстрації новонароджених дітей, батькам надається три місяці з дня народження дитини. За бажанням батьків, документи для реєстрації місця проживання новонародженої можуть бути подані до органів РАГСу одночасно з державною реєстрацією народження дитини. Також, є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Щодо реєстрації неповнолітніх, особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору, місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування.

Дуже цікавим фактом є наступне: якщо один із батьків дитини зареєстрований в будинку/квартирі, власниками якого він не являється, то зареєструвати місце проживання  дитини до себе в такий будинок/квартиру можна без згоди власника житла. Дане правило закріплено в Житловому кодексі України, згідно з яким на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Варто зазначити, що згідно Цивільним кодексом України повнолітніми є діти, які досягли 18 років. Тобто, з моменту народження і до 18 років місце проживання дитини може бути здійснено разом з одним із батьків без згоди власника житла.

Актуально є те, що процес декомунізації в Україні триває, тому у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої, на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади із збереженням попередніх даних та із подальшим внесенням цієї інформації до Реєстру. За бажанням особи ці відомості безоплатно вносяться до документів, в яких зазначаються відомості про місце проживання/перебування.

Отже, які документи необхідні для реєстрації місця проживання:

1) Заява про реєстрацію місця проживання (встановленого зразка);

2) Документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист).

3) Свідоцтво про народження (для осіб, що не досягли 16-річного віку).

4) Квитанція про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

5) Документи, що підтверджують:

- право на проживання в житлі (наприклад, ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення тощо);

- право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі або закладі (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

- проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

6) Військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

7) Заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (встановленого зразка), у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

8) Документ, що посвідчує особу представника/Документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами) (у разі подання заяви представником особи).

9) Картка реєстрації особи (будинкова книга) — рекомендовано додавати у разі реєстрації в приватному житлі.

На сьогоднішній день в Україні існують два види паспортів громадянина України. Переважна більшість громадян, як і раніше, користуються попередніми паспортами у формі друкованої книжечки. У такий паспорт ставиться штамп із зазначенням адреси, а з початку 2016 року в Україні видаються сучасні паспорти у вигляді ID-карт, які отримують громадяни, яким виповнилося 14 років. Інформація про місце проживання заноситься на електронний чіп, вмонтований в такий паспорт.

Особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості,  зобов’язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.

За порушення строку звернення для реєстрації нового місця проживання (30 днів) або подання недійсного паспорту громадянина України встановлена адміністративна відповідальність у вигляді попередження, а за вчинення тих самих дій протягом року – штраф в розмірі від 17 до 51 грн.

Отже, які зміни відбулися в цілому:

- особа, яка знялася з реєстрації в одному місці, має тридцять календарних днів на те, щоб зареєструватися в іншому місці. Раніше строк був 10 днів;

- раніше накладався штраф у розмірі від 17 до 51 гривні. На сьогодні, відповідно до нового порядку, громадянину який порушив термін реєстрації вперше, загрожує попередження.;

- з 1 січня 2016 року новий формат паспорта у вигляді ID-карт;

- внесення змін у паспорт щодо інформації вулиці, провулку тощо відбувається за зверненням громадянина на безоплатній основі.

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

06/07/2017

 

ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ: ЩО ЗМІНИЛОСЯ?

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

 

До Гайворонського бюро правової допомоги почастішали випадки звернення громадян щодо нових правил отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Консультує Христенко Олена Вікторівна, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

C:\Users\Руслан\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\subsudii-720x340.jpgВиплата частини зекономлених субсидій у вигляді “живих” грошей відбуватиметься на підставі заяви громадянина. ЕРЕГЛЯДИ

 Постановою Кабінету Міністрів «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій.

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається виходячи із середньомісячного сукупного доходу осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні і яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги за чотири квартали, що передують місяцю, що передує місяцю, з якого призначається субсидія.

Тобто, під час здійснення розрахунку субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на наступний період у травні 2017 року для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді, враховуються доходи за період з квітня 2016 року по березень 2017 року включно.

Рішення про призначення (непризначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (непризначення) субсидії. Повідомлення про призначення субсидії може надсилатися електронною поштою (за наявності відповідного реквізиту). Заявник може бути поінформований про призначення (непризначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв’язку (смс-повідомленням).

Для орендарів житлового приміщення (будинку) субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається за наявності договору найму (оренди) з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців та до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору найму (оренди). На наступний строк субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

У разі коли на час звернення за призначенням субсидії особа є непрацюючим пенсіонером, який декларує відсутність в останньому місяці періоду, за який враховуються доходи, інших доходів, крім пенсії, до її середньомісячного сукупного доходу враховується розмір пенсії за такий місяць. Під час призначення субсидії на наступний період такій особі не враховуються її доходи у вигляді заробітної плати та доходи від підприємницької діяльності, якщо вона була непрацюючим пенсіонером на кінець періоду, за який враховуються доходи.

У разі реєстрації місця перебування особи субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення на строк, що не перевищує шести місяців з дати реєстрації місця перебування. На наступний строк субсидія призначається за особистим зверненням громадянина після продовження строку реєстрації місця перебування.

У разі необхідності проведення перерахунку за минулі періоди не обмежується строк, за який здійснюється перерахунок.

Для домогосподарств, що складаються з однієї або двох непрацездатних осіб, зазначена норма становить 75 кв. метрів на домогосподарство.

Тобто, якщо у житловому приміщенні зареєстровані і проживають одна чи дві непрацездатні особи (пенсіонери, інваліди та діти до 18 років) то житлова субсидія може бути призначена на збільшену норму до 75 кв. метрів на домогосподарство.

Після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.

У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. 

 Якщо отримати інформацію про доходи, необхідну для проведення автоматичного розрахунку субсидії неможливо внаслідок помилки, виявленої в персональних даних особи під час обміну інформацією, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє особу про необхідність виправлення помилки і проводить розрахунок субсидії протягом десяти днів після подання особою оновлених даних та отримання інформації про доходи.

Розрахунок та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення здійснюються у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України  «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення».

Після закінчення опалювального сезону невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення) повертається підприємством — виробником/виконавцем такої послуги до бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії.

Частина невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт•г електричної енергії (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» на підставі списків таких осіб, які подаються до 1 червня поточного року підприємствами — виробниками/виконавцями послуг з газо-, електропостачання в паперовому та електронному вигляді структурному підрозділу з питань соціального захисту населення та в яких зазначається сума невикористаної субсидії. Перерахування частини невикористаної субсидії на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплата її через відділення поштового зв’язку ПАТ «Укрпошта» здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі особистої заяви одержувача, поданої до 1 вересня поточного року. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє одержувачу субсидії про необхідність подання зазначеної заяви.

З 01.07.2017 року по 01.09.2017 громадяни, для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення подають до районних управлінь праці та соціального захисту населення заяву на відшкодування коштів готівкою (монетизація).

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

21/06/17

В Україні збільшили мінімальний розмір аліментів на дитину.

Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

alimentyi_750x500-e1491573510483.jpg

  Шлюб, діти “поділені” і хтось із подружжя виплачує

аліменти. Сумна, але вже досить звична історія.

Який розмір і порядок нарахування аліментів в Україні в 2017 році? Чого чекати мамам або татам в зв’язку з внесеними до закону “про аліменти” змінами?

Аліменти – це фіксовані в законному (або судовому) порядку грошові суми, які платить один з батьків іншому для утримання та виховання дітей. Причому, відповідно до закону і до Сімейного кодексу, виплати “дитячих грошей” здійснюються незалежно від того, чи перебувають батьки у шлюбі.

Більш того, один з батьків, який проживає окремо від дітей і не приймає участі в їх вихованні, не звільняється від обов’язку утримувати нащадків, навіть якщо він відмовився від дітей на користь держави. Батько або мати навіть при відсутності офіційного працевлаштування не звільняються від обов’язку виплачувати аліменти.

Стягнути аліменти в судовому порядку можуть двома способами:

·        в твердій грошовій сумі з можливістю індексації;

·        сума, виходячи з частки (%) від заробітку (доходу) матері/батька дитини.

Верховною Радою у другому читанні 17 травня 2017 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання».

Законом вносяться зміни до Сімейного та Цивільного процесуального кодексу, закону «Про судовий збір», передбачаючи підстави для:

- відступу судом від засади рівності часток подружжя у спільному майні у разі ухилення одним з них від виконання своїх обов’язків з утримання дітей;

- визначення правового режиму аліментів, як власності дитини;

- усунення підстав, які використовуються платником аліментів для затягування розгляду справ про стягнення аліментів;

- врахування витрат платника аліментів, щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів для їх фінансування, при визначенні розміру аліментів;

- збільшення мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів;

- визначення тим з батьків або інших законних представників дитини, з яким проживає дитина,  способу стягнення аліментів;

- чіткого визначення заборгованості за аліментами для різних категорій їх платників, щодо яких в чинному законодавстві та судовій практиці існують прогалини чи протиріччя;

- відповідальності за прострочення сплати додаткових витрат на дитину;

- стягнення аліментів у наказному провадженні за вимогою стягувача аліментів в розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку у разі визначення розміру аліментів як частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини, або у розмірі п’ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо заявлено вимогу про індексацію аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі;

- використання альтернативної підсудності у справах про стягнення додаткових витрат, індексацію аліментів;

 

- звільнення позивача від сплати судового збору у справах про стягнення додаткових витрат, пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів та зміну способу їх стягнення.

Для дітей у віці  до 6 років прожитковий мінімум  з 1 травня 2017 року становить  1426 гривень, з 1 грудня - 1492 грн., у віці 6-18 років прожитковий мінімум з 1 травня 2017 року становить 1777 грн, а з 1 грудня - 1860 грн.

Так, згідно Закону мінімальні аліменти:

·        для дітей віком до 6 років 713 грн. з 1 травня і 746 грн. з 1 грудня;

·        для дітей у віці 6-18 років  889 грн. з 1 травня і 930 грн. з 1 грудня.

 

      За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

14/06/2017

Порядок розподілу спільного сумісного майна подружжя та спів мешканців

        

    Роз'яснення надає Світлана Марущак, начальник Гайворонського бюро правової допомоги.

         Статтею 69 Сімейного кодексу України закріплено право чоловіка та дружини на поділ майна яке належить їм на праві спільної сумісної власності, причому такий поділ можливо здійснити без розірвання шлюбу. Поділ може здійснюватись за взаємною згодою шляхом укладення договору про поділ майна подружжя або в судовому порядку. Договір про поділ нерухомого майна подружжя повинен бути нотаріально посвідчений.

             Яке майно ділиться між подружжям, а яке можна залишити у своєї власності?

         Власність у сім’ї може бути у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

         Спільна сумісна власність подружжя - це майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (або під час спільного проживання однією сім’єю), крім речей індивідуального користування.

        Зазвичай частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними, шлюбним договором або не збільшено судом.

         При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, а також з врахуванням того, з ким залишаються проживати діти.

         Однак, суди дуже рідко відходять від цього принципу збільшення частки, так як потрібно мати реальні докази того, що чоловік або дружина взагалі не працювали та не намагались працювати під час шлюбу, зловживали спиртними напоями або вчиняли сварки, або вчиняли правочини щодо спірного майна без згоди іншого подружжя.

         Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя.

           Вирішуючи спори між подружжям про майно, суд повинні встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

          При цьому, суд повинен встановити також той факт, що джерелом набуття спільного майна є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя, тобто виникнення права спільної сумісної власності на майно, факт набуття якого мав місце в період шлюбу, не є безумовним та не презюмується, а доводиться в суді.

          Так, такими докази можуть бути довідки з місяця роботи, довідка податкової про наявні доходи під час шлюбу, чеки та квитанції на придбання майна або його поліпшення.

              Яке майно є особистою власністю?

             За змістом ст. 57 СК України не підлягає поділу майно, що є особистою приватною власністю дружини чи чоловіка. До такого майна зокрема належить:

1.                 майно набуте дружиною чи чоловіком до шлюбу;

2.                майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3.                майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали чоловіку чи дружині особисто;

4.                житло, набуте чоловіком чи дружиною за час шлюбу внаслідок його приватизації в порядку передбаченому законом;

5.                земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;

6.                речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;

7.                премії та нагороди, одержані за особисті заслуги;

8.                кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка належала дружині чи чоловіку, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди;

9.                страхові суми, одержані за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю дружини чи чоловіка.

          Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

            Тобто, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте(джерело набуття).

         Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

         У зв'язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

         Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

           Як поділити майно подружжя, які перебувають у «цивільному шлюбі»?

        В законодавстві України визначення такого поняття як «цивільний шлюб» не має, такий шлюб визначається як «фактичний» або «фактичні шлюбні відносини».

           Можна виділити такі ознаки «фактичного шлюбу»:

- Спільне проживання чоловіка та жінки на одній житловій площі;

- Ведення спільного господарства;

- Відсутність у органах РАЦСу реєстрації таких відносин.

         Відповідно до ст.74 СК України якщо чоловік та жінка проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене письмовим договором укладеним між ними.

          Майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з подружжя, що відіграє дуже важливу роль.

         Майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена права на це майно, якщо в судовому порядку не доведе, що воно є спільною власністю.

          Звернення до суду про поділ спільного майна «цивільного подружжя» здійснюється в порядку подання позовної заяви до суду та має певні особливості, а саме:

- необхідність довести суду факт проживання однією сім’єю;

- довести суду, що майно, набуте в період цивільного шлюбу є спільною сумісною власністю;

- переконати суд у необхідності поділу майна у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя.

         Тому, при поданні позову про поділ спільного майна «цивільного подружжя» обов’язково необхідно ставити ще одну вимогу про встановлення факту проживання однією сім’єю.

      За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

        Порядок та умови виїзду дітей до ЄС. Консультує Гайворонське бюро правової допомоги

 

Літо…Улюблена пора року, на яку чекають діти, щоб відпочити від школи, та дорослі, щоб відпочити від роботи. Проте цього року у багатьох відпочинок буде особливим.

Загальновідомо: Україна стала частиною Європи і тепер ми можемо подорожувати без віз.

Біометричний паспорт для виїзду за кордон головна умова безвізового перетину кордону з країнами Європи.

 У багатьох батьків виникає питання:  чи потрібно оформлювати дитині біометричний паспорт?

Біометричний паспорт – основний документ, необхідний дітям для в'їзду до ЄС у межах безвізового режиму. Закордонні паспорти для дорослих та дітей видають в таких установах:

-  у підрозділах міграційної служби;

-  у центрах надання адміністративних  послуг;

-   у центрах «Паспортний сервіс»,

але у правилах їхнього оформлення є кілька важливих відмінностей.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон дітям від народження і до 16 років оформлюється строком на 4 роки. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років.

Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (у ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформлювати самостійно.

Для оформлення біометричного закордонного паспорта для дитини до 16 років потрібні наступні документи:

· паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні. Зверніть на цей пункт особливу увагу: із дня 14-річчя дитини у вас просто не приймуть документи на закордонний паспорт, поки дитина не оформить внутрішній паспорт. Термін оформлення паспорту (id-картки) громадянина України –близько 20 робочих днів

· оригінал свідоцтва про народження дитини при оформленні паспорта для виїзду за кордон вперше дитині до 14 років

· фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести із собою фотографію розміром 10х15 см для внесення на чіп оцифрованого (сканованого) зображення обличчя

· при замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і не діючого, або оформленого на інше прізвище), або ж документ, що підтверджує втрату старого паспорта

· ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номеру, він не потрібен

· документи, що підтверджують сплату адміністративного збору або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування.

Ще одна деталь: діти до 12 років не здають відбитки пальців; тим не менш такий паспорт зберігає статус біометричного і дає дозвіл на безвізовий в'їзд до ЄС. Із 12 років ця процедура є обов'язковою. Підпис дитини при оформленні паспорта ставиться, починаючи з 14 років.

Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини.

Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, а також у разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – у посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС.

Чудового всім відпочинку!

 

За додатковою інформацією та отриманням  консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги за адресою: м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20, тел.: (05254) 2-10-05;

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.

       Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка К. з проханням надати правову консультацію з питань прав та пільг багатодітним сім'ям.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

        Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», багатодітною вважається сім’я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей.

        Важливо зазначити, що крім усіх видів допомоги на дітей, які передбачені Законом «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також допомоги, що визначена малозабезпеченим родинам згідно із Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», законодавство передбачає спеціальні пільги для багатодітних родин.

        Багатодітні сім’ї мають право на наступні пільги (ч. 3 ст. 13 закону «Про охорону дитинства»):

1) 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

2) 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб.Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю;

3) 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

4) позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

        Крім цього, дітям із багатодітних сімей надається право на безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів.

       Слід зазначити, що наведені вище пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (2240 грн. у 2017 році).

       Пільги щодо плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості палива надаються багатодітним сім’ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.

       Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства» дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

- щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

- безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

- безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел).

        Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше (згідно ч.10 ст.19 закону «Про охорону дитинства»).

       Також окремі види пільг передбачені й іншими законами, зокрема:

- жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15-ти років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину ; одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Ця відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному Кодексом законів про працю;

- відповідно до п. 169.1.2 cт. 169 Податкового кодексу, платники податку, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, мають право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100% суми пільги (800 грн. на місяць в 2017 р.) на кожну таку дитину.

        Батькам і дітям з багатодітних сімей безоплатно видаються відповідні посвідчення структурними підрозділами районних держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних рад, відповідно до місця реєстрації, протягом десяти робочих днів після подання документів.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо поняття майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка та право розпорядження своїм майном.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Також, статтею 59 Сімейного кодексу України передбачено, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.

При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: ((05254) 2-10-05

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

 До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

У системі БПД відтепер доступне дистанційне навчання для фахівців, які працюють з клієнтами

 

Із 18 квітня 2017 року в системі безоплатної правової допомоги в Україні запроваджено дистанційний навчальний курс «Робота з клієнтом», який  розроблено на основі практики надання БПД та реальних потреб у навчанні, досліджених у результаті опитування фахівців місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Курс розроблено насамперед для працівників бюро правової допомоги та відділів правової інформації та консультацій місцевих центрів. Разом із тим, навчання доступне й іншим працівникам  системи БПД та усім фахівцям поза системою, які працюють із людьми та/або цікавляться питаннями надання послуг, орієнтованих на потреби клієнтів. 

Дистанційний курс «Робота з клієнтом», створений у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується Міністерством міжнародних справ Канади.

Для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з чотирьох модулів:

§       Орієнтаційний модуль

§        Ефективна комунікація

§        Управління емоціями

§        Управління стресом

Фахівці в системі безоплатної правової допомоги, які працюють із клієнтами, пройдуть навчальний курс уже до середини червня нинішнього року.

Дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих (для нових користувачів потрібна швидка реєстрація за згаданим вище посиланням). У рамках кожного з прослуханих модулів слухач курсу проходитиме низку тестів. А наприкінці, за умови складання всіх тестів – отримає сертифікат.

Розробники навчального курсу переконані – знання, отримані у його рамках, стануть у нагоді усім, хто працює із клієнтами, та удосконалять відповідну роботу.

 

Бажаємо успіху у проходженні курсу усім слухачам!

 

 

 

 

Adobe Systemsвул. Дворцова, 32/29,

м. Кропивницький, 25022, Україна

 

Т/Ф: (0522) 32-07-97

E: office.kirovohrad@legalaid.gov.ua

 

www.kirovohrad.legalaid.gov.ua

www.legalaid.gov.ua

 

 

Регіональний центр

з надання безоплатної вторинної правової допомоги
у Кіровоградській області

11.04.2017                                                                                                      Прес-реліз                                                                         

 

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – клієнтка системи БПД

Таку думку висловила учора, 11 квітня, клієнтка Бобринецького бюро правової допомоги Ніна Соломаха під час прес-конференції директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського для представників ЗМІ у Кропивницькому.

Це захід став останнім в рамках робочого відрядження Андрія Вишневського на Кіровоградщину, та відбувся він у Кіровоградській ОДА за участі клієнтів системи безоплатної правової допомоги, які отримали послуги у місцевих центрах та бюро правової допомоги в області.

Під час прес-конференції Андрій Вишневський розповів про те, що система безоплатної правової допомоги працює уже п’ятий рік і вона досить розгалужена. На Кіровоградщині є чотири центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Регіональний центр у м. Кропивницький, Голованівський місцевий центр, Кіровоградський місцевий центр, Олександрійський місцевий центр) та 18 бюро правової допомоги у всіх районах області. Ці центри забезпечують надання необхідної правової допомоги мешканцям області у кримінальних справах, цивільних та адміністративних судових спорах, а також свідкам та потерпілим у кримінальних провадженнях.

Він повідомив, що з відкриттям бюро правової допомоги вже в перший місяць їх роботи в цілому по Україні у 4 рази збільшилася кількість людей, які змогли звернутися за безоплатною правовою допомогою та отримати її. Насамперед, це мешканці відділених районів та сіл, адже бюро правової допомоги запрацювати у малих містах та селищах. Так, зокрема, із відкриттям бюро правової допомоги у Кіровоградській області 1 вересня 2016 року лише за перший квартал їх роботи кількість мешканців територіальних громад, які змогли отримати правову допомогу безоплатно, зросла вдвічі.

У реєстрах адвокатів, які здійснюють правовий захист та представництво інтересів у судах клієнтів центрів на Кіровоградщині, є 145 адвокатів відібраних на відкритих конкурсах, чиї послуги оплачує держава. А також – це 74 фахівці місцевих центрів, з яких 59 юристів, які безпосередньо працюють із клієнтами, у тому числі – організовують численні правопросвітницькі заходи та виїзні консультування громадян до різних населених пунктів, у тому числі віддалених.

«Найголовніше допомогти людям подолати правовий нігілізм, адже громадяни, які знають свої права, можуть вирішити свої життєві проблеми у правовий спосіб. Фахівці наших офісів допомагають громадам як отримати безпосередній сервіс правової допомоги, так й проводять правопросвітницьку роботу. Йдеться про посилення їх правової спроможності – вміння і звичку користуватися правом у вирішенні своїх повсякденних питань», – наголосив Андрій Вишневський.

Прикладом орієнтованої на безпосередній сервіс клієнтам роботи системи безоплатної правової допомоги стали присутні на прес-конференції жителі Кіровоградщини, які змогли відстояти свої права за допомогою фахівців системи БПД.

Так, 28 липня 2015 року жителька м. Кропивницького Наталія Петрівна Балануца звернулась до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у вирішенні питання щодо визнання права власності на спадкове майно. Адвокатка Оксана Сьора склала відповідну позовну заяву для клієнтки, та 12 червня 2016 року Кіровським районним судом м. Кропивницького позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Зі спадковим питання допомогли фахівці системи БПД й Любові Дмитрівні Лашкул у Бобринецькому бюро правової допомоги. Нотаріус відмовив Любові Дмитрівні у видання свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що був відсутній належним чином оформлений правовстановлюючий документ на домоволодіння. Працівники Бобринецького бюро допомогли жінці скласти позовну заяву про визнання права власності на будинок в порядку спадкування. 29 грудня 2016 року Бобринецький районний суд виніс рішення на користь Любові Дмитрівни. Інша клієнтка цього бюро – Ніна Іллівна Соломаха – звернулася до нього в інтересах свого чоловіка Григорія Йосиповича, з якого Бобринецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області хотіло стягнути раніше виплачені коштів в сумі 6462,10 грн. Суд першої інстанції відмовив згаданому управлінню Пенсійного фонду в його позовній заяві про стягнення коштів з Григорія Йосифовича.

Ніна Іллівна зауважила, що не всі мають змогу оплатити правові послуги, але усі так чи інакше їх потребують. Таким людям, за її словами, дуже допомагають саме офіси безоплатної правової допомоги. Вона подякувала за «людяність, небайдужість та справедливість», якими керуються у своїй роботі всі фахівці системи БПД.

«Центри безоплатної правової допомоги – це центри справедливості», – вважає Ніна Іллівна.

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка Н. з проханням надати правову консультацію з питань зміни розміру стягуваних аліментів.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

         Відповідно до сHYPERLINK "#n987"татті 192 СК УкраїниHYPERLINK "#n987" HYPERLINK "#n987"“Зміна розміру аліментів” розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом.

         Матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов'язаної надавати утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками, оскільки аліментні правовідносини, як правило, існують тривалий час. Внаслідок того, що матеріальне становище і сімейний стан осіб, зобов'язаних до сплати аліментів, і осіб, на користь яких вони стягуються, можуть протягом часу існування аліментного зобов'язання змінюватися, закон передбачає, що за позовом кожної з зазначених осіб суд має право змінювати встановлений розмір аліментів.

         Особа, яка одержує аліменти, може звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру у разі погіршення її матеріального становища чи сімейного стану або покращення матеріального становища або сімейного стану платника аліментів.

         У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовною вимогою про зменшення їх розміру у тих випадках, коли істотно погіршились її матеріальне становище чи сімейний стан або покращились матеріальне становище або сімейний стан стягувача аліментів.

        Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:

       - зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

     - зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ¼ частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім’ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.

      - зміна стану здоров’я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров’я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.

      - інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.  

         Окрім того, необхідно враховувати, що сімейним законодавством України встановлено мінімальну межу аліментів, що можуть стягуватися на одну дитину, а саме: розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, законодавством врегульовано і максимальну межу сплати розміру аліментів та додаткових витрат, що стягується на усіх дітей, який не може бути більшим, ніж 50% заробітної плати платника аліментів. Окрім того, в дані 50% входять і інші відрахування від заробітної плати Відповідача.

         Тому, звертаючись з позовними вимогами про зміну розміру аліментів, необхідно враховувати дані положення законодавства. Також, слід зазначити, що в даній категорії справ, суд критично відноситься до кожного доказу, наданого сторонами, а тому не бажано звертатися до суду у зв’язку з наявністю лише однієї підстави, необхідно обрати декілька, та саме в їх сукупності можливо буде досягти певного результату.

         Також, необхідно звернути увагу на дії Відповідача у даному процесі.     Оскільки, згідно принципів цивільного судочинства, сторони мають рівні права щодо подання доказів, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, то в даній категорії справ тягар доказування лежить на Позивачі, а тому, Вам необхідно подавати до суду лише докази, які дискредитують, або ж виключають ті обставини, які повідомив суду Позивач, або ж повідомляють про відсутність зміни даних обставин, а тому і відсутність необхідності зміни розміру аліментів.

          Позови про зміну розміру стягуваних аліментів розглядаються судом за місцем проживання стягувача аліментів.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка К. з проханням надати правову консультацію з питань розірвання шлюбу в державних органах реєстрації актів цивільного стану.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

         Порядок державної реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС докладно регламентується Законом України «Про державну реHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"єHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"страцію актHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"івHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17" HYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17"цивільногоHYPERLINK "http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2398-17" стану»

. Органи РАЦС не з’ясовують причини розірвання шлюбу, не вимагають доказів неможливості збереження родини, не вживають заходів щодо примирення подружжя, тобто шлюборозлучна процедура спрощена і не вимагає великих витрат часу подружжя.

         Громадянці роз'яснено, що згідно ст. 106HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14" HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14"Сімейного кодексу УкраїниHYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14" HYPERLINK "http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14"органи РАЦС розривають шлюб за заявою обох з подружжя при наявності двох підстав:

1) подружжя виразило взаємну згоду на розірвання шлюбу;

2) подружжя не має спільних неповнолітніх дітей.

         До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 106HYPERLINK "#n517" Сімейного кодексу України шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

         Розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання подружжя або одного з них. Розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя передбачає особисту присутність кожного з подружжя або письмове підтвердження про згоду відсутнього подружжя на реєстрацію розірвання шлюбу. Якщо один з подружжя з поважної причини не може з’явитися до органів РАЦС ні для подання спільної заяви, ні для реєстрації розірвання шлюбу, він повинен сповістити про це у заяві про розірвання шлюбу. У випадку неявки обох з подружжя до органів РАЦС для реєстрації розірвання шлюбу та відсутності будь-яких пояснень із цього приводу подана заява залишається без розгляду.

         Розірвання шлюбу в органах РАЦС може здійснюватися за заявою не тільки обох, але й одного з подружжя, причому незалежно від наявності у них спільних неповнолітніх дітей.

         Закон припускає таку можливість у випадках:

1) якщо один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім;

2) якщо один із подружжя визнаний судом недієздатним.

         Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після закінчення одного місяця від дня подання заяви, якщо вона не була відкликана, та видає свідоцтво про розірвання шлюбу.

         Руслан Наконечний звернув увагу громадянки, що згідно зі ст. 108 СК - за заявою зацікавленої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень ст. 106 та п. З ч. 1 ст. 107 СК, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються державним органом РАЦСу.

         У разі розірвання шлюбу державним органом РАЦСу шлюб припиняється у день винесення ним відповідної постанови.

  За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги досить часто звертаються громадяни з приводу надання консультації щодо порядку оформлення спадщини.

Консультує Ірина Кузьменя, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги" Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

 Спадкуванням  є  перехід прав та обов’язків (спадщини) від  фізичної  особи,  що  належали  померлій особі (спадкодавцю) на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок її смерті, до   інших   осіб  (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України). 

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні  особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які  були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути  також і юридичні  особи.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання  його недійсним,  неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за  заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».

Не мають права на спадкування:

— особи,  які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або  вчинили  замах на їхнє життя;

 особи,  які  умисно  перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт,  внести до нього зміни або   скасувати   заповіт   і  цим  сприяли  виникненню  права  на спадкування у них самих чи в інших  осіб  або  сприяли  збільшенню  їхньої частки у спадщині;

— при спадкуванні  за законом батьки після  дитини,  щодо якої вони були позбавлені батьківських прав  і  їхні  права не були поновлені на час відкриття спадщини;

— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та  повнолітні  діти  (усиновлені),  а  також  інші особи,  які  ухилялися  від  виконання  обов’язку  щодо  утримання  спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

— при спадкуванні за законом одна після  одної особи,  шлюб  між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням  суду.

Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку  хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за  законом  суд визнає спадщину  відумерлою. Це відбувається за заявою  відповідного  органу  місцевого самоврядування  за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою  подається  після спливу одного року з часу відкриття спадщини.  Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

 

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.  Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємцями за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успадковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення. 

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.

Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:

— спадкоємцю,  який постійно проживав разом із померлою особою  на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Спадкоємець  за заповітом або за законом може відмовитися  від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається  нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що  відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не позбавляє його права на спадкування за законом.

Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від  прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише  з дозволу органу опіки та піклування.

Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині,  яку  особа  мала  право  прийняти,  переходить  до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: (05254) 2-10-05.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

До Гайворонського бюро правової допомоги звернулась громадянка В. з проханням надати правову консультацію щодо порядку призначення внутрішньо переміщеній особі адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг.

Консультує Ірина Кузьменя, головний спеціаліст відділу "Гайворонське бюро правової допомоги "Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

        Для призначення внутрішньо переміщеній особі адресної допомоги на оплату житлово-комунальних послуг потрібно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем проживання або до сільської ради з такими документами: 

        -  заява про призначення житлової субсидії;

        - декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за субсидією;

        -  довідки про доходи – у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації, додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру;

         -  договір найму (оренди) житла – його не треба завіряти нотаріально, вистачить звичайного письмового договору. У договорі окремим пунктом має бути прописане, що переселенець оплачує вартість житлово-комунальних послуг, а не є власником житла. У документі також варто зазначити кількість людей, які будуть проживати у помешканні.

        Обов’язковою умовою надання субсидії переселенцю є відкриття на останню особового рахунка зі сплати житлово-комунальних послуг. Для цього власник житла та переселенець звертаються до  або органу, яким надаються відповідні послуги, із заявами на переоформлення рахунків.

        Варто зауважити для орендодавців, що переоформлення рахунків не впливає на право власності на житло.

        Якщо у внутрішньо переміщеної особи відбулися певні зміни  у кількості осіб, які безпосередньо проживають у приміщенні, їх статусі, були проведені оплати на суму більше 50 тисяч гривень, тощо – вона має обов’язково сповістити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, якщо їй призначили субсидію.

        Якщо внутрішньо переміщена особа належить до вразливої категорії і потребує допомоги з питань забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних і адміністративних справах (а також таких, що стосуються захисту прав та інтересів потерпілих і свідків в кримінальних провадженнях), люди можуть звертатися до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: (05254) 2-10-05.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Публічна презентація  результатів діяльності Голованівського місцевого центру

з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Гайворонського бюро правової допомоги за  2016 рік

 Упродовж 2016 року до місцевого центру та підпорядкованих бюро правової допомоги звернулося 3588 клієнтів (до відділу правової інформації та консультацій Голованівського МЦ – 1223, Благовіщенського бюро правової допомоги – 324, Гайворонського бюро правової допомоги – 336, Вільшанського бюро правової допомоги – 216, Добровеличківського бюро правової допомоги – 185, Новоархангельського бюро правової допомоги – 234, Новоукраїнського бюро правової допомоги – 250, Маловисківського бюро правової допомоги – 350, Бобринецького бюро правової допомоги – 470 ). Кількість таких звернень постійно зростає, що свідчить про збільшення довіри населення до системи БПД.

         Місцевим центром прийнято 222 рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, з них 144 – з середньомісячним сукупним доходом сім’ї нижчим від прожиткового мінімуму, 61 – з інвалідністю, 2 – дітям, позбавленим батьківського піклування, 15 – ветеранам війни, учасникам АТО  та 10 рішень про відмову в її наданні. Для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнтам центру було призначено адвокатів у 229 справах.

Діаграма 1. Кругова діаграма по розподілу клієнтів за звітний період за категорією питань.

Діаграма 2. щодо розподілу клієнтів за статтю

Діаграма 3. щодо розподілу клієнтів за віком

Діаграма 4. щодо розподілу клієнтів, яким надано БВПД, за категорією осіб

В 2016 році клієнти зверталися частіше з питань соціального, земельного, сімейного, договірного та спадкового права. З метою розширення доступу до безоплатної правової допомоги створено та забезпечено функціонування 2 дистанційних пунктів консультування громадян, та 76 мобільних консультаційних пунктів.

Створено 2 дистанційні точки доступу до БПД за допомогою скайп-зв’язку в бібліотеках у рамках програми «Бібліоміст».

З метою посилення правової спроможності територіальних громад впроваджено місцеві програми надання безоплатної правової допомоги в Новоукраїнському, Добровеличківському і Бобринецькому районах та Побузькій і Вільшанській селищних радах.

Протягом 2016 року фахівцями місцевого центру та бюро правової допомоги проведено близько 500 правопросвітницьких заходів у громадах, навчальних закладах, трудових колективах тощо.

Підписано 68 Меморандумів про співпрацю. Прийнято та видано 5 документів про реєстрацію громадських формувань.

До Гайворонського бюро правової допомоги за 2016 рік звернулось 336 клієнтів, із них 327 клієнтам надано консультації, роз'яснення з правових питань.

Отримано 9 письмових звернень клієнтів про надання безоплатної вторинної правової допомоги та за результатами розгляду даних звернень надано 9 доручень про призначення адвоката.

В 2016 році клієнти звертались до Гайворонського бюро правової допомоги з таких питань: соціальне забезпечення - 83, спадкове – 30, сімейне – 30, медичне - 3, трудове – 13, адміністративне - 24, земельне – 69,  договірне – 50, житлове - 17, інше цивільне – 12, виконання судових рішень - 2, неправове питання - 1,      інше – 2.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон , вул. Великого Кобзаря, 20 

тел: (05254) 2-10-05, 097 476 41 61

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смтолованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

Графік роботи: понеділок-пятниця з 8.00 до 17.00

Адреси бюро правової допомоги:

Бобринецьке бюро правової допомоги

мобринець, вул. Незалежності, 80;

Благовіщенського бюро правової допомоги

млаговіщенське , вул. Ореста Гуменюка, 8; 

Гайворонське бюро правової допомоги

майворон, вул. Великого Кобзаря, 20;

Маловисківське бюро правової допомоги

мала Виска, вул. Центральна,62;

Новоукраїнське бюро правової допомоги

мовоукраїнка, вул. Покровська, 67

Вільшанське бюро правової допомоги

смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30

Добровеличківське бюро правової допомоги

смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103\7

Новоархангельське бюро правової допомоги

смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.

Консультацію надає Руслан Наконечний, заступник начальника відділу Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського МЦ з надання БВПД. Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.

Схема перша:

захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.

 Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.

Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів.

Схема друга:

захоплення врожаю через державних виконавців

Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості.

В рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.

Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.

Схема третя:

заволодіння  податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)

Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.

Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру.

Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу.  

Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?

На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.

Також даним Законом  частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.

Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.

Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.

Окрім того  Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

 Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

 Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

 Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

 Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

 За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.

3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.  

Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.

Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.

При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.

Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.

Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 097-476-41-61.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

До Гайворонського бюро правової допомоги звернувся громадянин Н. з проханням надати правову консультацію щодо отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, однак у нього у власності вже є земельна ділянка за даним видом цільового призначення.

Консультує Руслан Наконечний, заступник начальника Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД.

 Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

        Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

 Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

 Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

 Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадянину Н. роз'яснено, що він має право відповідно до статті 123 Земельного кодексу України звернутись із заявою до відповідного  органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки, із заявою про надання йому земельної ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Гайворонського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:

м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20,

тел: 0974764161.

Графік роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:

смт. Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.

Тел.: ((05252) 2-25-83.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Фото профиля Ольги Рибак

Більше незахищених суспільних груп отримують доступ до БПД: Президент підписав закон, який вносить зміни до ЗУ "Про безоплатну правову допомогу"

          03 січня 2017 року Петро Порошенко підписав Закон України «Про Вищу раду правосуддя», як повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України. Цим документом, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. 04 січня, «Голос України» опублікував Закон України «Про Вищу раду правосуддя», отже зазначені зміни наберуть чинності  - 5 січня 2017 року.

        Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу.

          Насамперед, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та осіб, які до сьогодні лише претендували на отримання такого статусу. Таким чином скористатися кваліфікованою правовою допомогою тепер зможуть близько 1 700 000 людей – саме така сьогодні є приблизна кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.

           Така ж соціальна гарантія встановлена для осіб, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій (на сьогодні їх близько 275 000 осіб), іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було до прийняття зазначених змін, а з будь-яких інших питань.

         Також суттєво змінилися підходи до визначення рівня малозабезпеченості, що є критерієм для отримання безоплатної вторинної правової допомоги не менше 10 000 000 осіб:

       - по-перше, особа матиме таке право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

     - по-друге, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер.

       Внесені зміни враховують об’єктивну потребу у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги особам, які мають дохід, що дорівнює прожитковому мінімуму або навіть більше, проте є недостатнім для самостійної оплати правових послуг. Крім того, прийняті зміни зроблять особу незалежною від доходів інших членів сім’ї у питанні звернення за безоплатною правовою допомогою. Насамперед, це уможливить звернення за такою допомогою осіб, законні інтереси та права яких порушуються в сім’ї.

        Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Правові послуги надають адвокати та штатні юристи центрів. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати за номером цілодобової телефонної лінії – 0 800 213 103 або на веб-сайтах Міністерства юстиції чи Координаційного центру з надання правової допомоги.

       Зазначені зміни до ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Фото профиля Ольги Рибак

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

21 грудня, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож найближчим часом коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розшириться за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.

Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.

Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:

·по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;

·по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

·по-третє, інвалід матиме право, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).

Це стало можливим завдяки тому, що сьогодні Верховна Рада України внесла такі зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 51, ст. 577):

«У частині першій статті 14:

а) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1) особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

б) доповнити новими пунктами 2ˡ і 2² такого змісту:

«2ˡ) внутрішньо переміщені особи – на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону;

«2²) громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи»;

в) у пункті 9 слова «на правові послуги, передбачені пунктами 1– 3 частини другої статті 13 цього Закону, стосовно питань, пов’язаних з їх соціальним захистом» замінити словами «на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону»;

г) доповнити новим пунктом 9ˡ такого змісту:

«9ˡ) особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, – до моменту прийняття рішення про надання такого статусу».

ЗУ «Про вищу раду правосуддя» набере чинності з дня його опублікування.